Постанова

від 01.12.2014 по справі 813/6512/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року № 813/6512/14

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,

при секретарі Гавірко О.О.

з участю представника відповідача Кельбас Р.А.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Техно-Макс « до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндохідів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішенення.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Макс « звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндохідів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення.,

В судовому засіданні представник подав клопотання про розгляд справи у його відсутність позов підтримав повністю,.

Відповідач з підстав викладених в запереченні на позовну заяву, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, суд приходить до наступних висновків.

В позовній заяві позивач вказує , що Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Макс»,( далі за текстом Позивач) від Державної податкової інспекції у Залізничному районі Львова (надалі за текстом Відповідач) було отримано Акт № 67/15-20/32893331 від 15.04.2012 року «Про результати проведення позапланової иїзної перевірки ТзОВ «Техно-Макс» (код ЄДРПОУ 32893331) з питань твердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «ВПТК Аверс» (код ЄДРПОУ 37199822) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, ТзОВ «Компанія Авертус» (код ЄДРПОУ 37270359) за період 01.05.2011 по 31.05.201 Ір.р., ТзОВ «ГМФ» д ЄДРПОУ 34486030) за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 p.p.

На підставі вказаного Акту Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004681520 від 08.05.2013, яким збільшено суму грошового зов'язання (з урахуванням штрафних, фінансових санкцій) за платежем податку на добавлену вартість на суму 22 025 грн. 25 коп. (двадцять дві тисячі цять п'ять) грн. 25 коп.

Позивач зазначає ,що як вбачається з висновків вищевказаного Акту перевірки податковий орган встановив завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 18069,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 18069,00 грн., тому числі: грудень 2010 року в сумі 6940,00 грн., травень 2011 року в сумі 2248,00 грн., липень 2011 року в сумі 8881,00 грн.

Зазначене завищення суми ПДВ, на думку податкового органу, виникло внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «ВПТК АВЕРС» (код ЄДРПОУ 37199822), за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, ТзОВ «Компанія АВЕРТУС» (код ЄДРПОУ 37270359), за період з 01.5.2011 року по 31.05.2011 року ,ТзОВ «ГМФ» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

Позивач вважає, що вказаний Акт перевірки складений з порушеннями податкового законодавства України, а прийняте Відповідачем на підставі означеного Акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та підставним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, виходячи , на думку позивача ,з наступного:

1. Фактичною підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Техно-Макс» стали акти документальних невиїзних перевірок, проведених ДПІ евченківському районі м. Києва :

- акт № 711/23-04/37199822 від 31.03.2011р. «Про результати документальної виїздної перевірки ТЗОВ «ВПТК Аверс» (код ЄДРПОУ 37199822) з питань дотримання ог податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.01.2011 року »;

- акт № 1723/23-04/37270359 від 27.07.2011 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Авертус», код за ЄДРПОУ 37270359 з правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по тку на додану вартість за період січень, лютий , березень, квітень, травень 2011 року»;

- акт № 2268/23-04/34486030 «Про результати документальної позапланової невиїздної перевірки ТОВ «ГМФ», код за ЄДРПОУ 34486030 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2011-30.09.2011 року».

