Рішення

від 25.11.2014 по справі 906/1234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" листопада 2014 р. Справа № 906/1234/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецьку-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Ускова О.І. - адвокат (договір про надання правової допомоги

№01/02/13-01 від 01.02.2013)

від відповідача: Бондар Р.В. - довіреність від 07.12.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" (м. Київ)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (смт. Ружин Житомирська область)

про стягнення 102418,50 грн.

Приватне акціонерне товариство "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство" компенсації вартості акцій СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство", правонаступником якого є відповідач, в розмірі 102418,50грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. В обгрунтування вимог зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" є правонаступником акціонерного товариства закритого типу "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" та власником 409 674 штук простих іменних акцій СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становило 4,85 % у статутному фонді СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". Позачерговими загальними зборами акціонерів Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", які відбулися 25 жовтня 2011 року (Протокол № 10-1), прийнято рішення про припинення СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" шляхом реорганізації через перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". Оскільки товариство як акціонер СВАТ не приймало участі у позачергових зборах, а також не виявило бажання отримати частку у статутному капіталі створеного внаслідок перетворення Товариства з додатковою відповідальністю, тому звернулося до останнього про обов'язковий викуп акцій. Отримавши відмову, звернулося з даним позовом до суду.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на неправильно обраний позивачем спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України. Також вважає, що відповідно до ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" позивач не має права вимагати обов'язкового викупу акцій, оскільки він не реєструвався для участі у загальних зборах та не голосував проти прийняття загальними зборами рішення про перетворення товариства. Крім того, 08.11.2012 загальними зборами учасників ТДВ "Житомиррибгосп" прийнято рішення про відміну рішення позачергових загальних зборів акціонерів СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 25.10.2011 з питання порядку денного: "Про затвердження порядку та умов обміну акцій на частки" в частині виплати компенсації вартості акцій. На думку представника відповідача, на даний час позивач вправі набути частку у статутному капіталі ТДВ "Житомиррибгосп" шляхом вступу до товариства з додатковою відповідальністю як учасник.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" (позивач) як правонаступник акціонерного товариства закритого типу "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" є власником 409674 штук простих іменних акцій СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", що підтверджується сертифікатом іменних акцій серії А № 216 (а.с.11 т.1).

На позачергових загальних зборах акціонерів Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", які відбулися 25 жовтня 2011 року (Протокол № 10-1), прийнято рішення про припинення діяльності СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" шляхом реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". При перетворенні СВАТ усі його майнові права, грошові кошти, зобов"язання та інші права і обов"язки, які йому належать, переходять до його правонаступника - Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (а.с.116-125 т.1).

Аналогічні положення закріплені і в Статуті Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яке зареєстроване 23.01.2012 (а.с.72-79 т1.).

Як зазначив позивач, оскільки він не брав участі у позачергових зборах СВАТ та не виявив бажання бути учасником новоствореного ТДВ, тому звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації вартості належних йому акцій СВАТ. Отримавши відмову, звернувся з відповідним позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів, визначається Законом України "Про акціонерні товариства" від 17.09.08р., що набрав чинності з 30.04.09р. (далі - Закон).

За приписами ст.3 вказаного Закону, акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства (ч.1 ст.32 Закону).

Статтею 79 Закону визначено, що акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 87 Закону України "Про акціонерні товариства" перетворенням акціонерного товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням та передачею всіх його прав і обов'язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був акціонером СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та власником 409 674 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становило 4,85 % Статутного фонду цього товариства.

25 жовтня 2011 року позачерговими загальними зборами акціонерів СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" прийнято рішення про припинення діяльності СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" шляхом реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", що оформлено протоколом №10-1.

Цим же рішенням зборів вирішено, що акціонерам, які не подали заяв для обміну акцій на письмові зобов'язання про видачу частки у статутному капіталі правонаступника СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" або подали такі заяви після закінчення періоду обміну, Товариство зобов'язується компенсувати вартість належних їм акцій Товариства на рівні номінальної вартості акцій. Термін отримання компенсації не обмежується.

Оскільки позивач не був присутній на позачергових зборах та не подавав заяву для обміну акцій на письмові зобов"язання про видачу частки у статутному капіталі правонаступника СВАТ, він 31.10.2011 направив товариству заяву про обов'язковий викуп акцій (а.с.15 т.1).

Листом №37 від 28.11.2011 СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" повідомило позивача про відмову у здійсненні обов'язкового викупу акцій.

23.01.2012 проведено державну реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", що підтверджується Статутом цього товариства (а.с.72 т.1).

Як вбачається із Статуту ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", позивач до складу учасників відповідача не включений.

З метою отримання компенсації вартості належних позивачу акцій СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", останній 13.07.2013 на адресу відповідача направив заяву про отримання компенсації вартості належних йому акцій. Втім, відповідач виплату компенсації вартості належних позивачу акцій не здійснив, про що повідомив листом від 21.08.2013 (а.с.17,18 т.1).

07.04.2014 позивач повторно направив на адресу відповідача заяву про виплату компенсації вартості акцій СВАТ, яка також залишена відповідачем без задоволення (а.с.19, 21 т.1).

За приписами ч.1 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", що діяла на час проведення СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" позачергових зборів, кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне.

Тобто, чинним законодавством передбачено, що у разі, якщо акціонер не голосував за перетворення акціонерного товариства на господарське товариство з іншою організаційно-правовою формою та не виявив бажання обміняти власні акції на частку у статутному капіталі новоствореного товариства, він має можливість звернутися з письмовою заявою до товариства про викуп у нього належних йому акцій.

Законом України "Про господарські товариства" прямо не передбачено інституту обов'язкового викупу акцій. При цьому, згідно п. 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №221, акціонерне товариство, яке бере участь у реорганізації (зокрема товариство, що прийняло рішення про перетворення), зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою про викуп. Отже, до осіб, які мають право вимагати обов'язкового викупу, належать особи, які не голосували за перетворення (або голосували проти) незалежно від їх участі у загальних зборах.

Положення щодо обов'язкового викупу акцій міститься також у Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222, в пункті 5 якого відтворено положення, аналогічне до абзацу 1 пункту 1.7 Положення №221, яким передбачено, що акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість. Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що розмір статутного фонду товариства на дату прийняття рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації повинен дорівнювати сумі розмірів статутних фондів усіх товариств, що створені шляхом реорганізації (на дату їх державної реєстрації).

Як вбачається із Статутів СВАТ та ТДВ і передавального акту СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" станом на 20.01.2012 статутний капітал товариства до перетворення становив 2110501,00грн., в такому ж розмірі є і статутний капітал ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". Передавальний акт містить також інформацію про кошти для виплати компенсації акціонерам СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", які не виявили бажання стати учасниками ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", зарезервовані на балансі підприємства і відображені у рядку Балансу 590 "Поточні зобов"язання за розрахунками з учасниками" (а.с.21-25 т.2).

Отже, за вказаних обставин справи і вимог закону, враховуючи рішення позачергових зборів акціонерів СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 25.10.2011, відповідач зобов"язаний компенсувати позивачу вартість належних йому акцій СВАТ за номінальною вартістю, що становить 102418,50грн.

Стосовно заперечень відповідача, які грунтуються на відміні рішення позачергових зборів акціонерів СВАТ в частині порядку виплати компенсації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.159 Цивільного кодексу України, ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст.41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

Вказана норма є імперативною та забезпечує реалізацію акціонерами свого права на участь в управлінні справами товариства.

Частиною 1 ст.91 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до ст.59 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як зазначалось вище, СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" припинило свою діяльність внаслідок перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яке зареєстровано 23.01.2012 року. До правонаступника перейшли всі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Однак, слід розмежовувати права (повноваження) органів управління товариства та права і обов'язки самого товариства, що реорганізується.

Чинне законодавство України не містить норми, яка б передбачала перехід прав та обов'язків органів управління товариства, що реорганізується, до органів управління новоствореного суб'єкта господарювання. Новостворений суб'єкт господарювання є самостійною юридичною особою, з іншими учасниками та з іншими органами управління, які жодним чином не можуть втручатися в управління реорганізованого товариства, якого вже не існує.

Використовуючи аналогію закону, з огляду на ч.2 ст.4 ГПК України, згідно якої господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, суд не приймає до уваги рішення загальних зборів учасників ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 08.11.2012 про відміну рішення позачергових загальних зборів акціонерів СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 25.10.2011 з питання порядку денного: "Про затвердження порядку та умов обміну акцій на частки" в частині виплати компенсації вартості акцій Товариства, як таке, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Наразі, суд зауважує, що в листах відповідача від 23.08.2013 та 19.05.2014, адресованих позивачу на його звернення про виплату компенсації, товариство не обгрунтовує свою відмову у виплаті компенсації зокрема, рішенням загальних зборів учасників ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 08.11.2012, а наводить інші підстави (а.с.18, 21 т.1).

На спростування заперечень відповідача щодо не вірного способу захисту, обраного позивачем, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, зазначений в частині 2 цієї статті, зокрема, "примусове виконання обов"язку в натурі".

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав в добровільному порядку законні вимоги позивача про виплату компенсації вартості належних йому акцій реорганізованого товариства, останній вірно скористався своїм правом звернення до суду для захисту порушеного права з метою виконання обов"язку в примусовому порядку.

Інші заперечення відповідача спростовуються наведеними вище законодавчими нормами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов`язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Леніна, 60, код ЄДРПОУ 00476843)

- на користь Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний фонд "Київська Русь - МДС" (01025, м. Київ, провулок Рильського, 3 офіс 36, код ЄДРПОУ 21075315) суму компенсації вартості простих іменних акцій Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" в розмірі 102418,50 грн., також 2048,37грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02 грудня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу