Рішення

від 08.07.2009 по справі 17/148/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/148/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.09                                                                          Справа №  17/148/09

Суддя   Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Мет”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 8/10 а

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запоріжбудмаш”, 69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22 д

про стягнення 30 293,08 грн.

                                                                                                         суддя                 Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача:      Барсукова Т.В., довіреність від 01.04.09 б/н   

від відповідача:  Лисенко В.Г., голова правління акціонерного товариства.

СУТЬ СПОРУ:

02.04.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Мет” (надалі - ТОВ “Юг-Мет”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Запоріжбудмаш” (далі ВАТ - “Запоріжбудмаш”) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 293,08 грн., яка складається з 24 783,28 грн. основного боргу за отриманий товар з урахуванням індексу інфляції згідно накладних, 5 345,06 грн. пені та 164,74 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 02.04.09 судом порушено провадження у справі № 17/148/09, судове засідання призначено на 30.04.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.04.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 15.05.09.

Ухвалою від 15.05.09, за клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 26.06.09.

В судовому засіданні оголошено перерву до 30.06.09 та для підготовки рішення в повному обсязі - до 08.07.09.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 08.07.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на видаткові накладні від 18.09.08 № РН - 0000087 на суму 19 885,10 грн. та від 19.09.08 № РН - 0000088 на суму 6 386,00 грн., згідно яких відповідачу передано товар на загальну суму 26 271,10 грн. За отриманий товар, на час звернення з позовом до суду,  відповідач розрахувався частково в сумі 4 000,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати товару 26.01.09 позивачем на адресу ВАТ -“Запоріжбудмаш” направлено претензію від 26.01.09, яка останнім отримана 30.01.09. Крім того, в ході розгляду справи представник позивача зазначив, що після порушення провадження у цій справі відповідачем 25.05.09 перераховано на рахунок позивача 2 000,00 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 202, 205, 638, 639, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення суми основного боргу. Проти вимог щодо стягнення індексу інфляції, 3% річних відповідач заперечив оскільки вважає їх безпідставними так як сторонами не встановлено строк виконання зобов'язання. Окрім того, зазначив, що сторонами не передбачено способу забезпечення зобов'язання у вигляді неустойки. А тому, пеня заявлена до стягнення необґрунтовано.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.   

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на видаткові накладні від 18.09.08 № РН - 0000087 та від 19.09.08 № РН - 0000088, відповідно до яких відповідачу поставлено товар на загальну суму 26 271,10 грн.

Факт отримання товару ВАТ “Запоріжбудмаш” підтверджується видатковими накладними від 18.09.08 № РН - 0000087 на суму 19 885,10 грн. та від 19.09.08 № РН - 0000088 на суму 6 386,00 грн. та довіреністю від 18.09.08 серії ЯПЛ № 157002, яка видана ВАТ “Запоріжбудмаш” довіреній особі на отримання товару(копії зазначених документів містяться у матеріалах справи).

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна договору. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору поставки.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Матеріали справи № 17/148/09 свідчать, що за видатковими накладними від 18.09.08 № РН - 0000087 та від 19.09.08 № РН - 0000088 відповідачу поставлено товар на загальну суму 26 271,10 грн.

Про прийняття ВАТ “Запоріжбудмаш” запропонованих умов купівлі - продажу свідчать самі видаткові накладні та підпис уповноваженої особи відповідача на цих накладних, що підтверджує факт отримання товару, довіреністю від 18.09.08 серії ЯПЛ № 157002, рахунки - фактури від 16.09.08  № СФ - 000117, від 19.09.08 № СФ - 000119 та податкові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи.  

Виходячи з цього, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі - продажу в виду досягнення сторонами згоди по усім істотним умовам, необхідним для зазначених угод.

До того ж, отриманий товар відповідачем частково сплачений у сумі 6 000,00 грн., про що свідчить виписки банку, котрі приєднано до матеріалів даної справи.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання недопускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем його зобов'язання щодо оплати товару визначений у рахунках - фактурах від 16.09.08  № СФ - 000117 та від 19.09.08 № СФ - 000119, з яких вбачається, що рахунок дійсний до сплати відповідно до 03.10.08, до 06.10.08.

У зв'язку з несплату відповідачем вартості товару в строки, визначені в рахунках - фактурах, позивач 26.01.09 надіслав на адресу відповідача претензію від 26.01.09 з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару в розмірі 25 271,10 грн. Претензія отримана уповноваженою особою відповідача 30.01.09 за довіреністю, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.   

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару відповідачем оплачена частково в сумі 6 000,00 грн., з яких 2 000,00 грн. перераховані відповідачем 25.05.09, тобто   після звернення з позовом до суду, про що свідчать банківські виписки які судом долучені до матеріалів справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом ВАТ “Запоріжбудмаш” має заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 20 271,10 грн.  

Відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань, внаслідок чого суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 271,10 грн. суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 20 271,10 грн. при цьому, провадження у справі щодо позовних вимог стосовно стягнення 2 000,00 грн. суми  основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно з розрахунком позивача, розмір інфляційних витрат складає 2 512,18 грн. за період з 25.09.08 по 25.03.09, а 3% річних за період з 25.09.08 по 25.03.09 становить 164,74 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Разом з тим, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню в сумі 2 512,18 грн. за період жовтень 2008 р. - березень 2009 р. та в частині стягнення 3% річних в розмірі 164,74 грн. за період із 04.10.08 по 25.03.09 оскільки строк оплати отриманого товару у відповідача настав 04.10.08 та 06.10.08, про що свідчать рахунки- фактури від 16.09.08 та від 19.09.08.

Крім того, позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 5 345,06 грн.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди щодо оплати пені сторони не укладали, у зв'язку з чим в задоволені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 345,06 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 249,48 грн. державного мита та 97,47 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запоріжбудмаш” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22 д, код ЄДРПОУ 01234970, р/р 26003303213099 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Мет” (69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 8/10 “А”, код ЄДРПОУ 33869639, р/р 26006801322994 в ЗАТ “ОТП Банк” в м. Київ, МФО 300528) - 20 271 (двадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 10 коп. основного боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 74 коп. - 3% річних, 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 18 коп. - інфляційних витрат, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 48 коп. державного мита та 97 (дев'яносто сім) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

          В частині стягнення 2000 грн. суми основного боргу - провадження у справі припинити.

                                      Суддя                                                     В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 08.07.09