Постанова

від 04.07.2012 по справі 4-1939/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-1939/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. , при секретарях Кицюк Л.П., Шапутько С.В. за участю прокурора Бойчука М.М. та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши справу за скаргою адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Григоріва В.Б. від 15.11.2011 про порушення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаною скаргою в інтересах ОСОБА_3

Вважали дану кримінальну справу порушеною безпідставно, тобто без достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про які не вказано і в самій постанові, чим порушено ст.ст.94, 98 КПК України.

В обґрунтування скарги зазначають, що в оскаржуваній постанові слідчий не зазначив жодних посилань на конкретні дані, які можуть вказувати на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України. Вказують, що викладене в постанові не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальнику сектору митного оформлення №1 митного посту «Луцьк» Ягодинської митниці не могла та не мала повноважень давати доручення ОСОБА_8 здійснити митне оформлення товарів, які прибули на адресу ВОБО «Ми і Віра», оскільки відповідно до наказу Начальника Ягодинської митниці від 03.11.2011 №858-к ОСОБА_8, ОСОБА_7 з 03.11.2011 були звільнені з посад інспекторів сектору митного оформлення №1 та переведені з 04.11.2011 на посади інспекторів сектору митного оформлення №3, та за таких обставин ОСОБА_3 не мала повноважень надавати такого розпорядження ОСОБА_8 Крім того, 03.11.2011 під час вчинення злочину ОСОБА_3 не перебувала на території митного посту «Луцьк» Ягодинської митниці, оскільки в той час вона знаходилась в адміністрації Ягодинської митниці у службових справах, що можуть підтвердити головний бухгалтер Ягодинської митниці та начальник відділу кадрів. Ні в заяві керівника ВОБО «Ми і Віра» ОСОБА_9, яка стала приводом для порушення даної кримінальної справи, ні в показах інспекторів сектору митного оформлення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 не міститься будь-яких посилань на протиправні дії ОСОБА_3

На підставі викладеного просили скасувати постанову в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 /а.с.1-5/

В судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_1, яка є захисником ОСОБА_3, оголосила письмові пояснення, підписані обома захисниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в яких зазначила, що в оскаржуваній постанові слідчий взагалі не вказав приводів до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 З системного аналізу постанови вбачається, що ймовірно приводом для порушення кримінальної справи була заява голови правління ВОБО «Ми і Віра» ОСОБА_9, проте в протоколах усних заяв про злочин від 31.10.2011 та від 02.11.2011 не міститься згадувань прізвища ОСОБА_3 Також слідчий не вказав підстав для порушення кримінальної справи. Вважають незаконними та такими, що не можуть слугувати підставами для порушення кримінальної справи наявні в матеріалах справи протоколи за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, згідно яких проводилось зняття інформації з номеру телефону, що належить ОСОБА_3, та здійснювались у її службовому кабінеті, від 07.10.2011, 29.10.2011, 31.10.2011, 08.11.2011. Зокрема вони зазначають, що з зафіксованих розмов не вбачається, що ОСОБА_3 вимагала чи отримувала хабар, з фотографій не вбачається, що папірці, які збирала ОСОБА_3, є грошима. Також вказують, що є незрозумілим, яке відношення мають зафіксовані розмови до заяв ОСОБА_9, та на якій підставі проводились оперативно-розшукові заходи, оскільки перша заява ОСОБА_9 була зроблена значно пізніше їх проведення. З огляду на невідповідність дат оперативно-розшукових заходів датам фактичних повідомлень про злочин, вищевказані протоколи не можуть визнаватись допустимими і використовуватись як доказ в даній кримінальній справі.

Також звертають увагу на лист заступника начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області від 08.02.2012, у якому вказано, що в протоколі за результатами оперативно-розшукового заходу №54/3/9160 від 08.11.2011 було допущено технічну помилку та зазначено, що оперативно-технічні заходи щодо ОСОБА_3 здійснювались за постановою Апеляційного суду Волинської області №522 від 03.10.2011 (заявниками помилково зазначено 2012 рік) та проводились у період з 04.08.2011 по 02.10.2011, однак в дійсності такі оперативно-технічні заходи проводились у період з 03.10.2011 по 01.12.2011, тобто лист вказує на те, що єдині законні оперативно-технічні заходи відносно ОСОБА_3 проводились тільки у період з 03.10.2011 (заявниками помилково зазначено 2012 рік) по 01.12.2011, а проведення оперативно-технічних заходів в інший період є незаконним.

