Рішення

від 26.11.2014 по справі 911/203/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Справа № 911/203/14

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Лопатіна А.В., Горбасенка П.В. та Яреми В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Тетіївського районного споживчого товариства, м. Тетіїв

до Тетіївської міської ради, м. Тетіїв

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Споживчого товариства Тетіївського району, м. Тетіїв;

2) Тетіївського споживчого товариства, м. Тетіїв

про визнання недійсним рішення

Головуючий суддя А.В. Лопатін

судді: П.В. Горбасенко

В.А. Ярема

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

В провадженні судді господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П. знаходилась справа № 911/203/14 за позовом Тетіївського районного споживчого товариства до Тетіївської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Споживчого товариства Тетіївського району та Тетіївського споживчого товариства про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №705 від 26.12.2013 року, яким скасовано рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 103 від 18.12.2001 року "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вул. Леніна, 36 в місті Тетієві", прийняте Тетіївською міською радою з перевищенням своїх повноважень, з посиланням на рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 року та є таким, що порушує право власності позивача на нежитлове приміщення універмагу, розташованого по вул. Леніна, 36 в місті Тетієві.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2014 року (суддя Т.П.Карпечкін) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Тетіївської міської ради п'ятдесятої сесії шостого скликання № 707 від 26.12.2013 року "Про розгляд висновку депутатської комісії міської ради стосовно скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року №105 "Про оформлення права власності на об"єкти Тетіївської РайСТ в м. Тетіїв". Присуджено до стягнення з Тетіївської міської ради на користь Тетіївського районного споживчого товариства 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року (колегія суддів у складі: Чорної Л.В. - головуючого, суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.) рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Тетіївського районного споживчого товариства 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року та рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Вказана постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що на підставі рішення Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. № 103 було оформлено право власності Тетіївського районного споживчого товариства на приміщення універмагу, розташованого по вул. Леніна, 36 у м. Тетієві та видано свідоцтво про право власності на вказане приміщення, тобто рішення виконане, відповідно, висновки суду апеляційної інстанції, що рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 р. №705, яким скасовано рішення Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. № 103 не порушує прав позивача, як власника приміщення універмагу, розташованого по вулиці Леніна, 36 в м. Тетієві є такими, що не відповідають обставинам справи та приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню. Крім того, рішення місцевого господарського суду, не відповідає приписам 84 ГПК України, оскільки в резолютивній частині рішення суд задовольнив позовні вимоги, а саме визнав недійсним рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 року №707, яким скасовано рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року №105, яке не було предметом заявлених Тетіївським районним споживчим товариством позовних вимог у даній справі. Предметом позовних вимог, як це вбачається з матеріалів позовної заяви та вказано у вступній та описовій частині рішення суду першої інстанції, є визнання недійсним рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 року №705, яким скасовано рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року № 103.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 12.08.2014 р. справу № 911/203/14 передано, у порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, до відділу діловодства для визначення судді, для подальшого її розгляду, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За результатами розподілу автоматизованої системи документообігу справу № 911/203/14 передано для подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2014 р. прийнято до провадження справу № 911/203/14 суддею Лопатіним А.В. та її розгляд призначено на 17.09.2014 р.

17.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про витребування документів, клопотання про долучення документів в матеріали справи та відзив на позов.

17.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником третьої особи-2 подано клопотання про витребування документів та відзив на позов.

17.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником третьої особи-1 подано клопотання про витребування документів та відзив на позов.

17.09.2014 р. у судовому засіданні суд задовольнив клопотання третьої особи-2, оголосив перерву до 29.09.2014 р., про що представниками сторін підписано відповідну розписку.

23.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано письмове пояснення.

23.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником третьої особи-2 подано письмове пояснення.

23.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано письмове пояснення.

23.09.2014 р у судовому засіданні суд оголосив перерву до 06.10.2014 р., про що представниками сторін підписано відповідну розписку.

03.10.2014 р через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано письмове пояснення.

06.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано довідку від 01.10.2014 р. № 2.22-79-4. та письмове пояснення.

06.10.2014 р. у судовому засіданні, суд оголосив перерву до 23.10.2014 р., про що представниками сторін підписано відповідну розписку.

