Рішення

від 06.07.2009 по справі 35/109-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/109-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р.                                                            Справа № 35/109-09

вх. № 2839/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Глущенко О.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "Євроізол-Геосинтетикс", м. Київ    

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Основа-А", м. Харків  

про стягнення 1291662,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс", м. Київ,  звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-А", м. Харків, 830650,94 грн. основного боргу, 461011,27 грн. пені, а також витрат по сплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 квітня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 14 травня 2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14 травня 2009 року справу №35/109-09 передано для подальшого розгляду судді господарського суду Харківської області Гребенюк Н.В., у зв"язку з відпусткою судді Шведа Е.Ю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 01 червня 2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 22 січня 2008 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 07 липня 2009 р.

01 червня 2009 р. представник відповідача надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судве засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 22 червня 2009 р.

22 червня 2009 р. представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судве засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р. було задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 06 липня 2009 р.

06 липня 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до  договору № 1111-1207 від 05.12.07 р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1151028  грн. та відповідно до договору № 1276-1008 від 10.10.08 р. товар на суму 181622,94 грн., проте відповідач розрахувався за вказаний товар лише частково.Позивач зазначив про  те, що відповідно до п. 4.4 укладених договорів, припинило поставку товарів до моменту погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі, наслідком чого суми обох договорів зменшились порівняно із сумами переданих товарів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 24 квітня 2009 року юридична адреса відповідача - 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, буд. 11, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

05 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс", м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа-А", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 1111-1207, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався протягом дії договору передати відповідачеві товар - георешітку ArmarexRSR, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його  на умовах, встановлених даним договором. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем  в національній валюті  шляхом перерахування  грошової суми у розмірі 100% вартості партії на розрахунковий рахунок позивача протягом 20-ти календарних днів з моменту передання товару. Пунктом 7.5 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у разі порушення відповідачем строку платежу, визначеного п. 4.1 цього договору, відповідач зобов"язаний на вимогу позивача, сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2008 р., а в частині розрахунків- до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

До договору купівлі- продажу № 1111-1207 від 05.12.07 р.  сторонами були укладені специфікації(додаток №1, 2), в яких зазначено найменування товару, кількість, ціна та загальна сума в розмірі 1944000 грн. та в розмірі 291600 грн..

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачеві товар на загальну суму  1151028  грн., що підтверджується видатковими накладними № 4 від 21.01.08 р., № 333 від 06.10.08 р., № 337 від 08.10.08 р., № 347 від 14.10.08 р., № 355 від 16.10.08 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідач товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯОФ № 091664 від 18.01.08 р., ЯПЖ № 434797 від 01.10.08 р., ЯПЖ № 434807 від 14.10.08 р., які видані на отримання цінностей від Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс".

Як було вищезазначено, сторонами було чітко встановлений строк оплати товару- протягом 20-ти календарних днів з моменту передання товару.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 202000 грн., що підтверджується витягами банку від 30.09.08 р., від 10.10.08 р., від 05.02.09 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:" оплата за геотекстиль згідно дог. № 1111-1207 від 05.12.07 р.".

10 жовтня 2008 р. між позивач та відповідачем був укладений договір № 1276-1008, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався протягом дії договору передати відповідачеві товар - георешітку ArmarexRSR, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його  на умовах, встановлених даним договором. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем  в національній валюті  шляхом перерахування  грошових коштів:  попередня оплата у розмірі 50% вартості товару, зазначеної у спефицифікації, не пізніше 2 календарних днів до моменту передачі товару відповідачеві; остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості товару- протягом 15 календарних днів з дати передачі товару. Пунктом 7.5 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у разі порушення відповідачем строку платежу, визначеного п. 4.1 цього договору, відповідач зобов"язаний на вимогу позивача, сплатити штраф в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2008 р., а в частині розрахунків- до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

До вказаного договору купівлі- продажу № 1276-1008 від 10.10.08 р.  сторонами було укладено специфікацію(додаток №1), в якій зазначено найменування товару, кількість, ціна та загальна сума, яка складає 208800 грн.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачеві товар на загальну суму  181622,94  грн., що підтверджується видатковою накладною № 343 від 10.10.08 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками товариства.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності серії  ЯПЖ № 434797 від 01.10.08 р., яка видана на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс".

Як було вищезазазначено, сторонами було чітко встановлений строк оплати товару- попередня оплата у розмірі 50% вартості товару, зазначеної у спефицифікації, не пізніше 2 календарних днів до моменту передачі товару відповідачеві; остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості товару- протягом 15 календарних днів з дати передачі товару.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 300000 грн., що підтверджується витягом банку від 12.12.08 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:" оплата за геотекстиль згідно дог. № 1276-1008 від 10.10.08 р.".

З приводу того, що позивачем за вказаними договорами було поставлено товар на суму, меншу ніж, зазначено в специфікаціях до них, позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 4.4 укладених договорів, припинив поставку товарів до моменту погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі, наслідком чого суми обох договорів зменшились порівняно із сумами переданих товарів.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 830650,94 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі – 830650, 94 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",   а саме те, що пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 61634,93 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 399376,34 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Основа-А", м. Харків(61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, буд. 11, код 32868310, р/р № 260070138474 в ВАТ "Інпромбанк" в м. Харків, МФО 351878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Євроізол-Геосинтетикс", м. Київ (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, код ЄДРПОУ 24373042, р/р№ 260000001334861 в ЗАТ "ОТП Банк",, МФО 300528) 830650,94 грн. заборгованості, 61634,93 грн. пені, 8922,85 грн. державного мита та 81,51 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення  399376,34 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 10 липня  2009 року.