Заперечують законність джерел отримання даних, наявних в протоколах очних ставок від 15.11.2011, оскільки вказані протоколи очних ставок є процесуальними документами, які не входять в перелік підстав до порушення кримінальної справи, які визначені кримінально-процесуальним законодавством України, та вказані протоколи складені вже після порушення кримінальної справи, а відтак не могли бути приводами та підставами для її порушення.

Вважають, що викладені в оскаржуваній постанові доводи слідчого про те, що частину одержаного хабара ОСОБА_8 залишила собі і використала на власні потреби, а решту передала ОСОБА_3 та ОСОБА_5, не підтверджуються жодними доказами. На підставі викладеного заявники просили скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 /а.с.137-146/

Крім того, протягом розгляду скарги заявниками - адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_2 подані спільні письмові пояснення, в яких останні зазначили, що з протоколів за результатами проведення оперативно-технічних заходів в рамках оперативно-розшукової справи №2002 від 07.10.2011 від 29.10.2011, 31.10.2011, 08.11.2011 не вбачається даних або фактів, які б могли вказувати на вимагання або отримання хабарів ОСОБА_3 Вважали, що дані, отримані за результатами оперативно-технічних заходів, не можуть вважатись законно отриманими, оскільки в протоколах усних заяв ОСОБА_9 про злочин від 31.10.2011 та від 02.11.2011, відсутні будь-які посилання на факти вчинення злочину саме ОСОБА_3, а тому з матеріалів перевірки не вбачається, з якою метою заводилась оперативно-розшукова справа. Також вказують про порушення строків ведення оперативно-розшукової справи, оскільки відповідно до ст.9-1 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», строк ведення оперативно-розшукової справи становить шість місяців, а в матеріалах перевірки відсутня постанова про продовження строку ведення оперативно-розшукової справи №2002, строк ведення оперативно-розшукової справи закінчився у червні 2011 року, а тому проведені після вказаної дати оперативно-розшукові заходи не можуть вважатися законними. Також звертають увагу на розбіжності в протоколах оперативно-розшукових заходів, зазначаючи, що в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 03.11.2011 не міститься посилань на експерта, який позначав зазначені в протоколі грошові кошти, що ставить під сумнів ту обставину, що вручені ОСОБА_9 кошти були позначені уповноваженою особою. Зазначають про невідповідність в поясненнях ОСОБА_10, оскільки згідно наданих ним 04.11.2011 пояснень, 03.11.2011 близько 14-00 год. він з ОСОБА_8 поїхав на МП «Луцьк», де залишався до 17-10 год., тоді як згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів та протоколу вручення технічних засобів, вручення грошових коштів та технічних засобів ОСОБА_9 відбувалось з 15-40 год. до 16-00 год., тоді як згідно наданих ним же пояснень ОСОБА_9 знаходився на складі тимчасового зберігання МП «Луцьк», що викликає сумніви з приводу законності проведення оперативно-технічних заходів.

Додатково до викладеного в письмових поясненнях заявник ОСОБА_1 зазначила, що захист не може прокоментувати законності проведення оперативно-розшукових заходів у справі, оскільки в наданих Генеральною прокуратурою України матеріалах відсутні довідки Апеляційного суду Волинської області щодо кількості винесення постанов про надання дозволів на проведення оперативно-технічних заходів та дат їх винесення, до матеріалів не додано диски, наявні в матеріалах фототаблиці не є безпосередньо джерелами отримання даних, а тому не можуть бути доказами наявності ознак злочину в діях ОСОБА_3 В оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи за ч.3 ст.368 КК України не розписано кваліфікацію злочину. В абзаці другому постанови зазначено, що злочин виявлено слідчим, хоча до матеріалів додано заяви ОСОБА_11, про які в тексті постанови не вказано, безпосередньо привід до порушення справи в постанові не зазначено, що вказує на наявність розбіжності щодо приводу до порушення кримінальної справи. В матеріалах перевірки відсутні дані, що злочин скоєно ОСОБА_3, заяви ОСОБА_9 також не містять відповідних посилань. Заявник ОСОБА_1 зазначає, що вважає відсутньою саму подію злочину, а тому вважає, що кримінальну справу слідчий мав порушити за фактом вчинення злочину, а саме хабарництва на Ягодинській митниці, а не щодо конкретної особи. Також заперечувала у якості підстав для порушення кримінальної справи протоколи очних ставок ОСОБА_3 зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, оскільки вважала, що вказані дії проведені після порушення кримінальної справи, виходячи з того, що і кримінальну справу було порушено, і очні ставки проведено в один день - 15.11.2011. При цьому ОСОБА_1 погодилась, що в постанові про порушення кримінальної справи не зазначено часу її винесення, зазначила, що в цей же день, 15.11.2011 ОСОБА_3 було обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не змогла пояснити виходячи зі своєї позиції про проведення очних ставок після порушення кримінальної справи, чому в протоколах очних ставок ОСОБА_3 зазначена як свідок, а не як підозрювана чи обвинувачена.