23.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано письмове пояснення та довідку від 20.10.2014 р. №2.22-819

23.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи та письмове пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 911/203/14 у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 31.10.2014 р. № 243-АР у справі № 911/203/14 призначено колегіальний розгляд у складі трьох суддів, а саме: головуючого судді - Лопатіна А.В., суддів -

Горбасенка П.В. та Яреми В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2014 р. розгляд справи у складі колегії суддів призначено на 26.11.2014 р.

26.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на ухвалу господарського суду Київської області від 31.10.2014 р. та клопотання у порядку ст. 90 ГПК України, яке залишено судом без задоволення, оскільки господарський суд не наділений повноваженнями щодо встановлення факту скоєння кримінального правопорушення, а може лише за наявності ознак кримінального правопорушення повідомити про це прокуратуру або орган досудового розслідування надіславши до вказаних органів відповідне повідомлення, а не окрему ухвалу.

Крім того, 26.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник третьої особи-2 подав письмові пояснення по суті спору.

Разом з тим, 26.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про витребування у Тетіївського МБТІ матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна, магазин «Універмаг», розташований по вулиці Леніна, 36 у місті Тетієві Київської області. Вказане клопотання залишається судом без задоволення, оскільки у матеріалах справи наявна довідка Тетіївського МБТІ від 18.02.2014 р. №30 у якій зазначено, що на магазин «Універмаг» по вул. Леніна, 36 в м. Тетієві Київської області копії свідоцтва на право власності на позивача видане 02.01.2002 р. немає (том 5 а.с. 266).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд

встановив:

18 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради було прийнято рішення №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві», яким дозволено міжміському бюро технічної інвентаризації оформити правлінню Тетіївського районного споживчого товариства право власності на приміщення універмагу, розташоване по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві, з видачею свідоцтва на право власності.

Як зазначає позивач, на підставі вказаного рішення Тетіївським МБТІ було видано Тетіївському районному споживчому товариству свідоцтво від 02.01.2002 р. про право власності на приміщення універмагу, який розташований в місті Тетієві за № 36.

Позивач також стверджує, що в подальшому, Виконавчий комітет Тетіївської міської ради з метою позбавлення позивача права власності на спірне майно прийняв рішення №22 від 25.03.2003 р., яким право власності на магазин «Універмаг», розташований по вул. Леніна, 36 у м. Тетіїв і було оформлено за Споживчим товариством Тетіївського району.

Проте, рішенням Господарського суду Київської області від 14.10.2008 року у справі №9/426-07, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 22 від 25.03.2003 року.

Рішенням Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 р. скасовано рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 р. №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві», яке винесено з порушенням норм чинного законодавства України, діючої на той час інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб та суперечить статуту Тетіївського районного споживчого товариства (п. 1 рішення №705 від 26.12.2013 р.).

У свою чергу, Тетіївське районне споживче товариство звернулося з позовом до суду про скасування зазначеного рішення Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 р., оскільки, на думку позивача, вказане рішення фактично позбавило останнього права власності на нерухоме майно.

Тетіївське споживче товариство у відзиві проти позову заперечує, вважає що за судовим захистом може звернутись лише особа, права та охоронювані законом інтереси якої порушено, а за захистом права власності може звернутись лише власник, чи особа, яка має відповідні права. Відповідач стверджує, що прийняттям спірного рішення права Тетіївського районного споживчого товариства не порушувалися, оскільки у останнього немає правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з тим, відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає у позовній заяві як предмет поданого позову (матеріально - правову вимогу) так і підстави позову (обставини, яким позивач їх обґрунтовую).

Отже, вирішуючи спір, суд повинен встановити об'єктивну наявність порушеного чи оспорюваного права (законного інтересу) на час звернення до суду, а також з'ясувати, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить прийняте судом рішення відновлення та захист цього права.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальні способи захисту цивільного права передбачені у частині другій ст. 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога позивача визнати недійсним рішення Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 р.

Позивач стверджує, що рішення Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 р. фактично позбавило останнього права власності на нерухоме майно, а саме: приміщення універмагу, розташоване по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві Київської області. Як доказ наявності права власності на вказане нерухоме майно у позивача останній надає суду копію свідоцтва від 02.01.2002 р. про право власності на приміщення універмагу, який розташований в місті Тетієві за № 36.

З вказаними твердженням Тетіївського районного споживчого товариства суд погодитися не може, оскільки останні не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами з огляду на наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Тетіївської міської ради №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» дозволено міжміському бюро технічної інвентаризації оформити правлінню Тетіївського районного споживчого товариства право власності на приміщення універмагу, розташоване по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві, з видачею свідоцтва на право власності, а не споживчому товариству як об'єднанню громадян або громадян та юридичних осіб.

Крім того, по реквізитах копії свідоцтва від 02.01.2002 р. про право власності на приміщення універмагу, який розташований в місті Тетієві за № 36 неможливо ідентифікувати об'єкт на який видано вказане свідоцтво, оскільки у ньому відсутня повна адреса місцезнаходження нерухомого майна, а саме назва вулиці на якій воно розташоване. Крім вказаного, позивачем на вимогу суду не надано для огляду оригінал вказаного свідоцтва.

Разом з тим, відповідно до довідки Тетіївського МБТІ Київської області від 04.02.2014 р. №26 згідно рішення виконкому Тетіївської міської ради № 103 від 18.12.2001 р. «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві Київської області» за правлінням Тетіївського районного споживчого товариства, свідоцтва на право власності на правління Тетіївського районного споживчого товариства не видавалося і реєстрація свідоцтва не проводилася.

Окрім усього зазначеного вище, відповідно до довідки Тетіївського МБТІ Київської області від 18.02.2014 р. №30 на магазин «Універмаг» по вул. Леніна, 36 в м. Тетієві Київської області копії свідоцтва на право власності на Тетіївське районне споживче товариство видане 02.01.2002 р. у справі немає.

Крім того, відповідно до довідки Тетіївського МБТІ Київської області №187 від 15.08.2014 р. з 17.07.2003 р. припинено право власності Тетіївського районного споживчого товариства на приміщення магазину «Універмаг» по вул. Леніна, 36 в м. Тетієві Тетіївського району Київської області, оскільки державна реєстрація свідоцтва про право власності виданого 02.01.2002 р. Тетіївському районному споживчому товариству була знята в зв'язку з видачею свідоцтва про право власності Споживчому товариству Тетіївського району та станом на 01.01.2003 р. згідно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно власником приміщення магазину «Універмаг» по вул. Леніна, 36 в м. Тетієві Тетіївського району Київської області є Тетіївське споживче товариство.

Разом з тим, відповідно до відомостей наявних у Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на магазин «Універмаг» площею 809,4 кв. м., який розташований за адресою Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Леніна, буд. 36 належить Тетіївському споживчому товариству (код ЄДРПО України 31364321), що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.10.2014 р. №28566889.

З огляду на вище вказане, за відсутності у позивача правовстановлюючих документів на спірне майно, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати, що винесеним Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради рішенням №103 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві» було якимось чином порушено право чи законний інтерес позивача.

Як зазначено вище, обов'язковим, при зверненні до суду з певною матеріально-правовою вимогою, є доведення, зокрема, позивачем, під час розгляду справи фактів порушення, невизнання, оспорювання своїх прав та законних інтересів, на захист яких заявлено позов. Факт доведення має відбуватися в порядку, передбаченому розділом 5 Господарського процесуального кодексу України.

Уявлення позивача про невідповідність оспорюваного рішення нормам законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого рішення недійсним в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду саме за захистом свої порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, вищенаведене вказує на недоведеність порушень прав та інтересів позивача оспорюваним рішенням на момент звернення з позовною заявою до суду.

Частиною першою ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовна вимога Тетіївського районного споживчого товариства щодо визнання рішення Тетіївської міської ради №705 від 16.12.2013 р. недійсним, з огляду на встановлені факти, є такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову, покладаються на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 02.12.2014 р.

Головуючий суддя А.В. Лопатін

судді: П.В. Горбасенко

В.А. Ярема