Згідно даних акту перевірки ТОВ «ВПТК Аверс» було вказано, що дане підприємство на момент перевірки за юридичною та фактичною адресою не знаходилось, а тому « в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю ( не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, матеріальних цінностей, а також інших первинних документів». З чого ДПІ у Шевченківському м.Києва зробила ,на думку позивпча, сумнівний висновок про відсутність об'єктів оподаткування та придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 та в січні 2011 року, які підпадають під визначення ст.З Закону України «Про податок на додану вартість»... В акті перевірки податковий орган посилається на матеріали перевірки ТОВ «Компанія Авертус», код за ЄДРПОУ 37270359. Але, як випливає з тексту акту № 1723/23-04/37270359 від 27.07.2011, ДПІ у Шевченківському районі перевірялось невідоме підприємство - ТОВ «Компанія Авертус», код за № 37270433. За даним кодом зареєстроване інше підприємство -ТОВ « УКРТУРПРОМ ВС", з яким Позивач ніколи не перебував в договірних відносинах, висновки щодо ТзОВ «Компанія «Авертус» про те, що усі операції купівлі - цього товариства не спричиняють реальних правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» на підставі перевірки ТОВ * ПРОМ ВС", є безпідставними. Щодо акту перевірки ТОВ «ГМФ», ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, що підприємство за податковою адресою на момент проведення перевірки не знаходилось, перевірка проводилась без відома керівника, у зв'язку із відсутністю осіб за місцем реєстрації. Оскільки ТОВ «ГМФ» не надало підтверджуючих документів . щодо виникнення податкових зобов'язань, податковий орган дійшов до висновку , що накладні, видані ТОВ не мають статусу юридично значимих, усі операції продажу ТОВ «ГМФ» не спричиняють реального настання правових наслідків, а є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Позивач вважає ,що висновки Відповідача щодо нереальності здійснення господарських відносин в контрагентами є хибними і безпідставними, і базуються не на аналізі бухгалтерських документів - податкових накладних, актів виконаних робіт, а лише на даних актів невиїзних перевірок контрагентів позивача ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, висновки яких є неповними, неточними та суперечливими.В ході перевірки господарських відносин ТзОВ «Техно-Макс» з ТзОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «Компанія Авертус», ТОВ «ГМФ» податковим органом в якості первинних документів були досліджені лише податкові накладні (перелік подано в акті), і не взято уваги інші первинні документи (акти виконаних робіт, видаткові накладні, договори), підтверджують реальність господарських відносин. Внаслідок дослідження не всіх винних документів, що свідчать про відповідність господарських операцій Позивача вимогам чинного законодавства, податковий орган дійшов до помилкового висновку безтоварність вказаних операцій.

Так, не досліджувались і не були взяті до уваги податковим органом наступні документи:

По ТОВ «ВПТК Аверс» - акти виконаних робіт № 1288 від 2.12.2010, № 1292 від 6.12.2010, № 1301 від 14.12.2010, № 1304 від 16.12.2010, № 1306 від 17.06.2010, 304 від 23.12.2010; видаткові накладні № 1281 від 1.12.2010, № 1299 від 13.12.2010;

По ТОВ «Компанія Авертус» - акти виконаних робіт №№ 131, 132 від 23.05.2011; видаткові накладні № № 129, 130 від 23.05.2011; договір № 140311-1 від 14.03.2011р.

По ТОВ «ГМФ» - акти виконаних робіт № № 340,341,342 від 21.07.2011; податкова накладна № 356 від 25.07.2011; договір № 217111 від 21 липня 2011 р.

Вказані документи підтверджують реальне одержання товарів і послуг Позивачем від контрагентів.Крім того,на думку Позивача , Відповідачем не враховано, що Позивач повністю розрахувався за товари і послуги, сплативши при цьому на користь продавців ПДВ, яке входило у ціну товару.

На час здійснення господарських операцій, які були об'єктом перевірки, суб'єкти господарської діяльності, з якими ТзОВ «Техно-Макс» мало взаємовідносини, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також були зареєстровані як платники ПДВ.

Здійснюючи господарські операції з ТОВ «ВПТК АВЕРС», ТОВ Компанія Авертус», ТОВ «ГМФ», Позивач не мав жодних сумнівів щодо достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру стосовно вказаних суб'єктів господарювання. Крім того, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих ентів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів. Тому позивач, як суб'єкт господарювання і добросовісний платник податків, діяв у межах чинного законодавства і тому просить задовольнити позов.

В своїх запереченнях Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, розглянувши позовну заяву ТзОВ «Техно-Макс», не погоджується з її вимогами та вважає їх такими, що не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення вже були предметом судового оскарження в рамках розгляду справи №813/4145/13-а.

Зокрема, Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.13 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Техно-Макс» та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 08.05.13 №0004681520.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.14 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.13 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.14 касаційну скаргу ТзОВ «Техно- Макс» задоволено частково, скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.14, а справу 813/4145/13-а направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Як вбачається із матеріалів справи та випливає із вказівок Вищого адміністративного суду України, предмет доказування у справі складають обставини, які підтверджують або спростовують обгрунтованість формування позивачем податкового кредиту у зв'язку із відображенням у податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «ВПТК Аверс», ТзОВ «Компанія Авертус». ТзОВ «ГМФ», дослідження усього кола правовідносин з приводу виконання господарських операцій між ТзОВ «Техно-Макс» та ТзОВ «ВПТК Аверс», ТзОВ «Компанія Авертус», ТзОВ «ГМФ».

В процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що в ТзОВ «ВПТК Аверс», ТзОВ «Компанія Авертус», ТзОВ «ГМФ» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ «Техно-Макс».

Що стосується самих господарських операцій, то відповідач зазначає наступне.

З метою підтвердження факту здійснення господарських відносин із вищевказаними контрагентами позивачем під час проведення перевірки надано договори поставки товару.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати за місцем його місцезнаходження, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Враховуючи, що умовами договорів не передбачено обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, то згідно із вимогами ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов»язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві..

Однак, документів, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів, а відтак підтверджували б факт виконання цивільно-правових зобов'язань, позивачем не надано.

Таким чином, не надання платником податків документів, які б підтверджували факт поставки товару вказує на те, що фактично господарські операції між ТзОВ «ВПТК Аверс», ТзОВ «Компанія Авертус», ТзОВ «ГМФ» та ТзОВ «Техно-Макс» не відбувались.

Таким чином, з врахуванням зібраної в ході проведення перевірки інформації щодо нездійснення ТзОВ «ВПТК Аверс», ТзОВ «Компанія Авертус», ТзОВ «ГМФ», а також за відсутності інших доказів, які б вказували на фактичне надання послуг, документи на підставі яких сформовані дані податкового обліку за спірними господарськими операціями не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на їх формування.

Тому ДПІ у Залізничному районі Головного управління Міндоходів у Львівській області просить суд відмовити ТзОВ «Техно-Макс» у задоволенні позовних вимог.

Судом проаналізовано первинні документи ,що стосуються господарських відносин із зазначеними вище контрагентами , надані позивачем , та встановлено наступне.

Щодо господарських відносин із ТзОВ «ГМФ» , то з Договору № 217111 від 21 липня 2011 року вбачається ,що ТзОВ «ГМФ»-«Продавець « зобов»язується поставити і передати у власність Покупця \ ТзОВ «Техно-Макс» товар згідно накладної. Місце передачі товару , умови доставки в Договорі не зазначено.

З податкових накладних від 21 липня 2011 року та Актів виконаних робіт №№ 340, 341,342 від 21 липня 2011 року вбачається ,що в них зазначено означений договір поставки , хоча в податкових накладних та актах виконаних робіт йдеться про технічне обслуговування копіювальної техніки. супроводження та обслуговування WEB-сторінки ,монтаж кондиціонера . Означені роботи не можуть рахуватись поставкою товару і тому суд погоджується з позицією ДПІ про нереальність означених правочинів.

З видаткової накладної № 356 від 25 липня 2011 року вбачається ,що вона складена на поставку товару з м.Києва \місцезнаходження ТзОВ «ГМФ»\ до м.Львова \місцезнаходження ТзОВ «Техно-Макс»\ , однак позивачем не надано документи , які би могли посвідчити про переміщення товару \ТТН,путьові листи ,тощо\.

Щодо господарських відносин із ТзОВ «КАМПАНІЯ АВЕРТУС» \ помилка в назві допущена підписантами Договору \ з Договору № 140311-1 від 14 березня 2011 року вбачається ,що Продавець ТзОВ «КАМПАНІЯ АВЕРТУС» « зобов»язується поставити і передати у власність Покупця \ ТзОВ «Техно-Макс» товар згідно накладної. Місце передачі товару , умови доставки в Договорі не зазначено.

З видаткових накладних №№ 129,130 від 23.05 2011 року вбачається ,що вони складені на поставку товару з м.Києва \місцезнаходження ТзОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» до м.Львова \місцезнаходження ТзОВ «Техно-Макс»\ , однак позивачем не надано документи , які би могли посвідчити про переміщення товару \ТТН,путьові листи ,тощо\.

З податкових накладних від 23 травня 2011 року та Актів виконаних робіт №№ 132, 131від 23 травня 2011 року вбачається ,що в них зазначений означений договір поставки , хоча в податкових накладних та актах виконаних робіт йдеться про.супроводження та обслуговування WEB-сторінки ,технічне обслуговування кондиціонера . Означені роботи не можуть рахуватись поставкою товару і тому суд погоджується з позицією ДПІ про нереальність означених правочинів.

Щодо господарських відносин з ТзОВ «ВПТК Аверс» , то позивач не надав жодного договору ,який би регулював господарські відносини.

Надано копії податкових накладних , в яких також відсутні посилки на будь-які договори , однак зазначено ,що такі роботи ґ, як ,наприклад «технічне обслуговування комп»ютерної техніки» , «поточний ремонт світильників « , тощо ,зазначаються як «купівля-продаж». Означені роботи не можуть рахуватись поставкою товару і тому суд погоджується з позицією ДПІ про нереальність означених правочинів.

З видаткових накладних №№ 1281 від 01.12 2010 року , № 1299 від 13 грудня 2010 року вбачається ,що вони складені на поставку товару з м.Києва \місцезнаходження ТзОВ «ВПТК Аверс» до м.Львова \місцезнаходження ТзОВ «Техно-Макс»\ , однак позивачем не надано документи , які би могли посвідчити про переміщення товару \ТТН,путьові листи ,тощо\.

Згідно із вимогами Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.97 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно- транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Означені документи . які би підтверджували перевезення товару з м.Києва до м.Львова не надані і тому переміщення товарів не доведено.

Позивачем надані копії договорів поставки та виконання робіт в яких ТзОВ «Техно-Макс»\ виступає в ролі «Виконавця» . Означені договори в основному укладені на поставку товарів та надання послуг ,які схожі на послуги і товари , що фігурували в господарських відносинах із вищеперерахованими контрагентами , однак господарський зв»язок між ними позивачем не доведений.

Крім того в Договорі № 141210-1 від 14 грудня 2010 року за умовами якого ТзОВ «Техно-Макс» прийняв на себе зобов»язання по поставці та монтажу кондиціонера ПО \розшифрування не надано\

ОСОБА_3 , відсутні будь-які реквізити Покупця , в тому числі податковий номер , місцезнаходження , тощо. Не зазначено ,чи є ця особа платником ПДВ.

Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність встановлені загальні принципи формування бухгалтерського, а відтак і податкового обліку, оскільки відповідно до ст. З вказаного Закону, податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фїнансі ву звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій га повинні відображати її :міст та обсяг. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 № 88. господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського та податкового обліку первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тоще) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди

ажаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку,

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на викладене, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Подальше використання описаного товару позивачем документально не підтверджено.

Судом оглянуті акти перевірок вище перелічених контрагентів позивача . а також копії рішень судів ,в яких фігурують означені підприємства, однак описані первинні документи і виявлені в них суперечності , відсутність необхідних первинних документів свідчать про виключне документування таких господарських операцій і не надають суду можливості визнати їх реальність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведено реальність проведення господарських операцій , за якими ним визначено податковий кредит і тому суд вважає ,що в позові Товариства з обмеженою відповідальністю « Техно-Макс « до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндохідів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004681520 від 08 травня 2013 року слід відмовити повністю

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю « Техно-Макс « до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндохідів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0004681520 від 08 травня 2013 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.