Заявник по скарзі, захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав надані захисниками спільні пояснення та надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1, доповнень не мав.

Особа, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_3, яка утримується під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань, повідомлена належним чином про розгляд справи судом, в судове засідання не доставлялась. З урахуванням думки учасників процесу суддею визнано можливим розглядати скаргу у відсутність ОСОБА_3, за участі її захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є заявниками за вказаною скаргою.

Прокурор Бойчук М.М. вважав постанову винесеною у відповідності до положень ст.ст.94, 98 КПК України, компетентною особою, за наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи послугувало безпосереднє встановлення слідчим шляхом проведення слідчих дій причетність ОСОБА_3 до скоєння злочину, підставами для порушення цієї кримінальної справи стали достатні дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, наявні в матеріалах дослідчої перевірки, зокрема допитані слідчим в законний спосіб, в межах раніше порушеної кримінальної справи, свідки, зазначене підтверджується матеріалами проведених обшуків, виїмок. Також прокурор зазначив, що відповідно до ст.14 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» уповноваженими працівниками прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності. Вказав, що таким працівником встановлено, що при заведенні оперативно-розшукової справи, проведенні оперативно-розшукових заходів порушень чинного законодавства України не допущено. Прокурор виклав думку в письмовому вигляді. На підтвердження відсутності порушень при заведенні оперативно-розшукової справи та проведенні оперативно-розшукових дій прокурором до матеріалів справи додано довідку про вивчення оперативно-розшукової справи №2002 від 02.11.2011 за підписом заступника начальника відділу 04/3/1/1 ОСОБА_14

На додаток до викладеного письмово прокурор зазначив, що законність заведення оперативно-розшукової справи та проведення оперативно-розшукових заходів підтверджується наданою ним довідкою про вивчення оперативно-розшукової справи №2002, що складена в порядку, передбаченому ст.14 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» та уповноваженою на це особою, відповідно до якої оперативно-розшукова справа №2002 заведена у відповідності до ст.6 вказаного Закону, дозволи на зняття інформації з каналів зв'язку та проведення інших оперативно-технічних заходів стосовно фігурантів по справі надано Апеляційним судом Волинської області з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». На відповідні доводи заявника ОСОБА_1 зазначає про відсутність необхідності надання для розгляду даної скарги дисків за наслідками проведення оперативно-технічних заходів, оскільки диски були оглянуті уповноваженою особою, протоколи огляду дисків долучені до наданих суду матеріалів. Зазначає, що незазначення слідчим в оскаржуваній постанові кваліфікуючих ознак ч.3 ст.368 КК України не впливає на законність порушення кримінальної справи, а тому не може слугувати аргументом необхідності скасування постанови. Також вказує, що в даному випадку заяви ОСОБА_9 послугували не приводами, а одними з підстав для порушення кримінальної справи, оскільки кримінальна справа порушена в рамках розслідування попередньо порушеної кримінальної справи внаслідок безпосереднього виявлення ознак злочину в діях інших осіб, а безпосередньо в своїх заявах ОСОБА_9 не вказував на вчинення злочину ОСОБА_3

Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу - ОСОБА_9, повідомлений належним чином про розгляд справи судом, в судове засідання не з'явився. Суддею, з урахуванням думки учасників процесу, визнано можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_9

