Постанова

від 01.12.2014 по справі 815/1479/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1479/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

за участю сторін:

представників сторони позивача:

прокурора (згідно посвідчення): Вергіна Д.С.

представника ГУ Держземагенства

в Одеській області: Пасічніченко В.М. (згідно довіреності)

представників сторони відповідача:

представника Біляївського МУЮ : Маренича Г.Г. (згідно довіреності)

представника третьої особи, ОСОБА_3: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (згідно довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області до Реєстраційної служби Біляївського міського управління юстиції в Одеській області, Відділу Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області, за результатом якого, після уточнення заявлених позовних вимог, прокурор просить: визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 717749 на право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на земельну ділянку, загальною площею 1,78 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 6 і ділянка НОМЕР_1 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.09.516.00081; зобов'язати Відділ Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати в Поземельній книзі та Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, запис за № 01.09.516.00081 та в Державному земельному кадастрі відповідні записи про реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 717749 на право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 1,78 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 6 і ділянка НОМЕР_1 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язати Реєстраційну службу Біляївського районного управління юстиції Одеської області внести запис до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про державну реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 717749 на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 1,78 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 6 і ділянка НОМЕР_1 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заявлені позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 19.09.2007 року, Малиновським районним судом м. Одеси винесено ухвалу по справі в„– 2 -70634/07, про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, відповідно до умов якої ОСОБА_8 в рахунок заборгованості перед ОСОБА_3 та ОСОБА_6 передав останнім у власність належну йому земельну ділянку загальною площею 1,78 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №6, ділянка НОМЕР_1, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2008 року, змінено спосіб та порядок виконання ухвали суду від 19.09.2007 року, шляхом зобов'язання Відділ земельних ресурсів у Біляївському районі видати ОСОБА_3, ОСОБА_6 державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, а ОРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» - зареєструвати державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку.

На підставі вищезазначених ухвал Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_3, ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку Серії ЯЖ 717749, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.09.516.00081.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22.12.2011 року, за результатом розгляду апеляційної скарги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області, ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2007 року та від 01.07.2008 року скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.08.2012 року, по справі № 1519/1539/2012, позов ОСОБА_3, ОСОБА_6, заявлений до ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Прокурор зазначає, що відповідно до положень п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля - продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передач їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійними з моменту їх укладення (посвідчення).

З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що ОСОБА_3, ОСОБА_6, під час дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, на підставі ухвали суду, отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, відчуження якої заборонено законом, у зв'язку з чим державний акт виданий на спірну ділянку підлягає визнанню недійним, а його реєстрація підлягає скасуванню.

Прокурор в обґрунтування підстав звернення до суду посилаючись на положення ст. ст. 116, 155 Земельного Кодексу України зазначив, що при переході права власності на спірну земельну ділянку були порушені вимоги п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, яким введено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що є підставою та обумовлює необхідність та обов'язок представництва заступником прокурора області в суді інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, як органу на який покладені контрольні функції по використанню та охороні земель, а також Головного управління Держземагенства в Одеській області як органу, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

В ході судового розгляду справи прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Державна інспекція сільського господарства в Одеській області, листом від 22.09.014 року вх. № 23233/14 позов заступника прокурора Одеської області підтримала, просила слухання справи проводити у відсутності представника інспекції.

Представник Головного управління Держземагенства в Одеській області, заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, додатково пояснив що про порушення своїх прав дізнався з позову прокуратури Одеської області, вважає, що порушення прав позивача відбулося шляхом передання права власності на приватну земельну ділянку у період дії мараторію, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги вважає обґрунтованими.

Відповідач, Реєстраційна служба Біляївського МУЮ Одеської області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, посилаючись на відсутність жодних порушень з боку реєстраційної служби, суду пояснив, що прокуратура до реєстраційної служби з вимогами скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3, ОСОБА_6 не зверталась, у зв'язку з чим таке питання на розгляді не перебувало, рішення стосовно зазначеної реєстрації не приймалось.

Відповідач, ГУ Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, надав до суду письмові заперечення, долучені до матеріалів справи, за результатом яких заявлені позовні вимоги просив задовольнити частково, відмовивши у задоволенні вимоги щодо зобов'язання відділу Держземагенства у Біляївському районі Одеської області скасувати в Поземельній книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис за № 01.09.516.00081 та в державному земельному кадастрі відповідні записи про реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 717749 на право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 1,78 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 6, ділянка НОМЕР_1 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посилаючись на відсутність визначених законом повноважень на вчинення зазначений дій.

Представники третьої особи, ОСОБА_3, заявлені позовні вимоги не визнали в задоволенні їх просили відмовити, посилаючись на доводи, викладенні в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, згідно яких третя особа вважає, що право власності до неї перейшло у відповідності до вимог закону, а саме за мировою угодою затвердженою судом. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем права власності на землю та з його боку відсутні будь-які порушення прав та інтересів інших осіб та інтересів держави у тому числі. Станом на час розгляду справи, будь-які скарги з боку попереднього власника земельної ділянки громадянина ОСОБА_8 щодо порушення його прав та законних інтересів відсутні. Також, третя особа наголошує щодо відсутності правових підстав для звернення прокуратурою до суду з зазначеним адміністративним позовом, оскільки спірні правовідносини є наслідками приватно-правових відносин, які жодним чином не зачіпають інтереси держави та не підпадають під сферу повноважень Державної інспекції сільського господарства в Одеській області та Головного управління Держземагенства в Одеській області, оскільки земельна ділянка перебуває у приватній власності, цільове призначення земельної ділянки: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» - не змінено. Третя особа посилається на ту обставину, що скасування ухвал Малиновського районного суду м. Одеси відбувалось за апеляційною скаргою Біляївського міжрайонного прокурора, таким чином, органи прокуратури мали нагоду звернутись до суду з зазначеним адміністративним позовом починаючи з 23.12.2011 року, але цього не зробили, що дає підстави третій особі передбачати можливість порушення прокуратурою строків звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України, але застосувати наслідки пропуску строків, відповідно до положень ст. 100 КАС України, третя особа у суду не просить.

Третя особа, ОСОБА_6, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, письмові заперечення на заявлений адміністративний позов до суду не надав.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2007 року, по справі НОМЕР_1-7034/07 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, згідно умов якої ОСОБА_8 в рахунок заборгованості перед ОСОБА_3, ОСОБА_6 в розмірі, еквівалентному 10 000 доларів США, що за курсом НБУ на день підписання мирової угоди складає 50 500, 00 грн., передає останнім у власність належну йому на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 082556 - земельну ділянку, площею 1,78 га, що розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (зазначений державний акт виданий 12 листопада 2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.04.516.00079), вартість якої за оцінкою боржника складає суму боргу. В результаті цього ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стають власниками земельної ділянки площею 1,78 га, що розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зобов'язання ОСОБА_8 перед ОСОБА_3, ОСОБА_6 щодо повернення боргу в сумі 50 500 грн. припиняється.

Також, згідно зазначеної ухвали, судом було роз'яснено, що це судове рішення, після набрання ним законної сили є підставою для видачі Державного акта на право власності на землю на зазначену земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_6, реєстрації за ними права власності, внесення змін до Єдиного земельного кадастру та реєстрації цього державного акту.

На підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2007 року, 04.06.2009 року, на ім'я ОСОБА_3 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 717749, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.09.516.00081. Співвласниками земельної ділянки у рівних частках зазначені ОСОБА_3, ОСОБА_6.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22.12.2011 року, за апеляційною скаргою Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області, ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2007 року скасована, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.08.2012 року, позов ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Керуючись положеннями ст. ст. 116, 155 Земельного Кодексу України, прокурор звернувся до суду про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що предметом спору є спірні правовідносини щодо наявної реєстрації державного акту на земельну ділянку, яка перебувала у приватній власності громадянина ОСОБА_8 та переданої ним на погашення зобов'язань займу у власність третіх осіб по справі з порушенням мораторію встановленого Перехідними положеннями Земельного Кодексу України. Аналіз приведеної ст. 116 ЗК України передбачає врегулювання правовідносин з набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, у зв'язку з чим посилання на неї сторони позивача в обґрунтування своїх доводів - є помилковим.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В якості письмового доказу по справі судом було досліджено копію Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 717749, виданий на ім'я ОСОБА_3, підставою для видачі державного акту зазначена ухвала Малиновського районного суду м. Одеси у складі: головуючого судді Погрібного С.О. № -7034/07 від 19.09.2007 року та Ухвала НОМЕР_1-7034/07 від 01.07.2008 року.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стороною позивача не було представлено до суду доказів того, що права попереднього власника ОСОБА_8 є порушеними та на час розгляду справи відбувається їх захист чи поновлення передбаченими чинним законодавством механізмами, шляхом витребування земельної ділянки або поворотом виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси.

