Рішення

від 13.07.2009 по справі 38/115-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/115-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2009 р.                                                            Справа № 38/115-09

вх. № 2966/6-38

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача: Бігдан О.А. - за довір. б/н ві 16.03.2009 року, 1-го відповідача: Кравець Д.В. - за довір. б/н від 24.05.2009 року, 2-го відповідача: не з"явився.   

розглянувши справу за позовом ВАТ "Термоізоляція" м. Харків  

до  1-го відповідача - ТОВ "Український промисловий банк" в о. Харківської філії, м. Харків,

     2-го відповідача - ТОВ "Компанія" Трансфер-Фінанс", м. Харків,   

про визнання договору припиненим

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ДП "Восток-Агромаш" ТОВ “Фірма "Восток" полягають у визнанні договору поруки № 30/П-06 від 04.09.2006 року із змінами та доповненнями припиненим та таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано збільшенням відповідачами суми заборгованості за кредитним договором без погодження з позивачем, як поручителем.

Перший відповідач у відзиві та через представника в судових засіданнях проти позову заперечує.

Другий відповідач представника в судові засідання не направляв, відзиву на позов не подавав. Про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому порядку.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, суд встановив наступне:

31.08.2006р. між відповідачами був укладений кредитний договір №30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., за яким другий відповідач зобов'язався до 28.08.2009 р. повернути першому відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000 000,00грн., сплатити проценти в розмірі 18,5% річних, та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

04.09.2006 р. між сторонами був укладений договір поруки № 30/П-06-2, відповідно до якого позивач поручався перед першим відповідачем за виконання другим відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р.

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії кредитного договору, між відповідачами неодноразово укладалися договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, стосовно обов'язків другого відповідача.

Так, згідно договору № 1 від 24.10.2006 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, обов'язки другого відповідача за договором складали: повернення ліміту кредитування, в сумі 8 500 000,00 грн.  до 28.08.2009 р., зі сплатою 18,5 % річних, комісії за підготовку та оформлення договору в сумі 150,00 грн. та комісії за зміну суттєвих умов кредитування в сумі 7500 грн.

Згідно договором № 3 від 30.03.2006 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, обов'язки другого відповідача за договором полягали у сплаті кредитних коштів в сумі 10 000 000,00 грн. у строк до 28.08.2009 р., зі сплатою 18,5% річних; сплаті комісії за підготовку та оформлення договору, в сумі 150,00 грн. та комісії за зміну суттєвих умов кредитування, у сумі 0,3 % від суми збільшення ліміту кредитування.  

Згідно договору № 5 від 13.02.2008 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, обов'язки другого відповідача за договором складали: повернення ліміту кредитування в сумі 10 000 000,00грн. у строк до 28.08.2009 р., зі сплатою 17,0% річних; сплаті комісії за оформлення договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, у сумі 150,00грн., сплаті комісії за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника, у сумі 10 000,00грн.

Водночас, між позивачем та відповідачами укладались договори про внесення змін та доповнень до договору поруки, відносно зміни обсягу відповідальності позивача, як поручителя за кредитним договором.

Так, згідно договору № 1 від 24.10.2006 р. про внесення змін та доповнень до договору поруки, позивач поручався перед першим відповідачем за виконання другим відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., а саме: повернути першому відповідачу до 28.08.2009 р. кредитні кошти в сумі 8 500 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18,5% річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно договору № 1 від 30.03.2007 р. про внесення змін та доповнень до договору поруки, позивач поручався перед першим відповідачем за виконання другим відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., а саме: повернути першому відповідачу до 28.08.2009 р. кредитні кошти в сумі 10 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18,5% річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно договору № 2 від 13.02.2008 р. про внесення змін та доповнень до договору поруки, позивач поручався перед першим відповідачем за виконання другим відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., а саме: повернути першому відповідачу до 28.08.2009 р. кредитні кошти у розмірі 10 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17,0% річних, комісію та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Таким чином, одночасно із збільшенням обов'язків другого відповідача за кредитним договором, за узгодженням з позивачем, як поручителем, відбувалось договірне збільшувався обсягу відповідальності позивача за виконання другим відповідачем умов кредитного договору.    

Згідно договору № 6 від 08.10.2008 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, обов'язки  другого відповідача за договором складали: повернення ліміту кредитування в розмірі 10 000 000,00 грн. у строк до 28.08.2009 р. із сплатою 17,0% річних; щомісячна комісія за управління кредитною лінією в розмірі 3,0% річних від суми фактичної заборгованості за кредитною лінією.

Із листів першого відповідача від 31.10.2008 р. та 08.12.2008 р., спрямованих другому відповідача, вбачається, що перший відповідач в односторонньому порядку, керуючись п. п. 9.1, 9.2 кредитного договору № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., з 10.11.2008 р. підвищив річну ставку за отриманим кредитом до рівня 25,0 %.       

