Постанова

від 24.11.2014 по справі 808/7036/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року /09:30/Справа № 808/7036/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС»

про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 43 177,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла вище вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань станом на 06.10.2014 року обліковується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 43 177,50 грн., з якого: по податку на додану вартість в сумі - 7 196, 25 грн., та борг з платежу ввізного мита - 35 981,25 грн.

А тому позивач просить стягнути ці кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» в сумі 43 177,50 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 22.11.2014 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності у встановленому законодавством порядку.

Станом на час розгляду справи відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 43 177,50 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 7 196, 25 грн. виник на підставі наступного.

Фахівцями Запорізької митниці 16.06.2009р. була проведена позапланова виїзна перевірка щодо стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» за період з 01.01.2008 по 15.06.2009 за результатами якої складено акт від 19.06.2009р. № 6/9/112000000/0035450513.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2009р. № 13 форми «Р», в якому визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7 196,25 грн., в т.ч. 4 797,50 грн. - основний платіж, 2 398,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Це податкове повідомлення-рішення 06.07.2009 року отримано директором ТОВ «Трансконтиненталь-ЛКС», про що свідчить його особистий підпис.

Дане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Трансконтиненталь-ЛКС» оскаржувало в судовому порядку, але згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 27.06.2013 року справа № К-28591/10 в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» до Запорізької митниці про визнання нечинними податкових повідомлень форми «Р» від 06.07.2009 р. № 12 та №13 -відмовлено. Так, згідно п. 59.2 ст.59 ПК України Запорізька митниця Міндоходів надіслало до ДПІ в Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків від 03.10.2013р. № 19.

Отже, борг з податку на додану вартість складає 7196, 25 грн.

Борг з платежу ввізне мито виник на підставі наступного.

Фахівцями Запорізької митниці 16.06.2009р. була проведена позапланова виїзна перевірка стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» за період його діяльності з 01.01.2008 по 15.06.2009, за результатами якої складено акт від 19.06.2009р. № 6/9/112000000/0035450513.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2009р. № 12 форми «Р», в якому визначено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито у розмірі 35 981,25 грн., в т.ч. 23 987,50 грн. - основний платіж, 11 993,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Дане податкове повідомлення-рішення 06.07.2009 отримав директор ТОВ «Трансконтиненталь-ЛКС» - Леонтьєв В.В. про що свідчить його підпис.

Дане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Трансконтиненталь-ЛКС» оскаржувало в судовому порядку, але згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 27.06.2013 року справа № К-28591/10 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» до Запорізької митниці про визнання нечинними податкових повідомлень форми «Р» від 06.07.2009 р. № 12 та №13 -відмовлено. Згідно п. 59.2 ст.59 ПК України Запорізька митниця Міндоходів надіслала до податкової подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків від 03.10.2013р. № 18.

Отже, борг за платежем ввізне мито складає 35 981,25 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 (неподання декларації) - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 43 177,50 грн. На час розгляду справи вжиті податковим органом заходи не дали результатів, та сума податкового боргу сплачена не була.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В даному випадку податкова вимога від 19.08.2013 року № 164 була направлена рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення, але була повернута з відміткою пошти що за зазначеною адресою не проживає.

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь - яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтиненталь-ЛКС» (код ЄДРПОУ 35450513) кошти в сумі 43 177,50 грн. (сорок три тисячі сто сімдесят сім гривень) 50 коп. а саме:

-з податку на додану вартість у розмірі - 7 196,25 грн. на р/р 31117031705002, отримувач Державний бюджет м. Запоріжжя, код отримувача 38025409, банк- ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

-борг за платежем ввізне мито у розмірі - 35 981,25 грн. на р/р 31219252705002, отримувач Державний бюджет м.Запоріжжя, код отримувача 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко