Рішення

від 08.07.2009 по справі 50/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/310

08.07.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр - 2"

до                     відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

про                  стягнення 192 082,60 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Петрук А.М.(дов. від 18.05.2009)

Від відповідача      Харитонова Ю.В. (дов. № 48/03 від 19.01.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр - 2"  до відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення заборгованості в розмірі  192 082,60 грн. за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки № 130 від 21.04.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.04.2009 порушено провадження у справі № 50/310 та призначено її до розгляду на 20.05.2009.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про розгляд даного спору у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи був відкладений на 17.06.2009.

17.06.2009 в судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.  Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, проте через відділ діловодства  суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання. Суд задовольнив дане клопотання, розгляд справи був відкладений на 08.07.2009.

В судове засідання 08.07.2009 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача визнав суму основної заборгованості, проте заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. При дослідженні матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому відмовив в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр –2»(далі –позивач, постачальник за договором) та відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»(далі –відповідач, покупець за договором) уклали договір поставки № 130 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору Постачальник зобов'язався постачати , а покупець приймати і та оплачувати на умовах даного договору

товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця , узгодженої між сторонами : за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти чи в усній формі. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу Специфікації і є невід"ємною частиною договору.

Розділом 2 договору встановлено, що товар, який постачається, за своєю якістю та комплектністю повинен відповідати   вимогам ГОСТів, технічним умовам  заводу-виробника, повинен бути маркований у відповідності з ГОСТом, ТУ на Товар.

Згідно положень розділу 3 договору, ціна товару у постачальника встановлена в гривнях і розуміється на умовах ЕХW згідно «Інкотермс-2000». Тара (упаковка) включена до вартості товару. Остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох сторін. Моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 3.5. договору, оплата товару, що постачається у відповідності з умовами даного договору, здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних на товар шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом 10 (десяти ) днів з моменту поставки товару.

Положеннями п. 4.4. передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця  з моменту підписання  видаткової накладної на

товар повноправними представниками обох сторін. Ризик загибелі чи випадкового пошкодження товару переходить одночасно з переходом права власності.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 166 964,29 грн. відповідно до видаткових накладних:

