Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/21899/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21899/14 01.12.14

За позовом Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії»

до Приватного підприємства «Торговий дім «Апейрон»

про стягнення 87 649, 64 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Двоєглазов Д.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Апейрон» (далі -відповідач) про стягнення 87 649, 64 грн., з яких: 65 662, 46 грн. - сума невикористаних коштів, 5 790, 89 грн. - 3% річних, 11 079, 59 грн. - індекс інфляції, 5 116, 70 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду не виконали.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся про час та місце судового засідання належним чином, зокрема, ухвали суду від 13.10.2014 р. та від 30.10.2014 р. направлялись на зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 14.10.2014 року) адресу: 04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, проте конверти з ухвалами суду повернулися до суду з відміткою «не значиться».

Так, згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.12.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2009 р. між Підприємством «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» та Приватним підприємством «Торговий дім «Апейрон» укладено договір будівельного субпідряду №23/10/09-258, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується на свій ризик за завданням позивача виконати комплекс робіт і поставку матеріалів для облаштування бітумної черепиці по індивідуальному будинку котеджного типу АС-055 на ділянці №3 загальною площею 548,85 м 2 в с. Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вищеназвані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість всіх доручених відповідачеві по договору робіт становлять 233 822 грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.4. договору, оплата вартості робіт здійснюється позивачем наступним чином: - передплата вартості матеріалів, що складає 30 000,00 грн.; - наступні оплати здійснюються позивачем згідно актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 календарних днів після надання відповідачем акта приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по договору.

Згідно п. 3.3.3. договору, обсяг робіт вважається виконаним після підписання двохстороннього акту приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Пунктом 4.4.6. договору визначено, що позивач має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх з відставанням від графіку виконання робіт більше ніж на 14 календарних днів, що тягне за собою зрив термінів здачі індивідуального будинку котеджного типу в експлуатацію.

Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку порушення строків виконання робіт відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми несвоєчасно оплачених робіт.

Згідно п. 6.3. договору, передача закінчених робіт відповідачем і приймання їх позивачем оформлюється актом приймання-передачі.

Додатком №2 до договору передбачено графік виконання робіт по будинку котеджного типу - з 26.10.2009 р. по 28.01.2010 р.

Додатковою угодою від 21.12.2009 р. №1 до договору включено в договірну ціну додаткові роботи, що складають договірну ціну 17 119,20 грн.

Додатковою угодою від 08.02.2010 р. №2 до договору включено в договірну ціну додаткові роботи, що складають договірну ціну 6 855,60 грн.

Додатковою угодою від 22.07.2010 р. №4 до договору включено в договірну ціну додаткові роботи, що складають договірну ціну 61 033,64 грн.

Додатковою угодою від 04.08.2011 р. №8 до договору включено в договірну ціну додаткові роботи, що складають договірну ціну 61 506,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 було перераховано відповідачеві 298 006,00 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень (в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, зокрема, актами здачі-приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, що відповідачем виконано робіт на загальну суму 232 343,54 грн., а відповідачем прийняті такі роботи.

Враховуючи, що відповідачем не було виконано необхідного обсягу робіт та не використано повністю суми перерахованого авансу, 09.07.2012 р. позивачем було направлено претензію №303 відповідачеві з вимогою повернути невикористаний аванс у сумі 65 662,46 грн.

05.07.2013 р. позивачем повторно було направлено претензію №233 відповідачеві з вимогою повернути невикористаний аванс у сумі 65 662,46 грн. та повідомив про відмову позивача від договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо повернення 65 662,46 грн., які були перераховані відповідачеві на виконання робіт, оскільки відповідач не виконав робіт на вказану суму та враховуючи, що договір будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р. є розірваним. Крім того, позивач нарахував відповідачеві 5 790, 89 грн. - 3% річних, 11 079, 59 грн. - індекс інфляції та 5 116, 70 грн. - пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р. позивачем було перераховано відповідачеві 298 006,00 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач виконав підрядних робіт лише на 232 343,54 грн., та не виконав робіт на суму 65 662,46 грн. у вказані строки, доказів належного виконання суду не надав.

05.07.2013 р. позивачем було направлено претензію №233 відповідачеві з вимогою повернути невикористаний аванс у сумі 65 662,46 грн. та повідомленням про відмову позивача від договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку №9613 (копії в матеріалах справи).

Тому враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» відповідач вважається таким, що отримав претензію 09.07.2013 р.

Згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки позивач на підставі статті 849 ЦК України, відмовився від договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р., надіславши відповідачу претензію про відмову від договору, яка отримана ним 09.07.2013 р., і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то суд приходить до висновку, що договір будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р. є припиненим з 09.07.2013 р.

Зазначена позиція відображена також і в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі №5010/1495/2011-18/65.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Припинення дії договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р. і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, авансові кошти в розмірі 65 662,46 грн. позивачем перераховувались відповідачу на підставі договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р., який, в свою чергу, припинив дію.

Як встановлено частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 65 662,46 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 790, 89 грн. - 3% річних, 11 079, 59 грн. - індекс інфляції та 5 116, 70 грн. - пені, суд відзначає наступне.

Як роз'яснено п. 5.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Тому, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму невикористаного авансового платежу, приймаючи до уваги положення п. 5.2. вказаної постанови пленуму, суд визнає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення 5 790, 89 грн. - 3% річних, 11 079, 59 грн. - індекс інфляції.

Разом з тим, дослідивши умови договору будівельного субпідряду №23/10/09-258 від 23.10.2009 р., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 116, 70 грн. є безпідставними, оскільки договором не передбачено права позивача нараховувати пеню відповідачеві саме за порушення обов'язку з повернення авансових коштів то, а тому суд також визнає вимоги в цій частині необґрунтованими.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 65 662,46 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Апейрон» (04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, ідентифікаційний код - 34301882) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» (02225, м. Київ, пр-т. В. Маяковського, буд. 5-В, ідентифікаційний код - 30472417) 65 662 (шістдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 46 коп. - невикористаних коштів та 1 368 (одну тисячу триста шістдесят вісім) грн. 69 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.12.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.