ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2014 р. Справа № 914/3617/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ;
до відповідача: Благодійного фонду “Життя для тварин”, м. Дрогобич, Львівська область;
про: стягнення 9 117 грн. 43 коп.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 15.10.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено повадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Благодійного фонду “Життя для тварин” про стягнення 9 117 грн. 43 коп. Розгляд справи призначено на 28.10.2014 року.
У судове засідання 28.10.2014 року сторони явки представників не забезепечили, від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи для забезпечення можливості виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі. Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу станом на момент судового засідання не повернулося. Розгляд справи відкладено на 11.11.2014 року.
У судовому засіданні 11.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу станом на момент судового засідання не повернулося. Судом відкладено розгляд справи на 20.11.2014 року.
У судове засідання 20.11.2014 року сторони явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили. Конверт, адресований відповідачу, повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами
Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
У судовому засіданні 20.11.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (надалі по тексту рішення – позивач, банк згідно з Умовами) звернулось до суду із позовом до Благодійного фонду “Життя для тварин” (надалі по тексту рішення – відповідач, клієнт згідно з Умовами) про стягнення 9 117 грн. 43 коп., з яких 5 156 грн. 67 коп. заборгованість за кредитом, 2 369 грн. 77 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 012 грн. 83 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань за договором та 578 грн. 16 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Відповідачу було відкрито поточний рахунок із кредитним лімітом 15 000 грн. 00 коп. на підставі заяви відповідача від 29.11.2011 року про відкриття поточного рахунку. Кредит надавався взамін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Однак, клієнт порушував взяті на себе зобов'язання, у результаті чого станом на серпень 2014 року у нього виникла заборгованість в описаному вище розмірі.
Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 29.11.2011 року Благодійним фондом “Життя для тварин”, було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі по тексту рішення - заява), відповідно до якої він приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі по тексту рішення - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://ргіvаtbаnk.uа., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.11.2011 року (надалі по тексту рішення - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на загальну суму 15 000 грн., на поточний рахунок № 26004060880595 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, «sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Кредитними коштами клієнт скористався, підтвердженням чого є банківська виписка за період з 26.11.2012 року по 22.08.2014 року по особовому рахунку клієнта за № 26004060880595.
Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк і інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Порядок погашення кредиту, користування кредитом та нарахування відсотків та пені передбачені «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на відповідному сайті. Приєднавшись своєю заявою до умов обслуговування кредитних лімітів по поточних рахунках корпоративних клієнтів, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування, дата укладення якого є датою підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку.
Відповідно до 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Умовами визначено порядок розрахунків за користування кредитом. А саме, відповідно до розділу Умов 3.18.4.1 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1)
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідачем взяті на себе зобов'язання виконуються неналежним чином, а саме не сплачуються кошти, необхідні для погашення заборгованості, підтвердженням чого є розрахунок заборгованості за договором та банківська виписка. Відтак, станом на 22.08.2014 року у зв'язку із порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач заборгував позивачу 5 156 грн. 67 коп. заборгованості за кредитом, 2 369 грн. 77 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 012 грн. 83 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань за договором та 578 грн. 16 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк надсилав відповідачу претензію № 11202LVDRS0ED від 15.08.2014 року про наявність заборгованості у розмірі 9 021 грн. 96 коп. та вимагав негайно погасити її. Вказана претензія відправлена клієнту 19.08.2014 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, поштовою квитанцією та списком згрупованих поштових відправлень. Проте, належної відповіді на претензію чи сплати боргу позивач від відповідача не отримав, що стало підставою для вирішення спору в судовому порядку.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено судом вище, підставами виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування № б/н від 29.11.2014 року, який належить до договорів приєднання, укладений внаслідок підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет.
Оригінал заяви на відкриття рахунку, з реквізитами та підписом клієнта, оглянутий судом у судовому засіданні, копія заяви знаходиться в матеріалах справи. Заявою про відкриття поточного рахунку передбачено, що при укладанні договорів і додаткових угод банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» - електронний цифровий підпис за правовим статусом, прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Відтак, заява про відкриття поточного рахунку укладена та підписана сторонами належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією зі сторін, може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн., що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/140903114206 від 03.09.2014 року та банківською випискою за період з 26.11.2012 року по 22.08.2014 року по особовому рахунку клієнта за № 26004060880595, за період з 05.11.2011 року по 24.10.2014 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Порядок розрахунків визначений Умовами та тарифами надання банківських послуг, який, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, клієнтом порушено.
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк повідомляв відповідача про наявність заборгованості та вимагав здійснити її погашення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, претензією № 11202LVDRS0ED від 15.08.2014 року, описаною вище. Як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж здійснювався 22.08.2014 року. Докази повного чи часткового погашення відповідачем заборгованості, належного виконання своїх обов'язків, вчасного повернення суми кредиту та відсотків за його користування у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.11.2.2.2., 3.11.4.1., 3.11.4.2, 3.11.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.11.1.8, 3.11.2.2.3., 3.11.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.11.2.2.5, 3.11.4.4, 3.11.4.5, 3.11.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.11.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.18.4.1.3 у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Стягнення пені у розмірі 0,1315% не передбачено спеціальним законодавчим актом, тому позивачем при розрахунку суми пені правильно враховано обмежений розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та правомірно нараховано штрафні санкції (пеню).
Крім цього, п. 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки, зокрема, пені, за порушення передбачених обов'язків здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість шестимісячного періоду нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Відтак, нарахування пені за період, вказаний позивачем, відповідає Умовам, вимогам законодавства та є правомірним, здійсненим математично правильно.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).
Враховуючи належне виконання банком своїх обов'язків по наданню кредитного ліміту, відсутність доказів належного виконання зобов'язань та спростування наявності заборгованості клієнтом, суд приходить до висновку про порушення договірних зобов'язань відповідачем, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Благодійного фонду “Життя для тварин” (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вул. Трускавецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 37893446) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) 5 156 грн. 67 коп. заборгованість за кредитом, 2 369 грн. 77 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 012 грн. 83 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань за договором та 578 грн. 16 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом і 1 827 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 24.11.2014 року.
Суддя Матвіїв Р.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41680518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Матвіїв Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні