Постанова

від 26.11.2014 по справі 823/188/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/188/14 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Азот» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004572301 від 09.12.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята при неповному встановленні всіх обставин справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Азот» з питань взаємовідносин з приватним акціонерним товариством «СК «Прогрес-Фонд» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами чого було складено Акт №121/22-01-22-06/00203826 від 26.11.2013 року, яким виявлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , що призвело до завищення від`ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік на суму 26 433 618 грн. та заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на 12 083 206 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004572301 від 09.12.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 12 083 026 грн. за основним платежем, та визначено штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 12 083 027 грн., нараховані ПАТ «Азот» згідно оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентом - Приватним акціонерним товариством «СК «Прогрес-Фонд» (код ЄДРПОУ 30303336), з яким було укладено договори по страхуванню майнових інтересів страхувальника ПАТ «Азот», пов'язаних з фінансовими ризиками в його підприємницькій (господарській діяльності), на підтвердження яких надано: генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №0202/03-317 від 02.02.2009 року (т.1 а.с.42-47), додаткові угоди до генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків (т.1 а.с.49-91), генеральний договір добровільного страхування вантажів №ПФ 1015/01-309 від 15.10.2007 року (т.1 а.с.92-97), акти виконаних робіт (т.1 а.с.136-153, 200, т.2 а.с.1, 152, 153-233, 234, т.3 а.с.1), заяви-підтвердження на добровільне страхування фінансових ризиків (т.2 а.с.235-254, т.3 а.с.2-19), платіжні доручення (т.1 а.с.101, 103-135), додаткові угоди до генерального договору добровільного страхування вантажів (т.1 а.с.98-99, 100), реєстри вантажоперевезень (т.1 а.с.201-259, т.2 а.с.2-151), які були досліджені судами обох інстанцій.

Колегія суддів, ретельно дослідивши вищевказані первинні документи по страхуванню ПАТ «Азот», встановила, що дані документи містять усі необхідні реквізити, та оформлені відповідно до положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, встановлено, що дані договори страхування безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПАТ «Азот», видами діяльності, якого, згідно довідки АА №753918 з ЄДРПО України (а.с.168), серед іншого є оптова торгівля хімічними та іншими проміжними продуктами та виробництво добрив, азотних сполук, пластмас та іншої хімічної продукції.

Враховуючи, що обов'язковою умовою для включення відповідних витрат при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у господарській діяльності, який повинен бути підтверджений належним чином складеними первинними документами (які містять усі обов'язкові реквізити) в процесі здійснення господарської операції. Перевіркою встановлено факт наявності таких первинних документів і їх відповідність вимогам бухгалтерського обліку.

Дослідивши докази яки містяться у матеріалах справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.6 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , що нібито призвело до завищення від`ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток та правомірності винесення оскаржуваного повідомлення-рішення. Більш того, у акті перевірки вказано, що показники, відображені в бухгалтерській звітності, підтверджують реальність стосунків між позивачем та ПАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд».

Також, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на висновки акта перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва №445/2250/30303336 від 19.07.2013 року ПАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» та інших актів перевірок податкового органу, як на підтвердження відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення №0004572301 від 09.12.2013 року, якє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не дотримуючись вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав суду належні докази та не обгрунтував правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови суду від 13.03.2014 року, та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Азот» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників задовольнити.

У відповідності до ст.94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Як вбачається з платіжних доручень №574 від 27.01.2014 року (т.1 а.с.2) та №3120 від 27.03.2014 року (т.3 а.с.76), позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 73,08 грн.; та за подачу апеляційної скарги в розмірі 2436,00 грн., які слід відшкодувати на користь ПАТ «Азот».

Керуючись ст.ст.41, 94, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» - задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Азот» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004572301 від 09.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Азот» (код ЄДРПОУ 00203826) судові витрати за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 2509,08 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'ять гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.