Ухвала

від 26.11.2014 по справі 813/6318/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 876/12584/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Двірцівське» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Двірцівське» про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.08.2013р. позивач Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Двірцівське» на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 4495 грн. 47 коп. (а.с.4-6).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача ТзОВ «Двірцівське» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4495 грн. 47 коп., постанову суду допущено до негайного виконання (а.с.27-29).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ТзОВ «Двірцівське», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про незадоволення позовних вимог (а.с.35-36).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що судом не досліджувалося питання призначення пільгової пенсії ОСОБА_4, при цьому уточнююча довідка по цьому пенсіонеру апелянтом не видавалася. Також впродовж січня-серпня 2008 року підприємством проведено процедуру повної реорганізації, під час якої пенсійний орган засвідчив відсутність заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Внаслідок цієї реорганізації пенсійні зобов'язання до правонаступників не перейшли, а відтак апелянт не має обов'язку по погашенню спірної заборгованості.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ТзОВ «Двірцівське» зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської обл. та відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (а.с.17-18).

Заявлений позов стосується стягнення з відповідача суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівнику ТзОВ «Двірцівське» - ОСОБА_4 - за період березень-липень 2013 року.

Відповідно до наданих доказів станом на час розгляду справи судом першої інстанції заборгованість відповідача по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період березень-липень 2013 року склала 4495 грн. 47 коп.

Наведена заборгованість стверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.7-11) і доказами скерування таких відповідачу (а.с.12-16, 22-23), довідкою про суми здійснених ОСОБА_4 пенсійних виплат (а.с.20).

Під час розгляду справи доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суду відповідачем не надано.

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №№ 1 і 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Звідси, висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсії, яка призначена працівнику підприємства відповідно до пунктів «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Також позивачем дотримані вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки пенсійний орган протягом березня-липня 2013 року скеровував на адресу відповідача відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій (а.с.7-11, 12-16, 22-23).

Скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення складені за формою додатка 7, затвердженого п.6.4 зазначеної Інструкції, яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Вказані розрахунки не оскаржувалися відповідачем, що сторонами не заперечується.

Під час судового розгляду справи відповідачем не представлено будь-яких переконливих доказів щодо неправомірності та неправильності нарахування спірної суми заборгованості, також останнім не спростовано правильності нарахування спірної суми боргу.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначені пільгові пенсії, зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії його працівнику, тобто у повному розмірі відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

В частині покликань апелянта колегія суддів виходить з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської обл. було призначено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_4, який працював у ТзОВ «Двірцівське» трактористом - машиністом у період з 12.06.1970р. по 24.03.2008р. Таку пенсію призначено на підставі низки документів, у тому числі довідки № 68 від 24.03.2008р., виданої ТзОВ «Двірцівське», яка уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах, довідки про заробітну плату № 65 від 24.03.2008р. (а.с.50, 51).

Вказані довідки підписані посадовими особами підприємства, завірені печаткою, на них наявний штамп підприємства, а тому посилання апелянта на їх недійсність не відповідають обставинам справи.

Крім того, спеціалістом позивача проведено перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_4, під час якої досліджені книги протоколів ТзОВ «Двірцівське» за 1971-1996pр., книги наказів за 1997-2008рр., книги обліку трудового стажу колгоспника, положення про оплату праці, книги про нарахування заробітної плати за 1971-2008рр. Цими документами стверджувався факт роботи ОСОБА_4 трактористом - машиністом.

Стосовно проведеної реорганізації ТзОВ «Двірцівське» колегія суддів керується тим, що відповідно до норм ЦК України юридична особа припиняється в результаті передачі свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Згідно записів у довідці з ЄДРПОУ, виданій 11.03.2010р. державним реєстратором Сокальської районної державної адміністрації Львівської обл., 23.01.2008р. внесено рішення про припинення юридичної особи ТзОВ «Двірцівське», проте 08.08.2008р. внесено запис про рішення засновників про відміну власного рішення щодо припинення юридичної особи (а.с.52-57).

Посилання апелянта на реорганізацію ТзОВ «Двірцівське» є невірними, оскільки права, обов'язки, майно підприємства не передавалися іншим юридичним особам, що має місце при злитті, приєднанні, поділу чи перетворення. Отже, правовий статус підприємства не змінився. Зміна складу учасників не звільняє ТзОВ «Двірцівське» від зобов'язань перед позивачем щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також наведені обставини висвітлені у рішенні Вищого адміністративного суду України від 18.04.2013р. у справі № К/9991/55387/11 (а.с.58 і на звороті). В порядку ч.1 ст.72 КАС України вказане судове рішення встановлює обставини, які мають значення для вирішення адміністративної справи, а відтак підлягає врахуванню під час вирішення розглядуваного спору.

Отже, ТзОВ «Двірцівське» не є ліквідованим або реорганізованим, на даний час проводить господарську діяльність, а тому зобов'язане відшкодувати пенсійному органу фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_4, до досягнення ним 60-річного віку.

Стосовно проведеної позивачем перевірки ТзОВ «Двірцівське» у 2008 році та наявності запису в акті перевірки про відсутність станом на 22.05.2008р. заборгованості з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, слід врахувати, що до червня 2008 року підприємство повністю та своєчасно щомісячно сплачувало кошти на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому дійсно станом на 13.02.2008р. та 22.05.2008р. не мало заборгованості. Між тим, розглядуваний спір стосується іншого періоду, за який відповідачем не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Із урахуванням наведеного, заявлений позов є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Двірцівське» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. в адміністративній справі № 813/6318/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька