Рішення

від 15.06.2009 по справі 23/42-09-1362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/42-09-1362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2009 р.Справа  № 23/42-09-1362

За позовом:  Приватного підприємства Фірми "ГАРМАШ";

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР"  

про стягнення 7898,42 грн.;

Суддя                              Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Блонський Ю.І. за довіреністю № б/н від 24.04.2009 р.   

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 7898,42грн.  

Приватне підприємство Фірми "ГАРМАШ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР" про стягнення 7898,42 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2009 р. порушено провадження у справі № 23/42-09-1362.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2009 року строк розгляду справи продовжено до 06.07.2009 року.

Позивач 27.04.2009 р. у судовому засіданні надав обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, згідно якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 6 739,05 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки в сумі 687,64 грн. та штраф у розмірі 471,73 грн.

Позивач 15.06.2009 р. у судовому засіданні надав заяву про відмову від стягнення з відповідача штрафу в розмірі 471,73 грн.

Листом від 25.05.2009 року, судом було зроблено запит до Державного реєстратора Одеської міської ради стосовно відповідача, з проханням повідомити чи значиться вказана юридична особа у єдиному державному реєстрі та вказати її адресу.

Листом від 25.05.2009 року, судом було зроблено запит до Головного управління статистики в Одеській області стосовно відповідача, з проханням повідомити чи значиться вказана юридична особа у єдиному державному реєстрі та вказати її адресу.

Листом №2-1991 від 04.06.2009 року виконавчий комітет Одеської міської ради відділ Державних реєстраторів повідомив, що станом на 03.06.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР" значиться у єдиному державному реєстрі за адресою: 65046, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, будинок 46.

Листом № 01-02-119-1625 від 04.06.2009 року державний комітет статистики виконавчий комітет Головне управління статистики в Одеській області повідомив, що станом на 04.06.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР" значиться у єдиному державному реєстрі за адресою: 65046, м. Одеса, вул. Костанді, 46.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваний судом відзив на позов не надав. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між приватним підприємством фірмою "ГАРМАШ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР" був укладений договір поставки № 21 від 29.02.2008 року.

Відповідно до умов п. 1.1 цього договору постачальник (позивач) приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язується приймати та сплачувати ковбасні вироби та м'ясопродукти в асортименті та кількості, передбачених накладними, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов п. 5.3 товар, що поставляється за даним договором, підлягає сплаті покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту фактичного отримання товару, що підтверджується відповідними накладними.

Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 7 340,29 грн., що підтверджується наданими до суду копіями накладних.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 749 від 09.12.2008р. з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію про що свідчать копія платіжного доручення № 6619 від 29.12.2008 р. на суму 611,08 грн., яка знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 6729,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 6 739,05 грн. посилаючись на акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2008 р. до 30.11.2008 р., але ця сума не підтверджується документами що є в матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача відповідно до наданих до суду документів підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 6729,21 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 687,64 грн. згідно наданого до суду розрахунку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов п. 6.3. у разі несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобов'язан сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущена прострочка за кожен день прострочки, а за прострочку понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 6.3 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 687,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75,  ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, 46; р/р 28002330184001 в ЮГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 328704, код ЄДРПОУ 25978020) на користь Приватного підприємства Фірми "ГАРМАШ" (67513, Одеська Область, Комінтернівський р-н, с. Олександрівна, вул. Центральна, 8а; р/р 2600203639260 у Одеській філії „Укрексімбанку”, МФО 328618, код ЄДРПОУ 25036281) 6 729 (шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 21 коп. основного боргу, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 64 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (дев'яносто пять) грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110 (сто десять) грн. 80 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 17.06.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя