Ухвала

від 03.12.2014 по справі 922/3327/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"02" грудня 2014 р. Справа № 922/3327/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

ТОВ "Спецбудтехніка" - Новолокова Ю.О. (дов. від 16.09.14 року)

Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - Малімон Є.В. (дов. № 4899/9/20-33-10-10 від 20.11.14 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (вх. №3763 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року у справі № 922/3327/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року (суддя Міньковський С.В.) визнано ТОВ "Спецбудтехніка" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "Спецбудтехніка" голову ліквідаційної комісії Чекарьова Сергія Павловича. Постановлено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ТОВ "Спецбудтехніка" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом. Скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом місячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 15.09.2014 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку про знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Західна ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з постановою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області про визнання банкрутом від 15.09.2014р. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в порушення норм Цивільного, Господарського та Податкового кодексів України боржником не було надано податковому органу затверджений ліквідаційною комісією та засновником проміжний ліквідаційний баланс, а також не документів, необхідних для проведення перевірки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 02.12.2014 року. Запропоновано апелянту не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду уточнення вимог апеляційної скарги.

21.11.2014 року від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх.№10939).

02.12.2014 року від ліквідатора боржника надійшла довідка та Витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ "Спецбудтехніка" (вх.№11513).

У судовому засіданні представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник боржника проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про припинення апеляційного провадження, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Спецбудтехніка" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2014 року прийнято до розгляду вказану заяву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 року порушено провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

15.09.2014 року місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову.

Положеннями статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника ; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується власником, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

За обставинами справи, скаржник не звертався ні до ліквідаційної комісії боржника в порядку ст.105 Цивільного кодексу України, ні до господарського суду з кредиторськими вимогами до боржника. В апеляційній скарзі апелянт також жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). В судовому засіданні представник податкової інспекції зазначив, що боржник не має податкової заборгованості.

Доказів того, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскарженого судового акту вирішив питання про права та обов'язки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, останнім не надано. Отже, право, визначене у ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, на подання апеляційної скарги на оскаржувані рішення місцевого господарського суду, у даному випадку, було відсутнє у податкового органу.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, визнання боржника банкрутом не тільки не позбавляє податкову інспекцію права на проведення перевірки, а навпаки є додатковою підставою для її здійснення. Податкові органи не позбавлені права проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних ості та фізичних осіб-підприємців").

Доводи апелянта щодо ненадання боржником документів для проведення перевірки, яка була призначена у зв'язку з визнанням його банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури (тобто за наслідками прийняття оскаржуваної постанови місцевого господарського суду), за наявності відповідних обставин можуть бути підставою для оскарження дій ліквідатора щодо неналежного виконання ним своїх обов'язків, однак, не є підставою для оскарження самої постанови.

Відповідно до п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

За таких обставин, оскільки Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на момент прийняття оскаржуваної постанови не набула статусу кредитора боржника, зазначеною постановою судом першої інстанції питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі не вирішувались, заявник не має права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року у справі № 922/3327/14.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року у справі № 922/3327/14 припинити.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.