Рішення

від 10.06.2009 по справі 28/58-09-1375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/58-09-1375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2009 р.Справа  № 28/58-09-1375

За позовом   Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейс Шиппінг"  

про стягнення 649581,74грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:  Остапов В.В. - за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору:  позивач, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"  звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейс Шиппінг" про стягнення 649581,74 грн., з яких 407694,78 грн. основної заборгованості; 99577,11 грн. –120% річних за користування коштами; 13309,83 грн. пені та 129000,02 грн. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2009 року строк розгляду справи було продовжено за підписом голови господарського суду Одеської області до 26.06.2009 року.

Позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням №545200 від 01.06.2009 року, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (за договором – порт) та товариством з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (за договором - агент) був укладений договір № 216 від 08.12.2006 року. Предметом договору є надання послуг з організації агентування суден та забезпечення оплати послуг порту судновласниками.

У відповідності до п. 2.1 договору порт взяв на себе зобов'язання надавати через „агента” послуги судновласникам із обслуговування суден, оголошені у „Звичаях порту” (стивідорські, ремонтні, послуги забезпечення), а також послуги „агенту” згідно переліку.

В свою чергу „агент” зобов'язався своєчасно перераховувати на рахунок „порту” гроші за портові збори, здійснювати інші платежі передбачені умовами укладеного договору та виконувати інші зобов'язання встановлені та передбачені договором (розділ другий укладеного договору).

В подальшому, а саме 28.12.2007 року сторонами за договором було укладено додаткову угоду до договору № 216 від 08.12.2006 року якою сторони внесли зміни до п. 3.7. договору виклавши вказаний пункт у наступній редакції - „Агент сплачує послуги порту за комплексним місцевим тарифом порту –0, 019 грн. (0, 0036 дол. США) за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. метр) без урахування ПДВ. Оплата рахунків порту з комплексу послуг повинна здійснюватись агентом у 8-ми денний термін. Згідно наведеної додаткової угоди п. 3.9. договору було викладено в наступній редакції - „Порт має право у односторонньому порядку змінювати місцеві тарифи на послуги за даним договором шляхом сповіщення про таку зміну замовним листом з повідомленням, під опис змісту конверта, не пізніше ніж за 30 днів до зміни тарифів. Тарифи на послуги за даним договором встановлені та врегульовані державою, змінюються відповідними нормативно – правовими актами уповноважених центральних органів державного управління. Дані тарифи на послуги порту вважаються зміненими з дня набрання юридичної сили відповідного нормативно – правового акту центрального органу державного управління або з вказаної у даному акті дати, та порт має право застосовувати вказані змінені тарифи з дня набрання ними сили.

Позивач, відповідно до своїх позовних вимог, викладених у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 649581,74 грн. заборгованості за надані послуги та витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не використав своє право щодо надання обгрунтованих заперечень на позов чи визнання вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом між сторонами по справі був укладений договір № 216 від 08.12.2006 року предметом якого є надання послуг з організації агентування суден та забезпечення оплати послуг порту судновласниками, за яким порт взяв на себе зобов'язання надавати через „агента” послуги судновласникам із обслуговування суден, а „агент” зобов'язався своєчасно переводити на рахунок „порту” гроші за портові збори, здійснювати інші платежі передбачені умовами укладеного договору та виконувати інші зобов'язання, встановлені та передбачені договором.

Портом були викладені рахунки відповідачу в розмірі 407694,78 грн. по сплаті портових зборів по суднам, морським агентом яких був відповідач, але відповідач заборгованість не сплатив.

Прострочивши виконання грошового зобов'язання, відповідачеві була нарахована сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яка складає 129000,02 грн. (згідно розрахунку №3).

Відповідно до п.3.5 договору за порушення строків оплати позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка складає 13309,83 грн., а за користування грошовими коштами порту, відповідач сплачує 120% річних за весь час прострочення, які складають 99577,11 грн.(згідно розрахунку №2).

Як видно з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином та у відповідності до його умов. Проте, відповідач свої зобов'язання в частині проведення повної оплати за отримані послуги виконував не належним чином, порушуючи п. 2.2.3. договору.

Розглядаючи по суті спір, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 536 ЦК України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до положення „Про портові збори” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 року, а саме п. 1 вказаного положення портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. При цьому до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди. Згаданою постановою також визначено, що до групи В відносяться ліхтери, буксири, буксири – штовхачі,  штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні) річкові самохідні судна, включаючи судна типу „ріка – море” пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки. Проте, приміткою 2 до п. 1 положення  „Про портові збори” визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні  вантажні  рейси, належать до групи А.

Судом були досліджені класифікаційні свідоцтва видані на підставі Правил класифікації і побудови суден Регістра судноплавства України та Регістр, з яких видно, що судна “Олександр Карастоянов”, „Славутич-9” належать до типу суховантажний теплохід, судно “Ернст Кренкель” належить до типу буксир – штовхач, а судно 4002 до типу баржа –площадка судно „Невський-1” належить до типу морська шаланда.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, документальні докази, що наявні у матеріалах справи, договір № 216 від 08.12.2006 року та додаткову угоду від 28.12.2007 року до договору № 216 від 08.12.2006 року можна зробити висновок про обґрунтованість виставлених позивачем рахунків на надані послуги та обґрунтованість розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі становить 649581,74 грн., з яких 407694,78 грн. основної заборгованості; 99577,11 грн. –120% річних за користування коштами; 13309,83 грн. пені та 129000,02 грн. індексу інфляції.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором, в частині проведення оплат за отримані послуги виконував не належним чином. В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75,  ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (65044,  м. Одеса, пр. Гагаріна, 7, р/р 26002121911 в Одеській філії АКБ “МТБ”м. Одеса, МФО 328168, код 25039016) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, р/р 26009114761 філії ВАТ “МТБ”в м. Іллічівськ, МФО 388498, код 01125672) 407694,78 (чотириста сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 78 коп. основної заборгованості; 241886,96 (двісті сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 96 коп. штрафних санкцій.

3. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (65044,  м. Одеса, пр. Гагаріна, 7, р/р 26002121911 в Одеській філії АКБ “МТБ”м. Одеса, МФО 328168, код 25039016) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, р/р 26009114761 філії ВАТ “МТБ”в м. Іллічівськ, МФО 388498, код 01125672) витрати по сплаті державного мита в сумі 6495, 82 (шість тисяч чотириста девяносто п'ять) грн. 82 коп.

4. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Трейс Шиппінг” (65044,  м. Одеса, пр. Гагаріна, 7, р/р 26002121911 в Одеській філії АКБ “МТБ”м. Одеса, МФО 328168, код 25039016) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, р/р 26009114761 філії ВАТ “МТБ”в м. Іллічівськ, МФО 388498, код 01125672) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.