Рішення

від 24.06.2009 по справі 13/68-09-1656

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/68-09-1656

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2009 р.Справа  № 13/68-09-1656

За позовом  Міністерства транспорту та зв'язку України

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська залізниця      

до відповідача  Одеської міської ради      

про визнання права власності

                                                                                                          Суддя  Панченко О.Л.

                                                              Представники:

від позивача     Карпенко І.В., Кіташевський Д.А.

від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці  Білинський В.А.

від відповідача  не з`явився

Суть спору: Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна – будівлю флотаторної, загальною площею 52,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

 Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці позов Міністерства транспорту та зв'язку України підтримує повністю.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

                                                        Беручи  до  уваги,  що:

Згідно з Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789/2006, Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.  Мінтрансзв'язку є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформації, користування радіочастотним ресурсом України. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління.

Згідно зі Статутом Одеська залізниця є територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності та підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.  

Згідно з розділом 4 Статуту майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

З матеріалів справи убачається, що спірний об'єкт нерухомості знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці –Локомотивного депо Одеса –Сортувальна, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів.

Згідно з рішенням Одеської міської ради за № 1234-ХХІІІ від 28.04.2000р. Одеській залізниці було відведено земельну ділянку площею 377,06 га для виробничої діяльності. На виконання вказаного рішення Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування землею сер. І-ОД № 000301, на якій за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна,    4, розташований спірний об'єкт нерухомого майна –будівля флотаторної, загальною площею  52,9 кв.м, що збудована у 1962р., та перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.  

На замовлення Одеської залізниці Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” була проведена інвентаризаційна робота та виготовлений технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомого майна. Загальна площа спірного об'єкту відповідно до технічного паспорту на будівлю флотаторної, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, складає 52,9 кв.м.

З матеріалів справи убачається, що листом від 31.07.2008р. № НЮ-14/1186 позивач звернувся до Одеської міської ради з клопотанням розглянути питання щодо оформлення права власності за державою Україна на спірний об'єкт.

Юридичний департамент Одеської міської ради листом від 02.09.2008р. за № 988 вих. повідомив позивача про відмову у задоволенні заяви щодо оформлення права власності на спірний об'єкт у зв'язку з відсутністю у заявника документів, які підтверджують його право власності на об'єкт нерухомого майна, визначених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. № 6/5.

Посилаючись на те, що згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, позивач просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна –будівлю флотаторної, загальною площею 52,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Згідно зі ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. № 1540-VI державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

В період існування СРСР, згідно з вимогами ст. 11 Конституції СРСР 1977р., державі належало на правах власності майно всіх державних, торгівельних та комунальних підприємств, організованих державою, житловий фонд, а також інше майно, необхідне для виконання завдань, що стоять перед державою.

У 1990р. був прийнятий Закон України „Про економічну самостійність УРСР”, згідно з яким у власності України перебувають основні засоби виробництва, майно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Згідно зі ст. 31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Пункт 1 ст. 32 Закону України „Про власність” встановлює суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної Ради України, а згідно з п. 2 цієї ж статті суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006р. N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності – це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, відповідно до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно з п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як убачається із статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст.ст. 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.  Згідно з п. 4.1, п. 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах  повного  господарського відання.

Всі вищенаведені приписи чинного законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці підтверджують, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв'язку України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як убачається з матеріалів справи, Одеська міська рада всупереч наведеним вище нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Одеської залізниці у здійсненні ними своїх прав на спірне майно.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем не надано до суду жодних доказів про належність спірного об'єкту до комунальної власності.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування  та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом визнання права (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на об'єкт нерухомого майна – будівлю флотаторної, загальною площею   52,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці, є обґрунтованими, доведеними та такими, що базуються на законних підставах. Враховуючи, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд задовольняє позов Міністерства транспорту  та зв'язку України у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту у сумі 479,67 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.

                          Керуючись  ст.ст.  44, 49, 82,  84,  85  ГПК України, суд

                                                      ВИРІШИВ:

1.     Позовні  вимоги  задовольнити.

2.   Визнати за  державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України  право державної власності на об'єкт нерухомого майна – будівлю флотаторної, загальною площею 52,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, та перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

3.   Стягнути з Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Думська, 1, код 04056919) на користь  Міністерства транспорту та зв'язку України (м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 00017584) 479,67 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.  

Наказ  видати  згідно  зі  ст. 116  ГПК  України.

Рішення  господарського  суду  набирає  законної  сили  згідно  зі  ст. 85  ГПК  України.

Рішення  підписано  30.06.2009р. відповідно  до  ст. 85 ГПК  України.

Суддя                                                                                       Панченко О.Л.