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявників, які є захисниками ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Григоріва В.Б. від 15.11.2011 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. /а.м. 1-4/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст.94 КПК України, якою встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, полягають в одержанні службовою особою хабара у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення кримінальної справи послугувало безпосереднє виявлення слідчим ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України в діях начальника митного поста «Луцьк» Ягодинської митниці ОСОБА_5, заступника начальника митного поста ОСОБА_6, начальника сектору митного оформлення №1 того ж митного поста ОСОБА_3 та інспектора того ж сектора ОСОБА_7 на підставі даних, здобутих в ході досудового слідства у кримінальній справі №49-3329, порушеній Генеральною прокуратурою України 09.11.2011 щодо інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Ягодинської митниці ОСОБА_8 за ч.3 ст.368 КК України, що відповідає п.5 ч.1 ст.97 КПК України.

Крім того, в матеріалах, що обґрунтовують порушення кримінальної справи, наявні протоколи усної заяви про злочин ОСОБА_9 від 31.10.2011 та 02.11.2011, які суддя вважає у відповідності до ст.236-8 КПК України також приводами до порушення кримінальної справи. /а.м.9-11, 28-29/. При відібранні вказаних заяв ОСОБА_9 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину у відповідності до ст.95 КПК України.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставами для порушення даної кримінальної справи послугували достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ознак складу злочину.

Як перевірено судом, такі дані щодо ОСОБА_3 безпосередньо містяться в протоколах за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою від 08.11.2011, /50-52/, протоколі за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №2002 від 08.11.2011 /а.м.60-61/, протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №2002 від 29.10.2011 /а.м.106-109/, протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №2002 від 29.10.2011 /а.м.110-113/, протоколах за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №2002 від 31.10.2011 /а.м.116-118, 119-124/, протоколі обшуку від 14.11.2011 /а.м.130-142/, протоколах допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_7 /а.м.143-145, 149-150, 154-156, 157-160/, протоколах очних ставок між ОСОБА_13 та ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 /а.м.146-148, 151-153, 161-163/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину. Порушень чинного законодавства України при отриманні вищеперелічених даних суддею протягом розгляду скарги не встановлено.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування, чим спростовуються відповідні доводи заявників щодо відсутності в постанові обов'язкових для зазначення даних. Суддя не приймає доводів захисту щодо незазначення слідчим конкретних кваліфікуючих ознак злочину, у зв'язку з якими кримінальну справу порушено за ч.3 ст.368 КК України, оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не містить таких вимог, крім того, виходячи з вимог ст.236-8 КПК України суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи досліджує наявність приводів та підстав для порушення справи, законність джерел їх отримання, та не може вдаватися до оцінки кваліфікації дій та обґрунтування підстав відповідної кваліфікації.

Доводи і заперечення, викладені у скарзі, доповненнях до скарги та поясненнях заявників в судовому засіданні щодо відсутності приводів та підстав для винесення оскаржуваної постанови, та зокрема незазначення їх в самій постанові, відсутності даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, та відсутність самої події злочину, на підставі тлумачення захистом викладених в оскаржуваній постанові обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність ознак злочину, вважаю, що вони спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним, а з'ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Суддя не приймає заперечень захисту законності джерел отримання даних, наявних в протоколах очних ставок від 15.11.2011, які, на думку заявників, є такими, що не входять до визначеного кримінально-процесуальним законодавством України переліку підстав для порушення кримінальної справи та проведенням їх після порушення кримінальної справи, оскільки ч.2 ст.94 КПК України передбачено, що підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, виключний перелік цих даних та джерел, в яких вони можуть міститись, Законом не передбачений. Твердження про проведення очних ставок після порушення кримінальної справи об'єктивно нічим не підтверджуються, згідно пояснень прокурора свідки ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_7 були допитані, а також очні ставки даних свідків з ОСОБА_3 проведені до порушення кримінальної справи, в рамках раніше порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_8 Крім того, як вбачається зі скарги, в день порушення кримінальної справи - 15.11.2011 - ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, що підтвердила в судовому засіданні заявник ОСОБА_1, проте на час проведення очних ставок ОСОБА_3 мала процесуальний статус свідка у кримінальній справі, про що зазначено у відповідних протоколах.