№ 2471/2 від 27.06.2008 на загальну суму 900,00 грн.,

№ 5062/1 від 04.07.2008 на загальну суму 3 745,90 грн.,

№ 5064/1 від 04.07.2008 на загальну суму 3 644,52 грн.,

№ 2596/2 від 11.07.2008 на загальну суму 1 305,00 грн.,

№ 2635/2 від 16.07.2008 на загальну суму 891,29 грн.,

№ 5869/1 від 01.08.2008 на загальну суму 1 355,77 грн.,

№ 6393/1 від 20.08.2008 на загальну суму 322,70 грн.,

№ 3146/2 від 22.07.2008 на загальну суму 870,95 грн.,

№ 006521/1 від 26.08.2008 на загальну суму 3 363,56 грн.,

№ 006623/1 від 28.08.2008 на загальну суму 1 021,69 грн.,

№ 006624/1 від 28.08.2008 на загальну суму 1 575,31 грн.,

№ 006638/1 від 29.08.2008 на загальну суму 618,80 грн.,

№ 006642/1 від 29.08.2008 на загальну суму 975,00 грн.,

№ 6680/1 від 01.09.2008 на загальну суму 5 537,22 грн.,

№ 006830/1 від 05.09.2008 на загальну суму 271,92 грн.,

№ 006866/1 від 08.09.2008 на загальну суму 4 117,80 грн.,

№ 006869/1 від 08.09.2008 на загальну суму 203,20 грн.,

№ 6900/1 від 09.09.2008 на загальну суму 2 775,19 грн.,

№ 6930/1 від 10.09.2008 на загальну суму 4 229,46 грн.,

№ 6939/1 від 10.09.2008 на загальну суму 1 258,14 грн.,

№ 6979/1 від 11.09.2008 на загальну суму 3 399,44 грн.,

№ 7084/1 від 16.09.2008 на загальну суму 1 447,80 грн.,

№ 7141/1 від 18.09.2008 на загальну суму 3 019,16 грн.,

№ 3489/1 від 19.09.2008 на загальну суму 9 960,29 грн.,

№ 7205/1 від 22.09.2008 на загальну суму 1 732,76 грн.,

№ 007242/1від 23.09.2008 на загальну суму 2 700,60 грн.,

№ 3524/2 від 23.09.2008 на загальну суму 1 000,08 грн.,

№ 007276/1 від 24.09.2008 на загальну суму 1 076,98 грн.,

№ 007279/1 від 24.09.2008 на загальну суму 38,11 грн.,

№ 007311/1 від 25.09.2008 на загальну суму 5 002,37 грн.,

№ 007313/1 від 25.09.2008 на загальну суму 1 097,24 грн.,

№ 007349/1 від 26.09.2008 на загальну суму 1 551,00 грн.,

№ 7390/1 від 29.09.2008 на загальну суму 4 203,12 грн.,

№ 7392/1 від 29.09.2008 на загальну суму 2 997,22 грн.,

№ 7442/1 від 30.09.2008 на загальну суму 4 535,94 грн.,

№ 007444/1 від 30.09.2008 на загальну суму 357,06 грн.,

№ 7468/1 від 01.10.2008 на загальну суму 1 647,41 грн.,

№ 7490/1 від 01.10.2008 на загальну суму 2 216,65 грн.,

№ 7511/1 від 02.10.2008 на загальну суму 449,76 грн.,

№ 7536/1 від 03.10.2008 на загальну суму 646,39 грн.,

№ 7538/1 від 03.10.2008 на загальну суму 3 487,50 грн.,

№ 7539/1 від 03.10.2008 на загальну суму 4 932,32 грн.,

№ 3648/2 від 03.10.2008 на загальну суму 250,07 грн.,

№ 7555/1 від 06.10.2008 на загальну суму 1 079,50 грн.,

№ 7558/1 від 06.10.2008 на загальну суму 4 535,08 грн.,

№ 7593/1 від 07.10.2008 на загальну суму 1 863,52 грн.,

№ 7600/1 від 07.10.2008 на загальну суму 2 220,00 грн.,

№ 7658/1 від 08.10.2008 на загальну суму 676,99 грн.,

№ 7623/1 від 07.10.2008 на загальну суму 1 670,76 грн.,

№ 7712/1 від 09.10.2008 на загальну суму 3 419,12 грн.,

№ 7713/1 від 09.10.2008 на загальну суму 147,79 грн.,

№ 3733/2 від 09.10.2008 на загальну суму 4 200,00 грн.,

№ 7749/1 від 10.10.2008 на загальну суму 5 236,88 грн.,

№ 3739/2 від 10.10.2008 на загальну суму 3 817,04 грн.,

№ 7769/1 від 13.10.2008 на загальну суму 4 208,02 грн.,

№ 7770/1 від 13.10.2008 на загальну суму 1 071,88 грн.,

№ 7825/1 від 14.10.2008 на загальну суму 1 040,15 грн.,

№ 3791/2 від 14.10.2008 на загальну суму 2 588,86 грн.,

№ 7835/1 від 15.10.2008 на загальну суму 793,74 грн.,

№ 7845/1 від 15.10.2008 на загальну суму 406,46 грн.,

№ 7846/1 від 15.10.2008 на загальну суму 99,07 грн.,

№ 7934/1 від 20.10.2008 на загальну суму 5 602,01 грн.,

№ 7938/1 від 20.10.2008 на загальну суму 719,02 грн.,

№ 7961/1 від 21.10.2008 на загальну суму 4 665,79 грн.,

№ 8010/1 від 22.10.2008 на загальну суму 1 654,96 грн.,

№ 8011/1 від 22.10.2008 на загальну суму 2 312,51 грн.,

№ 3909/2 від 23.10.2008 на загальну суму 1 565,09 грн.,

№ 3910/2 від 23.10.2008 на загальну суму 3 006,26 грн.,

№ 8089/1 від 27.10.2008 на загальну суму 4 255,94 грн.,

№ 3948/2 від 28.10.2008 на загальну суму 4 293,86 грн.,

№ 8169/1 від 30.10.2008 на загальну суму 824,23 грн.,

№ 8199/1 від 31.10.2008 на загальну суму 5 851,38 грн.,

№ 8526/1 від 18.11.2008 на загальну суму 5 163,91 грн.,

№ 8527/1 від 18.11.2008 на загальну суму 578,58 грн., який був отриманий останнім, про що свідчать належним чином оформлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: серії ЯПВ № 864054 від 24.06.2008, № 864080 від 07.07.2008, № 864140 від 11.08.2008, № 864170 від 27.08.2008, № 864193 від 09.09.2008, № 864216 від 19.09.2008, № 864237 від 01.10.2008, № 864256 від 14.10.2008, № 864273 від 27.10.2008 та № 864317 від 18.11.2008.

Вищевказані накладні та довіреності приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 4 101,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 162 862,88 грн.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 162 862,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 130  від 21.04.2008 в сумі 162 862,88 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в розмірі 14 252,28грн. за період  прострочення, вказаний в розрахунку.

Згідно ст. 9.3. договору за порушення строку оплати товару покупець на вимогу постачальника, зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки в оплаті.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог п. 9.3 договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 14 252,28 грн.

Також, за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 775,55 грн. та  витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 13 191,89грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договорами та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»(04208,  м. Київ, пр. Правди, 85, код ЄДРПОУ 02772037) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)   на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-2»(37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 127/1,  код ЄДРПОУ 30131595) основний борг в сумі 162 862 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дві)грн. 88 коп., пеню в розмірі 14 252 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві)грн. 28 коп., 3% річних в сумі 1 775 (одна тисяча сімсот сімдесят п'ять)грн. 55 коп.; індекс інфляції в розмірі 13 191 (тринадцять тисяч сто дев'яносто одну)грн. 89 коп.,   витрати по сплаті державного мита в сумі 1 920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 15.07.2009