Таким чином, в період із 13.02.2008 р по 10.11.2008 р. обсяг зобов'язань другого відповідача за кредитним договором двічі збільшувався, шляхом зміни річної ставки за отриманим кредитом, до 20,0% та 25,0% річних відповідно.

Будь-яких доказів того, що вказані зміни до кредитного договору схвалювались або узгоджувались з позивачем, як поручителем, суду не надано.

19.02.2009 р. першим відповідачем було спрямовано позивачу лист-вимогу про дострокове виконання зобов'язань, відповідно до якого, у зв'язку із порушенням другим відповідачем умов кредитного договору, вимагалась сплата боргу в сумі 9 895 418,08 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, станом на 19.02.2009 р., перший відповідач вимагав від позивача погашення заборгованості першого відповідача за кредитним договором, виходячи із процентних ставок за кредитом, встановлених 13.02.2008 р. за домовленістю між відповідачами, та 10.11.2008 р. відповідачем одноособово.

При цьому, виходячи з умов укладеного між сторонами договору поруки № 30/П-06-2 від 04.09.2006 р., із змінами та доповненнями станом на 13.02.2008 р., в разі припинення 19.02.2009 р. дії кредитного договору, позивач, солідарно з другим відповідачем, мав виплатити першому відповідачу:           заборгованість за простроченим кредитом в сумі 39 999,27 грн., заборгованість за кредитом у сумі 9 560 000,00 грн., заборгованість за простроченими нарахованими відсотками за період з 28.12.2008 р. по 27.01.2009 р. в сумі 138596 50 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.01.2008 р. по 31.01.2009 р. в сумі 17 884,93 грн., пеню в сумі 1996,35 грн., а всього - 9758477,05 грн.

Виходячи з умов укладеного між відповідачами договору № 6 від 08.10.2008 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору, односторонніми діями першого відповідача з підвищення річної процентної ставки за кредитом, у випадку припинення 19.02.2009 р. дії кредитного договору № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., позивач, солідарно з другим відповідачем, мав виплатити першому відповідачу: заборгованість за простроченим кредитом  в сумі 39999,27 грн.,           заборгованість за кредитом в сумі 9560000,00 грн., заборгованість за простроченими нарахованими відсотками за період з 28.12.2008 р. по 27.01.2009 р. в сумі 138596 50 грн.,           заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.01.2008 р. по 31.01.2009 р. в сумі 17 884,93 грн., заборгованість з відсоткам, за комісійне обслуговування кредитної лінії, за період з 28.10.2008р. по 27.11.2008 р. в сумі 23 794,52 грн.,           заборгованість з відсотків, за комісійне обслуговування кредитної лінії, за період з 28.11.2008 р. по 27.12.2008 р. в сумі 39 508,19 грн., заборгованість з відсотків, за комісійне обслуговування кредитної лінії, за період з 28.12.2008 р. по 27.01.2009 р. в сумі 65221,88 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам, за комісійне обслуговування кредитної лінії, за період з 28.01.2008 р. по 31.01.2008 р. в сумі 8 416,44 грн. та пені в сумі 1 996,35 грн., а всього в сумі 9895418, 08 грн.

Таким чином, зобов'язання другого відповідача за кредитним договором, в разі припинення дії кредитного договору 19.02.2009 р., у порівнянні із умовами договору, що існували станом на 13.02.2008 р., було збільшено на 136 941,03 грн. Внаслідок чого, на таку ж суму, було збільшено обсяг відповідальності позивача за виконання обов'язків солідарно з другим відповідачем перед першим відповідачем.

Виходячи із вищенаведеного, суд встановив, що Відповідачами, без згоди Позивача, як поручителя, неодноразово було змінено розмір зобов'язання Другого відповідача за кредитним договором №30/КЛ-06 від 31.08.2006р., що призвело до збільшення обсягу відповідальності Позивача, в якості поручителя.

В той же час, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.      

Ст.598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання. Зокрема, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Договором поруки №30/П-06-2 від 04.09.2006р. (п.11 договору) сторони обумовили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Відповідно до ст.559 ЦК України, порука, зокрема, припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності

Таким чином, суд встановив, що договір поруки №30/П-06-2 від 04.09.2006р., укладений між Відкритим акціонерним товариством “Термоізоляція”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк”, в особі Харківської філії ТОВ “Укрпромбанк”, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Трансфер-Фінанс”, на дату розгляду справи є припиненим відповідно до приписів ст 559 ЦК України.     

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

У зв'язку із тим, що судом встановлено, що договір поруки №м30/П-06-2 від 04.09.2006р., укладений між сторонами, на дату розгляду справи є припиненим відповідно до приписів ст. 559 ЦК України, а підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом та не потребують судового захисту, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про визнання договору поруки припиненим, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права, у вигляді вимоги про визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню, не передбачений законом або договором, а відтак не може бути предметом розгляду господарського суду, а заявлена позовна вимога не підлягає задоволенню.   

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати на державне мито та на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на Позивача.

Виходячи із всього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст.15, 16, 509, 559, 598 Цивільного кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя