Рішення

від 26.11.2014 по справі 908/3632/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/95/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 Справа № 908/3632/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100 м. Київ, бул. Верховної ради, 7) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйової Наталії Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС" (8660 Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/47)

про стягнення 33 978,62 ЄВРО, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 р. становить 558 419 грн. 83 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйової Наталії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС", м. Торез Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6-0033/13/15-LTf від 25.09.2013 р. по поверненню кредитних коштів у сумі 32 172,08 ЄВРО; заборгованості за процентами в розмірі 1 454,02 ЄВРО, пені за простроченим кредитом та процентами - 352,52 ЄВРО.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 26.09.2014р., справу № 908/3632/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 29.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3632/14, присвоєно справі номер провадження 27/95/14 та призначено судове засідання на 27.10.2014р.

Ухвалами суду від 27.10.2014р. та 17.11.2014р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 17.11.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, наданої до канцелярії суду 18.11.2014р., в якій просить суд стягнути з відповідача 7 072,04 ЄВРО простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 25100,04 ЄВРО заборгованості поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1430,78 ЄВРО простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 348,53 ЄВРО поточної заборгованості за нарахованими процентами, 58,15 ЄВРО пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за процентами.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята та задоволена судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач у справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 072,04 ЄВРО простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 25 100,04 ЄВРО заборгованості поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 430,78 ЄВРО простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 348,53 ЄВРО поточної заборгованості за нарахованими процентами, 58,15 ЄВРО пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за процентами.

Крім того, представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою (міститься в матеріалах справи), просить суд: прийняти заяву позивача по справі щодо відмови нарахованої пені за прострочення кредитом та процентами за користування кредитними коштами у сумі 410,67 євро.

Заява представника позивача щодо відмови від нарахованої пені у сумі 410,67 Євро прийнята судом, відповідно до статті 22 ГПК України.

Остаточному розгляду підлягають позовні вимоги (з урахуванням заяви позивача щодо відмови від пені) про стягнення з відповідача 7 072,04 ЄВРО простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 25 100,04 ЄВРО заборгованості поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 430,78 ЄВРО простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 348,53 ЄВРО поточної заборгованості за нарахованими процентами.

26.11.2014р. продовжено розгляд справи № 908/3632/14.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2014р. не прибув, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 27.10.2014р., 17.11.2014р. та 26.11.2014р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридичною адресою відповідача є: 8660 Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/47.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 27.10.2014р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи на 17.11.2014р. та 26.11.2014р. надіслано на юридичну адресу відповідача: 8660 Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/47, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що 25.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС" (позичальник) укладено кредитний договір № 6-0033/13/15-LTf.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредитні кошти (надалі - «Кредит») на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах та на умовах визначених в п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору сторонами узгоджені основні умови, на яких надається кредит:

№ п/пНазва умовиЗначення та примітки 1Розмір та валюта кредиту 37 650,00 (тридцять сім тисяч шістсот п'ятдесят) Євро 2Кінцевий термін повернення кредитуДо двадцять четвертого вересня дві тисячі шістнадцятого року включно. 3Процентирозмір процентної ставки визначається в Розділі 3 цього Договору. 4Цільове призначення _кредитупридбання автотранспорту на вторинному ринку 5Комісія за видачу кредиту -1,0 (один)% від розміру кредиту. Згідно п. 3.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється в розмірі 13,00 % річних.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування кредитором грошових коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, з наступним переказом коштів на цілі, визначені в п. 1.2 даного договору, за наданим позичальником розрахунковим документом (платіжне доручення).

Пунктом 3.1 ст. 3 кредитного договору передбачено, що сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, при цьому за перший місяць користування кредитом проценти нараховуються з дня отримання кредитних коштів до останнього календарного дня місяця, в подальшому - з першого по останній календарний день кожного місяця, в останній місяць користування кредитом - з першого календарного місяця до дня, що передує дню повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору при розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 1.2 цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні та умовно 360 днів у відповідному році - для вибірок в іноземній валюті.

Згідно п. 10.8 кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 7.1.1 кредитного договору випадком порушення зобов'язання є не виконання позичальником або виконання неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, або у зв'язку з перевищенням суми кредитного ліміту внаслідок курсових коливань валют кредиту, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з Кредитором.

Відповідно до п. 7.2.1 кредитного договору при настанні випадку порушення зобов'язань банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом ,сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених, реальних (фактично понесених) збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення.

Позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 37 650,00 ЄВРО, що підтверджується меморіальним ордером № 566339 від 26.09.2013р.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Як вбачається зі змісту кредитного договору сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС" 7 072,04 ЄВРО простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 25100,04 ЄВРО заборгованості поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1430,78 ЄВРО простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 348,53 ЄВРО поточної заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно до Пленуму Вищого Господарського суду України постанова № 6 від 23.03.2012р. передбачає, що про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Згідно п.5 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 26.11.2014р. судом прийнято рішення, позов задоволено.

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйової Наталії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС", Донецька область, м. Торез задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС" (8660 Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/47, код ЄДРПОУ 38624846) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100 м. Київ, бул. Верховної ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 7 072 (сім тисяч сімдесят дві) 04 ЄВРО простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 25100 (двадцять п'ять тисяч сто) 04 ЄВРО поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) 78 ЄВРО простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 348 (триста сорок вісім) 53 ЄВРО поточної заборгованості за нарахованими процентами. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНХІМТРАНС" (8660 Донецька область, м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/47, код ЄДРПОУ 38624846) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 11 168 (одинадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 38 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 28.11.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.