При цьому протягом розгляду скарги суддею встановлено, що в протоколах допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_7, протоколах очних ставок від 15.11.2011 не зазначено номеру кримінальної справи, по якій провадиться слідча дія, а в протоколах очної ставки з ОСОБА_13, ОСОБА_7, протоколах допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_7 - часу їх проведення, проте вказане не може свідчити про незаконність отримання вказаних даних та незаконність порушення кримінальної справи.

Суддя не приймає доводів захисту щодо незаконності проведення оперативно-технічних заходів відносно ОСОБА_3 у зв'язку з початком їх проведення до звернення ОСОБА_9 з усними заявами про злочин, оскільки як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину на підставі матеріалів кримінальної справи №49-3329 відносно ОСОБА_8, а відповідно до ст.6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності зокрема є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, тощо. Крім того, прокурором в судовому засіданні надана довідка про вивчення оперативно-розшукової справи №2002 за підписом Заступника начальника відділу 04/3/1/1 ОСОБА_14 у межах наданої ст.14 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» компетенції, згідно висновку якої дана оперативно розшукова справа заведена та оперативно-технічні заходи проводились у повній відповідності до вимог Закону, чим спростовуються і інші доводи заявників щодо незаконності заведення оперативно-розшукової справи та проведення оперативно-технічних заходів. В судовому засіданні суддею зазначені обставини в межах оцінки приводів та підстав для порушення кримінальної справи та законності джерел отримання даних такі порушення не встановлені, а відповідно до пункту 7 частини 2 статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор виконуючи нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в тому числі в межах своєї компетенції перевіряє та розглядає скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а тому захист не позбавлений можливості звернутися до відповідного прокурора з відповідною скаргою.

Не можуть вважатись обґрунтованими доводи захисту щодо неможливості ОСОБА_3 надавати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вказівки щодо розмитнення товарів, оскільки вказані інспектори наказом начальника Ягодинської митниці від 03.11.2011 №858-к з 04.11.2011 були переведені на посади інспекторів митного оформлення №3, оскільки в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, такий наказ відсутній, копією наявної в матеріалах перевірки особової картки ОСОБА_8 такі дані не підтверджуються. Також відсутні підтвердження того, що 03.11.2011 на час вчинення злочину ОСОБА_3 не перебувала на території митного посту «Луцьк». Таким чином, вказані обставини можуть бути з'ясовані слідчим в ході проведення досудового слідства у справі та не можуть бути оцінені по суті при розгляді даної скарги.

Суддя не приймає доводів заявника ОСОБА_1 щодо незаконності проведення оперативно-розшукових заходів, крім тих, що проведені з 03.10.2011 по 01.12.2011 з посиланням на лист заступника начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області від 08.02.2012, оскільки у вказаному листі йде мова про проведення оперативно-розшукових заходів на підставі постанови Апеляційного суду Волинської області №522 цт від 03.10.2011, проте Апеляційним судом Волинської області виносились і інші постанови про надання дозволів на проведення оперативно-технічних заходів, відповідно що стосується інших періодів часу, що вбачається і з самих протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів.

Суддя погоджується з зауваженнями захисту щодо наявної в протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно розшуковою справою від 08.11.2011, а.м.50, описки в частині періоду, в який здійснювались оперативно-розшукові заходи, проте вказана неточність усунута вищевказаним листом начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області від 08.02.2012 /а.с.51/, а сама по собі наявність технічної описки в протоколі не є підтвердженням незаконності отримання даних.

Є безпідставними доводи щодо ненадання слідчим дисків, на які фіксувались результати проведення оперативно-розшукових заходів, оскільки повнота формування матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, покладається на слідчого, яким надано до вказаних матеріалів роздруківки з означених дисків, з яких вбачається результати проведення оперативно-технічних заходів і які суддя вважає достатніми та належними для висновку про наявність чи відсутність ознак злочину.

Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи суд на даній стадії не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

З урахуванням викладеного, надходжу до висновку про наявність законного приводу та достатніх підстав для порушення даної кримінальної справи, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Григоріва В.Б. від 15.11.2011 про порушення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Отрош І.О.