Справа №274/3088/14-ц
Провадження № 2/0274/1360/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
28.11.2014року.Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,представника позивача-Макаренка І.Я., представника відповідачів - ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом приватного підприємства "Кароля" до фермерського господарства "Віктор Д" ,ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації речового права,
В С Т А Н О В И В :
Згідно позову та уточнень до нього ПП „Кароля „ просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 1.11.2013 року між відповідачами по справі , скасувати державну реєстрацію вказаного договору .На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 27.12.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, належної позивачці, строк дії договору був встановлений 10 років. З моменту укладення договору і до 2014 року позивач використовував орендовану земельну ділянку за призначенням, сплачував орендну плату ,в тому числі і восени 2013 року .Позивачу стало відомо, що 1.11.2013 року відповідачі уклали між собою договір оренди земельної ділянки , що перебувала в оренді позивача, речове право оренди землі відповідач зареєстрував в реєстраційній службі. Такі дії відповідачів порушили законне право позивача на володіння і користування орендованою земельною ділянкою, укладений між ними договір не відповідає вимогам закону .
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.Зазначив,що між позивачем і відповідачкою ОСОБА_3 в 2010 році був укладений та зареєстрований у відповідному порядку договір оренди земельної ділянки.Між сторонами виникли та існують правовідносини,позивач свої зобов"язання за договором виконував належним чином , в тому числі і щодо виплати орендної плати.Неможливість надати договір оренди пов"язана з тим,що керівник ПП „Кароля" заволоділа документацією та печатками підприємства, про що свідчать записи в реєстрі про вчинені правопорушення.Вона стала керівником ФГ"Віктор Д" і уклала цей же договір від імені іншого орендаря .Надані представником відповідача докази щодо наявності угоди про розірвання договору оренди з ПП „Кароля" є фальшивими, попередній договір не розірваний в установленому законом порядку , існує подвійна реєстрація права оренди земельної ділянки.
Відповідач ОСОБА_4 суд ствердила,що вона добровільно перейшла до відповідача ФГ „Віктор Д".Факт одержання орендної плати за 2013 рік вона не заперечує, але її не влаштовувало,як видавали зерно, через те вона прийняла рішення про перхід до іншого орендаря. Коли і як розривався попередній договір не пам"ятає,видавала для цього довіреність ОСОБА_5.
Представник відповідачів позов не визнав.Ствердив,що позивачем не доведено право оренди ,яким доказом є договір оренди землі .Докази отримання орендної плати подано після початку розгляду справи по суті , відомості на виплату не є належними доказами .Позивач не є стороною договору,який уклали між собою відповідачі, а тому не може заявляти вимогу про його недійсність. Крім того, відповідачі не наділені правом скасовувати реєстрацію прав, а тому не є належними відповідачами.
Представник Управління Держземагенства в Бердичівському районі вирішення спору віднесла на розсуд суду.Вказала, що управління не задіяне в правовідносинах сторін по справі. Реєстрація договору оренди ,укладеного між відповідачкою та позивачем стверджена відповідними записами в книгах.
Представник реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання 28.11.2014 року не з"явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Під час розгляду справи ствердила,що реєстратор після надходження відповідної заяви перевірив документи, отримав необхідні витяги, перешкод для реєстрації прав не було.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, відповідачки ОСОБА_3, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності , прийшов до висновку про задоволення заявлених вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем - ПП „ Кароля „ та відповідачкою ОСОБА_3 27.12.2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8430 га, кадастровий номер 1820886000:07:000:0018 строком на 10 років (а.с.92 зворот).Договір був зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі на території Скраглівської сільської ради ,про що свідчить витяг ,наданий управлінням Держземагенства у Бердичівському районі. Факт укладання договору з ПП „Кароля" відповідачем ОСОБА_3 визнається, такий факт стверджено довідками позивача(а.с.94-96),витягом з кримінального провадження від 20.07.2014 року щодо заволодіння ОСОБА_5 документів, печаток та штампів ПП „Кароля",що спричинило порушення роботи підприємства(а.с.97), відомостями про виплату орендної плати за 2013 рік (а.с.107-112). .Доводи представника відповідачів щодо непредставлення суду примірника договору не можуть бути прийняті судом до уваги як такі,що спростовують факт укладення вказаного вище договору.
Представником відповідачів суду представлено угоду від 30.05.2013 року(а.с.120) ,за якою ПП „Кароля" до відповідачка ОСОБА_3 ,діючи за взаємною згодою припинили договір оренди землі з моменту підписання цієї угоди .
1.11.2013 року між відповідачами було укладено договір оренди землі, об"єктом оренди є земельна ділянка площею 1,8430 га, кадастровий номер 1820886000:07:000:0018 строком на 5 років (а.с.57-63),відомості про право оренди ФГ „Віктор Д" на вказану земельну ділянку внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , номер запису про інше речове право 3707158 від 27.11.2013 року (а.с.67).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст. ст. 6,627 ЦК України).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України ).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.
Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України „Про оренду землі", а саме : об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Стаття 215 ЦК України встановлює, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.
Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація договору оренди його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення). Статтю 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За правилами ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Припинення договору оренди відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" може відбутись шляхом його розірвання за погодженням сторін. Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України, відповідачами не надано належних доказів про припинення договору оренди землі від 27.10.2010 року відповідно до вимог ст. 654 ЦК України (договору, додаткової угоди про розірвання договорів оренди землі з подальшою їх державною реєстрацією ), чи рішення суду, як це передбачає стаття 32 Закону України «Про оренду землі».Представлена угода (а.с.120) не може бути оцінена судом як єдиний і достатній доказ припинення договору оренди від 27.10.2010 року, повернення земельної ділянки орендодавцю , проведення державної реєстрації припинення договору. Отже, договір оренди землі від 1.11.2013 року ,укладений між відповідачами по справі , є недійсним тому, що укладений під час дії договору оренди від 27.12.2010 року,що не припинив дії. Скасування державної реєстрації речового права фермерського господарства "Віктор Д" на оренду земельної ділянки за правочином, що визнається судом недійсним , забезпечить реальний захист права оренди позивача .
Судові витрати позивача по сплаті судового збору суд на підставі ст.88 ЦПК України відшкодовує з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 88,212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов приватного підприємства "Кароля" до фермерського господарства "Віктор Д" ,ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації речового права задоволити повністю.
Укладений 1 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Віктор Д" договір оренди землі загальною площею 1,8430 га,кадастровий номер земельної ділянки 1820886000:07:000:0018, визнати недійсним, скасувавши державну реєстрацію речового права фермерського господарства "Віктор Д" на оренду вказаної земельної ділянки.
Стягнути з фермерського господарства "Віктор Д" ,ОСОБА_3 на користь приватного підприємства "Кароля" по 243,6 грн.з кожного витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя :
Суд | Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41681330 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Хавронюк О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні