Постанова

від 04.11.2014 по справі 804/16931/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/16931/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В.., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

17.10.2014р. Прокурор Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС", в якому просить суд стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32130991) на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб (13050200) у сумі 38087,05грн., на рахунок №33211812700008, отримувач: УДКСУ України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб у відповідача виник податковий борг у сумі 38087,05грн.

Ухвалою суду від 22.10.14р. відкрито провадження по справі №804/16931/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.11.14р.

04.11.2014р. прокурор, позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Однак, 04.11.2014р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач до судового засідання не з'явився. Повістка про виклик до суду по адміністративній справі надіслана на адресу відповідача, що вказана у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «адресат выбыла».

Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, те, що учасники розгляду адміністративної справи були повідомлені про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено позивачам, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати юридичних осіб, який виник з 04.09.2014р.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2014 року №1400007650, поданої до відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2014 рік в розмірі 229372,13грн. з розбивкою помісячно: з січня по грудень 2014р. по 19114,48грн. (щомісяця).

Згідно з наданих розрахунків заборгованість виникла з серпня 2014р., у зв'язку з несвоєчасною сплатою земельного податку.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, у відповідача за період з серпня по вересень 2014р., виник податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 18699,14грн.-дата граничного строку сплати 30.08.14р. та у розмірі 19114,48грн. - дата граничного строку сплати 30.09.14р. на загальну суму 38087,05грн. з урахуванням переплати.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на підставі статті 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 13.12.2013 року №437-11, яку направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Податкова вимога не є відкликаною, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 38087,05грн. у справі відсутні.

Частиною 1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В позовній заяві вказано відомі податковому органу рахунки відповідача у банках.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги усе вище викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задоволити.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС" про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОСПЕЦРЕСУРС" (ЄДРПОУ 32130991), на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб (13050200) у сумі 38087,05грн., на рахунок №33211812700008, отримувач: УДКСУ України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук