Рішення

від 18.11.2014 по справі 911/4439/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 911/4439/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег",

47201, Тернопільська обл., Зборівський р-н, м. Зборів, вул. Куклинецька, буд. 90

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Традиція",

08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Жовтнева, буд. 150-А

про стягнення 205 105,95 грн.

за участю представників:

позивача - Шмигельська О.В. (довіреність від 30.10.2014, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Традиція" (далі - відповідач) про стягнення 205 105,95 грн., з яких: 174 000,00 грн. основного боргу, 3 792,75 грн. 3 % річних та 27 313,20 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 20.01.2014 № 10/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24312/14 від 03.11.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2014.

У судове засідання 04.11.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 18.11.2014.

У судовому засіданні 18.11.2014 представник позивача підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Неподання відзиву на позовну заяву і нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Традиція" (далі - покупець) укладено договір поставки від 20.01.2014 № 10/14 (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець купує товари, кількість і ціна яких зазначені в накладній, яка додається до Договору, при кожній окремій поставці, та є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, продавець бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк не пізніше 10 днів передати покупцеві товар із сертифікатом якості.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом 100 % попередньої оплати.

Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 7.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на суму 200 000,00 грн., що підтверджується наданою разом з позовною заявою в матеріали справи видатковою накладною від 20.01.2014 № 15 на суму 200 000,00 грн., що підписана уповноваженими представниками обох сторін, а відповідач, за довіреністю від 20.01.2014 № 2001, вказаний товар отримав.

До матеріалів справи долучені копії зазначених видаткової накладної та довіреності.

Підписи уповноважених представників сторін на видатковій накладній скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, факту вчинення господарської операції з поставки товару.

На підтвердження позовних вимог, позивачем також надано в матеріали справи копію податкової накладної, що складена ним на господарську операцію з поставки товару за спірною видатковою накладною.

Податкову накладну, що надана позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи на викладене, судом оцінюється податкова накладна, що складена позивачем, як доказ того, що позивачем відображено господарську операцію за спірною видатковою накладною у своїх податкових зобов'язаннях.

Згідно з наданими до матеріалів справи банківськими довідками від 30.10.2014 № 161 та від 3010.2014 № 42, за весь період спірних відносин з відповідачем, судом встановлене перерахування коштів відповідачем позивачу за Договором у розмірі 26 000,00 грн.

У зв'язку з тим, що зазначені довідки підписані уповноваженими особами банківських установ та скріплені відбитками їх печаток, судом оцінено їх як належні та допустимі докази для встановлення сум, що перераховані відповідачем позивачу у межах спірних правовідносин.

Відтак, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 174 000,00 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткових оплат.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткову накладну та довіреність - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські довідки - у якості письмових доказів для встановлення відсутності перерахувань відповідачем позивачу коштів у повному обсязі і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати товару за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки на вищевказаній видатковій накладній.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарських операцій і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, що досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 174 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною та обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 3 792,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27 313,20 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та з'ясував, що позовна вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 3 792,75 грн. нарахована надмірно та підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 776,31 грн. Позовна вимога про стягнення 16,44 грн. 3 % річних задоволенню не підлягає.

Розрахунок інфляційних втрат, що поданий позивачем, вірний, відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому, позовна вимога про стягнення 27 313,20 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 174 000,00 грн. основного боргу, 3 776,31 грн. 3 % річних та 27 313,20 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню. Позовна вимога про стягнення 16,44 грн. 3 % річних задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 4 102,12 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Традиція" (08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Жовтнева, буд. 150-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38571590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" (47201, Тернопільська обл., Зборівський р-н, м. Зборів, вул. Куклинецька, буд. 90, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35039068) 174 000 (сто сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3 776 (три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 31 коп. 3 % річних, 27 313 (двадцять сім тисяч триста тринадцять) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 4 101 (чотири тисячі сто одна) грн. 89 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.11.2014.

Суддя С.О. Саванчук