Рішення
від 25.11.2014 по справі 910/24194/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24194/14 25.11.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Діана плюс книги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель Пресса Торм"

про стягнення 23 710,05 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Блажкевич С.В. за дов.

Від відповідача: Врублевський І.О. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення 4697,00 грн. основного боргу - заборгованості за поставлену продукцію по договору про передачу продукції на реалізацію № 69/06/10-Т від 06.10.2011р., 17 144,05 грн. пені за період з 22.06.2013р. по 22.05.2014р., 169,00 грн. інфляційних втрат, 1700,00 грн. штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність основного боргу у сумі 4697,00 грн., заявив про сплив строку позовної давності щодо стягнення пені та штрафу, вказав на невірне визначення позивачем строку оплати вартості переданого на реалізацію товару по договору № 69/06/10-Т від 06.10.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.10.2011р. між позивачем - ТОВ "Видавництво "Діана плюс книги" (продавець за договором) та відповідачем - ТОВ "Картель Пресса Торм" (покупець) був укладений договір про передачу продукції на реалізацію № 69/06/10-Т, за умовами якого покупець зобов'язався, діючи від свого імені, здійснити реалізацію продукції (видань) продавця.

Положеннями розділів 2-3 договору, визначено обов'язки сторін, зокрема: продавець зобов'язався передати покупцю продукцію на реалізацію разом із відповідними документами на неї, а покупець - прийняти у продавця продукцію, призначену на реалізацію надіслати продавцю документи, що засвідчують факт її одержання; реалізовувати продукцію протягом термінів зазначених у додатку № 1 до договору; після закінчення терміну реалізації здійснити списання нереалізованих залишків згідно з Актом списання та повернути «реалізовані залишки згідно з умовами зазначеними в п. 4.8 договору; сплатити вартість реалізованої продукції протягом 7 робочих днів після проведення списання, тобто до 27 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.4.1, продавець за власний рахунок забезпечує доставку замовленого тиражу до пункту, вказаного продавцем: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 62-В.

Згідно п.5.1 договору, реалізаційна ціна формується покупцем самостійно з врахуванням споживчого попиту на продукцію продавця, але торгівельна націнка покупця не повинна перевищувати 40 %.

Умовами п.5.1 договору встановлено, що грошові кошти за продаж продукції продавця надходять на розрахунковий рахунок або в касу покупця.

Пунктами 6.1-6.2 договору визначено, що покупець розраховується з продавцем за реалізовану у відповідності із Актом списання продукцію шляхом перерахунку коштів на рахунок продавця, зазначений у пункті 13 даного договору; покупець щомісячно оплачує реалізований товар протягом 7 календарних днів після проведення списання, тобто до 27 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 06.10.2011р. по 08.04.2014р. та за видатковими накладними було поставлено на реалізацію друковану продукцію, вартістю 14 850,00 грн.

Відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у сумі 1000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 29.02.2012р. та за видатковою накладною № ФА-0006078 від 06.06.2012р. повернув нереалізовану у визначений строк продукцію на суму 9153,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за поставлену продукцію по договору про передачу продукції на реалізацію № 69/06/10-Т від 06.10.2011р. склала 4697,00 грн.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач факт отримання, часткової оплати та повернення товару не заперечує, наявність заборгованості у розмірі 4697,00 грн. основного боргу визнає, при цьому доказів оплати відповідачем вказаної суми, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 договору визначено, що за недотримання термінів, вказаних у пункті 6.2 цього договору, покупець виплачує пеню в розмірі 1% від вартості реалізованої, але не оплаченої продукції за кожен календарний день недотримання термінів.

Відповідно до п.7.3, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивачем заявлено до стягнення 17 144,05 грн. пені за період з 22.06.2013р. по 22.05.2014р., 1700,00 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу та пені відповідно до ст. 258 ЦК України.

Виходячи з умов договору, відповідач був зобов'язаний щомісячно оплачувати реалізований товар протягом 7 календарних днів після проведення списання, тобто до 27 числа місяця, наступного за звітним.

У пункті 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

Матеріалами справи встановлено, що повернення нереалізованого товару на суму 9153,00 грн. було здійснено відповідачем за видатковою накладною № ФА-0006078 від 06.06.2012р.

Тобто, строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості реалізованого товару на суму 4697,00 грн. або повернення його покупцю, настав 26.07.2012р., а відповідне прострочення з 27.07.2012р.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 17 144,05 грн. пені за період з 22.06.2013р. по 22.05.2014р. є необґрунтованими, оскільки відповідне нарахування відповідно до приписів п.6 ст. 232 ГК України, мало бути здійснено позивачем за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з 27.07.2012р., тобто від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а не в довільному порядку.

У задоволенні вимог про стягнення 1700,00 грн. штрафу належить відмовити за пропуском річного строку позовної давності, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені 169,00 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2011р. по квітень 2014р. прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 4697,00 грн. основного боргу, 169,00 грн. інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель Пресса Торм" (01135, м.Київ, вул.Павлівська, буд. 29, код ЄДРПОУ 35530185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Діана плюс книги" (46013, м.Тернопіль, проспект С.Бандери, буд. 96, кв. 264, код ЄДРПОУ 37754143) 4697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 00 коп. основного боргу, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 95 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак

Дата ухвалення рішення25.11.2014
Оприлюднено03.12.2014

Судовий реєстр по справі —910/24194/14

Рішення від 25.11.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні