Рішення

від 09.07.2009 по справі 11/104пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/104пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09                                                                                 Справа № 11/104пд

За позовом Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАМ-СЕРВІС", м. Луганськ

про стягнення 204512 грн. 08 коп., розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

судова колегія у складі суддів:

Москаленко М.О. - головуючий суддя

Мінська Т.М. –суддя

Яресько Б.В. –суддя  

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

за участю  представників сторін:

від позивача - Яловєга О.Г., дов. № 01-16/7 від 09.01.09.;

від відповідача - не прибув;

     в с т а н о в и в:  

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 204512 грн. 08 коп. за договором № 263 від 01.12.2005 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, розірвання договору               № 263 від 01.12.2005 та демонтування рекламних конструкцій.

Відповідач жодного разу не прибув в судові засідання у даній справі, причини неявок суду не повідомляв, про час та місце судових засідань у справі повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 09.07.2009 у складі судової колегії  господарського суду у зв'язку з відпусткою судді Середи А.П. здійснено заміну та до складу судової колегії включено суддю Мінську Т.М.  

          Вимоги позову обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним  між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської Ради та відповідачем договором від 01.12.2005 № 263 тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності  територіальної громади м. Луганська. За доводами позивача за первісним позовом заборгованість відповідача за первісним позовом з плати за надані у користування місця склала  204512 грн. 08 коп. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимоги про розірвання вказаного договору № 263 від 01.12.2005 та демонтування  рекламних конструкцій.

          Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем під час удового розгляду справи надані не були, у зв'язку з чим справа на підстав приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2005 між  Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради та  відповідачем у  справі був укладений договір № 263 тимчасового користування  місцем розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами якого Робочим органом (позивачем) Користувачеві (відповідачу) у тимчасове платне користування було надано місця розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади  м. Луганська та визначені у додатку  1 до договору.

Умовами пункту 3.1 договору його сторони встановили, що Користувачем справляється плата за місця, що перебувають у комунальній власності територіальної громади  м. Луганська протягом строку встановлення пріоритету у розмірі: 25% плати, встановленої рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, яка складає    636 грн. 86 коп., в тому числі ПДВ 106 грн. 14 коп., щомісячно; 100% плати,  встановленої рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, яка складає  2547 грн. 45 коп., в тому числі ПДВ 424 грн. 58 коп., щомісячно у разі продовження строку дії пріоритету.

Відповідно до пункту 3.2. договору плата вноситься Користувачем  не пізніше 5 числа  звітного календарного місяця.

Згідно пункту 2  Додаткової угоди № 002 від 01.08.2006  (а.с. 16) до договору його сторони змінили розмір плати за користування місцями для розташування рекламних засобів та встановили її у розмірі 1996 грн. 65 коп.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 003 від 02.08.2006  (а.с. 18) до договору сторони встановили розмір оплати за користування місцями розташування рекламних засобів у розмірі 5997 грн. 60 коп.

Вказані вище додаткові угоди до договору підписані повноважними представниками сторін та у подальшому ніким не оспорені. Таким чином, сторони договору та додаткових угод досягли згоди щодо розміру плати за користування обумовленими у договорі місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до акту прийому –передачі від 01.12.2005 (а.с. 13) місця для розташування на них спеціальних конструкцій, що перебувають у власності територіальної громади м. Луганська, були передані у користування відповідачеві.

Строк дії договору його сторонами відповідно до умов Додаткової угоди № 001 від 28.12.2005 до договору був встановлений з 01.12.2005  до 28.12.2010.

Договором від 20.02.2007 відступлення права вимоги (цесії), укладеним між   Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради (Цедент) та Відділом реклами Луганської міської ради (Цесіонарій), Цедент відступив Цесіонарію, а останній набув право вимоги і став кредитором за усіма договорами тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, укладеними між Цедентом та суб'єктами підприємницької діяльності, яким видано дозволи на розміщення реклами. Моментом  переходу права вимоги Цедента до Цесіонарія сторони вказаного договору визначили дату укладення договору цесії (пункт 3 договору цесії).

З урахуванням розміру плати за користування місцями для розміщення рекламоносіїв, визначеного договором та усіма додатковими угодами до нього, позивач за первісним позовом нарахував відповідачеві за первісним позовом плату за період з грудня 2005 року по лютий 2009 року у загальному розмірі 204512 грн.                 08 коп. та надав суду відповідний розрахунок (а.с. 9).  

Обумовлена договором та додатковими угоди до нього плата відповідачем не сплачувалася, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та  необхідність задоволення позову у повному обсязі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами”, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами вказаного вище договору № 238 від 09.09.2005.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з договором та додатковими угодами до нього його сторони дійшли згоди про розмір плати за користування місцями для розташування рекламних засобів.

Наданий позивачем у справі розрахунок заборгованості відповідача відповідає матеріалам справи, її фактичним обставинам та є обґрунтованим.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами  п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 204512 грн. 08 коп. є обґрунтованою та також, що підлягає задоволенню.

Згідно з умовами пункту 7.7 договору він може бути розірваний  за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду  на вимогу однієї із сторін у разі невиконання контрагентом своїх зобов'язань.

Відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України  договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що відповідачем по справі припущено істотне порушення умов укладеного з позивачем договору, а саме систематичне невнесення в обумовлені договором строки обумовлених договором платежів (жодного разу з дня укладення договору). Таким чином, вимога позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частини 2 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав.  

Разом з цим не підлягає задоволенню вимоги позивача «демонтувати рекламні конструкції», оскільки позивачем  під час судового розгляду справи, незважаючи на вимоги суду, вказана вимога не була конкретизована, не зазначено особу, яку слід зобов'язати демонтувати рекламні конструкції, а також не вказано, які саме рекламні конструкції підлягають демонтажу.  

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково, у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 204512 грн. 08 коп., а також у частині розірвання укладеного сторонами договору.

В решті позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (у частині задоволених майнових вимог –на відповідача, у частині частково задоволених немайнових вимог –на обидві сторони порівну) згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

          2.  Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Аллам –Сервіс», м. Луганськ, кв. Мирний, буд. 17, кв. 158, код 33765607, на користь Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, вул.Коцюбинського,14, код 34791800, заборгованість у розмірі 204512 грн. 08 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 2087 грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 115 грн. 65 коп., видати наказ позивачу  після набрання даним рішенням законної сили.

          3. Розірвати укладений між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Аллам-Сервіс»договір № 263 від 01.12.2005.

          4. В решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання повного тексту рішення:  14.07.2009.

Судді                                                                                М.О. Москаленко

                                                                                          Т.М. Мінська

                                                                                          Б.В. Яресько