Рішення

від 01.06.2009 по справі 17/34-33/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/34-33/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  17/34-33/286

01.06.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом   комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради

до           відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління

про                           стягнення 582 678,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Дігтяр Л.А. –представник за довіреністю № 22 від 28.05.2009 року;

від відповідача:  Колянчук А.І. - представник за довіреністю № б/н від 12.02.2009 року.

встановив :

Комунальне підприємство «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління» Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління стягнення 582 678,08 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.07.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 58/08-6 строкового банківського вкладу (депозиту).

Позивач перерахував суму вкладу в розмірі 555 000,00 грн.

Відповідно до п.1.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року строк вкладу 88 днів, дата повернення вкладу 17.10.2008 року.

До договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року укладено додаткові угоди про зміну строку вкладу.

Відповідно до п.1 додаткової угоди № 2 до договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року строк вкладу 193 дня, дата повернення вкладу –30.01.2009 року.

Згідно з п.2.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року в день закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього договору, протягом одного дня, банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в р.8 цього договору.

У зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, а саме не повернення позивачу суми депозиту та нарахованих процентів, останній звернувся до суду.   

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.02.2009 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №17/34.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року вирішено передати справу за підсудністю на розгляд Господарському суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2009 року суддею Мудрим С.М. прийнято справу № 17/34 до свого провадження, присвоєно справі № 17/34-33/286 та призначено розгляд справи на 01.06.2009 року.

У судовому засіданні 01.06.2009 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2009 року.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що у зв'язку з введення мораторію у ВАТ КБ «Надра»він відмовляється від позовних вимог по пені в розмірі 1 421,22 грн., індексу інфляції в розмірі 36,87 грн., трьох процентів річних в розмірі 319,99 грн. Просив суд позов задовольнити з урахуванням уточнення, стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу в розмірі 555 000,00 грн. та суму процентів в розмірі 6 173,42 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що заборгованість перед позивачем складає 555 000,00 грн. суми депозиту та 6 173,42 грн. нарахованих, але не сплачених відсотків. Звернув увагу суду на те, що Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року, а позивач звернувся до банку із вимогою про повернення вкладу 06.02.2009 року, тобто до введення тимчасової адміністрації, у ВАТ КБ «Надра»на час розгляду даної справи Господарським судом м. Києва не виникло зобов'язання в частині виконання умов спірного договору, оскільки в силу приписів ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» виконання зобов'язань по вказаному договору зупинено на час мораторію, тобто до 10.08.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.04.2008 року між комунальним підприємством «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради та відкритим акціонерним товариством Комерційний банку «Надра»був укладений договір № 58/08 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Також, 21.07.2008 року між сторонами було укладено договір № 58/08-6 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 1.1 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26157099085001 в філії ВАТ КБ «Надра»ПРУ, МФО 331809, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 58/08 від 15.04.2008 року, грошові кошти в сумі 555 000,00 грн.

Згідно з п.2.1 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року вкладник перераховує грошову суму одним платіжним дорученням у сумі, що зазначена у п.1.1 цього договору, на вкладний рахунок з власного поточного рахунку, протягом трьох банківських днів з дня належного оформлення цього договору.

На виконання вищезазначених умов договорів позивач перерахував на вкладний рахунок кошти в розмірі 555 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 21.07.2008 року.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 1.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року строк вкладу 88 днів. Дата повернення вкладу - 17 жовтня 2008 року.

17.10.2008 року між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 58/08-6 від 21.07.2008 року, пунктом 1 якої сторони виклали п.1.2 договору в наступній редакції: «п.1.2 строк вкладу –183 дні. Дата повернення вкладу – 20 січня 2009 року».

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 20.01.2009 року до договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 58/08-6 від 21.07.2008 року продовжено строк повернення вкладу, а саме: строк вкладу –193 днів. Дата повернення вкладу –30 січня 2009 року.

Відповідно до п.1.4 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 3.1.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до умов цього договору.

Пунктами 3.4.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року передбачено, що банк зобов'язаний забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Як зазначено позивачем, він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути внесений вклад та нараховані проценти.

Також. відповідачем у відзиві та в судовому засіданні визнано факт заборгованості перед позивачем по депозиту в розмірі 555 000,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по депозитному договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року закінчився 30.01.2009 року, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договорів та чинного законодавства, та факт наявності боргу у відповідача в сумі 555 000,00 грн. по депозитному договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 14 відсотків річних.

Згідно з п.4.2 договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списання з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Пунктом 4.3. договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року передбачено, що при розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Відповідачем у відзиві визнано факт нарахування, але не сплати відсотків за січень 2009 року в розмірі 6 173,42 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене вимога позивача щодо стягнення з відповідача процентів по вкладу за січень 2009 року по договору № 58/08-6 від 21.07.2008 року в розмірі 6 173,42 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за договорами щодо повернення позивачу суми депозитів, а також стягнення з відповідача нарахованих до введення мораторію трьох процентів річних та індексу інфляції, у сумах зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 561 173,42 грн., тому сума державного мита –5 611,73 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» Полтавське регіональне управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456 з депозитного рахунку № 26157099085001) на користь комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»(36002, м. Полтава, вул. Баяна, будинок 17; р/р 265005710238110 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 331014; р/р 26004710001276 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 03331938) суму вкладу в розмірі 555 000 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»(36002, м. Полтава, вул. Баяна, будинок 17; р/р 265005710238110 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 331014; р/р 26004710001276 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 03331938)  нараховані проценти по вкладу в розмірі 6 173 (шість тисяч сто сімдесят три) грн. 42 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 5 611 (п'ять тисяч шістсот одинадцять) грн. 73 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                       С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 09.07.2009 року.