З урахуванням викладеного, диспозиція приведеної ст. 155 Земельного Кодексу України, не поширюється на правовідносини, які становлять предмет спору, у зв'язку з чим посилання на неї сторони позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог також є помилковою.

Відповідно до положень ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля - продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передач їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійними з моменту їх укладення (посвідчення).

На підставі аналізу зазначених норм закону, суд встановив, що державний акт на право власності на земельну ділянку не є угодою, не є правочином, а є похідним документом, який посвідчує право, а не встановлює його. Підставою для видачі спірного державного акту слугувало рішення уду (ухвала), яке набрало законної сили та на час видачі акту не було скасованим. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстави, передбачені законом, для визнання державного акту недійсним відсутні, разом з цим, з моменту скасування рішення (акту) як первинного документу, всі похідні документи видані на його основі визнаються недіючими .

Згідно положень ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, передбачалось Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди», яка втратила чинність 01.01.2013 року.

Згідно порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, який набрав чинності 01.01.2013 року, державний кадастровий реєстратор веде поземельну книгу. Згідно п. 60 Порядку запис у поземельній книзі скасовується (поновлюється) державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613, Постанови КМ України від 17.10.2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру», що набрали чинності 01.01.2013 року та відповідно до положень ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме органом державної реєстрації прав.

Систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що через зміни у законодавстві України, Держземагенство в Біляївському районі Одеської області не має повноважень щодо скасування записів у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та в Державному земельному кадастрі.

Щодо зобов'язання Реєстраційної служби Біляївського районного управління юстиції внести запис до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про державну реєстрацію державного акту виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_6, судом, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер інформаційної довідки 27701237 від 06.10.2014 року), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

Судом встановлено, що орган прокуратури з вимогою скасувати реєстрацію права власності на спірну ділянку до реєстраційної служби не звертався. Оскільки питання реєстрації (скасування реєстрації) права власності розглядається реєстраційною службою за заявочним принципом, суд вважає, в зазначеній частині, позов передчасним.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Суду не було доведено, що громадянин ОСОБА_8 звертався до органів прокуратури за захистом своїх інтересів.

Згідно наданого до суду листа Державної інспекції сільського господарства в Одеській області № 04.2-10/13/5816 від 22.10.2013 року, судом встановлено, що протягом 2012-2013 років, перевірок дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_6 не проводилось, документи з приводу порушених в листі питань не складались.

Згідно листа Головного управління Держземагенства в Одеській області від 13.11.2013 року № 31-15-0.41-6120/2-13, судом встановлено, що підставою звернення прокурора Одеської області з позовом слугував зокрема факт скасування ухвал Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2007 року в„– 2 -7034/07 та від 01.07.2008 року в„– 2 -7034/07.

Таким чином, уповноважені державою здійснювати функції державного нагляду у частині дотримання земельного законодавства Державна інспекція сільського господарства в Одеській області та ГУ Держземагенства в Одеській області перевірки в межах повноважень не проводили та до органів прокуратури не звертались. З урахуванням приведених обставин, підстави прокурорського реагування судом не встановлені.

Правомірність звернення Прокурора з позовом відповідно до приписів пункту 2 статті 121 Конституції України, частин першої, другої статті 60 КАС, встановлюється судом у кожній справі окремо, враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям. Тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно має визначати з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За результатом розгляду справи, суд встановив, що прокурором не обґрунтовано, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів саме держави, оскільки предмет спору стосується землі, що перебуває у приватній власності, зазначив органи (без наведення причин неможливості їх самостійного звернення до адміністративного суду), уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах які державний контроль не здійснювали та до органів прокуратури не звертались.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність, необґрунтованість та безпідставність заявлених прокурором позовних вимог, у зв'язку з чим заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області до Реєстраційної служби Біляївського міського управління юстиції в Одеській області, Відділу Держземагентства у Біляївському районі Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 01.12.2014 року.

Суддя Н. В. Бжассо

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Головного управління Держземагенства в Одеській області до Реєстраційної служби Біляївського міського управління юстиції в Одеській області, Відділу Держземагентства у Біляївському районі Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії.

01 грудня 2014 року.