Рішення

від 01.12.2014 по справі 916/3793/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2014 р.Справа № 916/3793/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб'юторська компанія Європродукт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Делівері плюс"

про стягнення 445 600,00грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Брилко А.В., довіреність №16/Д від 16.09.2014р.

від відповідача: Дмитрук М.М., довіреність від 23.10.2014р.

В засіданні 01.12.2014 р. приймали участь представники:

від позивача: Брилко А.В., довіреність №16/Д від 16.09.2014р.

від відповідача: Дмитрук М.М., довіреність від 23.10.2014р.

Суть спору: про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю „Делівері плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб'юторська компанія Європродукт" 445 600,00грн. заборгованості по договору поворотно-фінансової позики.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, надав суду заяву про доповнення до позовної заяви в частині нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог від 05.11.2014р. за вх.№29236/2012 в доведення яких зазначає, що між ТОВ „Дистриб'юторська компанія Європродукт" та ТОВ „Делівері плюс" 01.07.2013р. було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №01/07 на суму 445 600,00грн., зі строком повернення позики до 31.07.2014р. та перераховано обумовлену суму на користь відповідача. Позивач 01.09.2014р. звернувся до відповідача з вимогою про термінове повернення отриманих коштів, але надані в розпорядження кошти повернуті не були. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ТОВ „Делівері плюс" 445 600,00грн. заборгованості по договору поворотно-фінансової позики.

Відповідач проти позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позов від 27.10.2014р. за вх.№28208/2012, однак 03.11.2014р. за вх.№28924/14 відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій вказує, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з чим не має можливості повернути зворотну фінансову допомогу.

Клопотання сторін про долучення документів до матеріалів справи від 27.10.2014р. за вх.№28213/14, від 05.11.2014р. за вх.№29235/14 були судом задоволені.

Ухвалою суду від 05.11.2014р., за клопотанням сторін від 05.11.2014р. за вх.№ 2-5027/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 02.12.2014р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

01.07.2013р. між ТОВ „Дистриб'юторська компанія Європродукт" (позикодавець) та ТОВ „Делівері плюс" (позичальник) було укладено договір №01/07 згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальника поворотну фінансову допомогу у вигляді власних грошових коштів у сумі 500 000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів на умовах визначених договором (п.п.1.1. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору позикодавець надає позичальникові поворотну фінансову допомогу в період з 01.07.2013р. по 15.09.2013р. Поворотна фінансова допомога надається в безготівковій формі шляхом перерахування із розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника зазначені в реквізитах договору. Позикодавець передає поворотну фінансову допомогу одноразово або частинами за його вибором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору позичальник зобов'язаний повернути поворотну фінансову допомогу позикодавцеві до 30.09.2013р. Цей строк може бути продовжено за згодою сторін, яка оформляється шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору. Поворотна фінансова допомога повертається в безготівковій формі.

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до моменту виконання сторонами в повному обсязі своїх обов'язків згідно з договором (п.5.1., №01/07 від 01.07.2013р.).

Додатково до договору №01/07 від 01.07.2013р. було укладено додаткову угоду №1 від 15.09.2013р., в якій п.п. 2.1., 3.1. сторони виклали у наступній редакції: „позикодавець надає позичальникові поворотну фінансову допомогу у розмірі, зазначеному п. 1.1. договору №01/07 від 01.07.2013р., в період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. (включно). Позичальник зобов'язаний повернути поворотну фінансову допомогу позикодавцеві до 31.12.2013р. (включно). Цей строк може бути продовжено за згодою сторін, яка оформляється шляхом укладення додаткової угоди до договору".

31.12.2013р. сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору №01/07 від 01.07.2013р., в якій п.п. 1.1, 1.2. було уточнено наступним чином: „позикодавець надає позичальникові поворотну фінансову допомогу у розмірі зазначеному в п.1.1. договору №01/07 від 01.07.2013р., в період з 01.07.2013р. по 31.08.2014р. (включно). Позичальник зобов'язаний повернути поворотну фінансову допомогу позикодавцеві до 31.08.2014р. (включно). Цей строк може бути продовжено за згодою сторін, яка оформляється шляхом укладення додаткової угоди до договору". Також п. 1.3. додаткової угоди зазначає про те, що позикодавець передає у власність позичальника поворотну фінансову допомогу у вигляді власних грошових коштів в розмірі 445 600,00грн. ( чотириста сорок п'ять тисяч шістсот гривень), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів на умовах, визначених договором".

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував на рахунок відповідача кошти згідно платіжних доручень №749 від 30.07.2013р., №830 від 19.08.2013р., №904 від 10.09.2013р., №970 від 30.09.2013р., №1060 від 21.10.2013р., №1145 від 08.11.2013р., №1176 від 15.11.2013р., №1194 від 21.11.2013р., №1296 від 13.12.2013р., №1307 від 17.12.2013р., №1371 від 30.12.2013р., №53 від 20.01.2014р., №63 від 22.01.2014р., №94 від 30.01.2014р., №152 від 17.02.2014р., №157 від 18.02.2014р., №158 від 19.02.2014р., №189 від 03.03.2014р., №249 від 17.03.2014р., №276 від 24.03.2014р., №301 від 31.03.2014р., №311 від 01.04.2014р., №366 від 28.04.2014р., №422 від 12.05.2014р., №449 від 15.05.2014р., №473 від 23.05.2014р., №513 від 10.06.2014р., №519 від 11.06.2014р., №608 від 04.07.2014р., №758 від 22.07.2014р., №788 від 05.09.2014р., №2467 від 01.07.2013р., №1013417 від 01.07.2013р., №1013418 від 01.07.2013р., №1013658 від 05.07.2013р., №1013724 від 09.07.2013р., №1016200 від 30.09.2013р., №1016259 від 01.10.2013р. на загальну суму 445 600,00грн. При цьому, призначення платежу за даними платіжними дорученнями зазначено, як поворотна фінансова допомога.

Сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 09.09.2014р. за договором №01/07 від 01.07.2013р. на суму 445 600,00грн.

Листом №010-0109 від 01.09.2014р. ТОВ „Дистриб'юторська компанія Європродукт" звернулось до ТОВ „Делівері плюс" з проханням про погашення заборгованості. Зазначений лист було отримано директором ТОВ „Делівері плюс" 01.09.2014р., про що свідчить відмітка на листі, однак залишений без виконання.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені правові позиції, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (п.1 ст.1047 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 1049 Цивільного Кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, судом встановлено факт отримання ТОВ „Делівері плюс" грошових коштів згідно платіжних доручень №749 від 30.07.2013р., №830 від 19.08.2013р., №904 від 10.09.2013р., №970 від 30.09.2013р., №1060 від 21.10.2013р., №1145 від 08.11.2013р., №1176 від 15.11.2013р., №1194 від 21.11.2013р., №1296 від 13.12.2013р., №1307 від 17.12.2013р., №1371 від 30.12.2013р., №53 від 20.01.2014р., №63 від 22.01.2014р., №94 від 30.01.2014р., №152 від 17.02.2014р., №157 від 18.02.2014р., №158 від 19.02.2014р., №189 від 03.03.2014р., №249 від 17.03.2014р., №276 від 24.03.2014р., №301 від 31.03.2014р., №311 від 01.04.2014р., №366 від 28.04.2014р., №422 від 12.05.2014р., №449 від 15.05.2014р., №473 від 23.05.2014р., №513 від 10.06.2014р., №519 від 11.06.2014р., №608 від 04.07.2014р., №758 від 22.07.2014р., №788 від 05.09.2014р., №2467 від 01.07.2013р., №1013417 від 01.07.2013р., №1013418 від 01.07.2013р., №1013658 від 05.07.2013р., №1013724 від 09.07.2013р., №1016200 від 30.09.2013р., №1016259 від 01.10.2013р. на загальну суму 445 600,00грн. та їх неповернення відповідачем за вимогою позивача та по закінчені дії договору.

Звідси позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню, тобто, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню фактично отримана сума поворотної фінансової допомоги в розмірі 445 600,00 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на проаналізовані матеріали справи та чинне законодавство, визнання відповідачем заявлених позивачем позовних вимог, суд задовольняє заявлені останнім позовні вимоги повністю, у зв'язку з чим стягненню з ТОВ „Делівері плюс" на користь ТОВ „Дистриб'юторська компанія Європродукт" підлягає сума поворотної фінансової допомоги в розмірі 445 600,00 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 8 912,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю „Делівері плюс" (68901, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Примислова,2-А, код 35990230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб'юторська компанія Європродукт" (65098, Одеська область, м. Одеса, вул. Боженко, 19, код 32575055) 445 600 (чотириста сорок п'ять тисяч шістсот) грн. 00коп. поворотної фінансової допомоги, 8 912 (вісім тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.12.2014р.

Суддя І.А. Малярчук

Повне рішення складено 03 грудня 2014 р.