Постанова

від 26.11.2014 по справі 815/6333/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6333/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року                                                                       м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши у скороченому провадженні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться в банку та належать ТОВ «Торговий дом «Багна і Ко», -

В С Т А Н О В И В:           

          До суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться в банку та належать ТОВ «Торговий дом «Багна і Ко».          

07.11.2014 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу строк до 19.11.2014 року для надання заперечень.

Від відповідача повернувся конверт з відміткою поштового відділення, що за адресою: м.Одеса, вул.От.Головатого,105 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» не знаходиться (а.с.28). Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке вручене належним чином.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Позивач на підставі ст.1 Закону України "Про державну податкову службу" є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, в зв`язку з чим позови щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч.1 ст.17, п.5 ч.4 ст.50,104 КАС України.

Положеннями ч.3,4 ст.1832 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Відповідно до ч.5 ст.1832 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку отримання відповідачем адміністративного позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідача було взято на облік платника податків до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси 30.06.2010 року за №7668 (а.с.20).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» є платником податків, передбачених Податковим кодексом України, пунктом 1.1 ст.1 якого встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ст. 15.1 ст.15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

П.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 - ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на 11.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 8850,03 грн.

Крім того, відповідачеві була надіслана податкова вимога №670 від 02.11.2014 року, яка була ним отримана.

До теперішнього часу податковий борг відповідачем не погашено.

Підпунктом 14.1.137 п.14.1 ст.14 Кодексу зазначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Кодексу: У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно п. п. 87.3.1. п. 87.3. ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Також, п.10.3 вказаної Інструкції визначено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пункт 10.6 Інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позивачем – податковим органом було дотримано вимог законодавства щодо процедури підготовки до звернення до суду.

Отже, у ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області є всі законні підстави для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно.

На підставі наведенного, суд приходить до висновку про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» та вважає, що вимоги позивача є законними та правомірними, та документально і нормативно обґрунтованими і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163,1832,256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

           1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2.          Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Багна і Ко» (65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого,105, код ЄДРПОУ 37169866), які знаходяться в банку та належать ТОВ «Торговий дом «Багна і Ко» для погашення податкового боргу у розмірі 8850,03 грн.

           3.          Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови тільки з підстав, визначених ч.8 ст.183 2 КАС України.

Суддя                                         Єфіменко К.С.