Рішення

від 08.06.2006 по справі 14/139/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/139/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.06                                                                                        Справа №  14/139/06

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт”, м. Донецьк              

До відповідача      Торгово-комерційного приватного підприємства “Валентина”,

                                м. Запоріжжя    

Про стягнення 2035,18 грн.

Суддя  Хоролець Т.Г.    

Представники:

Позивача –                       Антоненко О.В., дов. б/н від 25.11.2005

Відповідача –              не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення 2035,18 грн.

12.04.2006 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №14/139/06, судове засідання призначено на 17.05.2006. Розгляд справи відкладався до 08.06.2006.

У судовому засіданні  08.06.2006 оголошено вступну та резолютивну  частини рішення.

Позивач  обґрунтував свої вимоги ст.ст. 193,216,218 ГК України, ст. 625 ЦК України, які полягають у наступному: позивач просить стягнути з відповідача  заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 2017,18 грн. та 18 грн. –вартість неповернутої тари.

Відповідач  у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної угоди Товариством з обмеженою відповідальністю “Моноліт” (позивач у справі) на адресу Торгівельно-комерційного приватного підприємства “Валентина” (відповідач у справі) поставлено товар на загальну суму 2185,48 грн., що підтверджується товарними накладними №13436, №13437, №13438 від 03.12 .2003 (копії накладних залучено до матеріалів справи).  

Як свідчить накладна №13438 від 03.12.2003 товар був поставлений у ящиках в кількості 11 штук загальною вартістю 66 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 2017,18 грн.

Згідно ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до  вимог, що у  певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.   

Статтею  530 ЦК України встановлено, якщо строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з вимогою про сплату  боргу  07.11.2005 за № 42, яка відповідачем залишена без задоволення та відповіді.

За приписами ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань по угоді.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 2017,18 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  16 грн. –вартість неповернутої тари.

Судом вимога про стягнення вартості неповернутої тари не задовольняється з наступних підстав.  

Між сторонами укладено усну угоду про поставку товару. Товар поставлявся відповідачу на підставі товарних накладних, які не передбачали повернення тари постачальнику. Таким чином, жодним документом сторони не узгодили питання про повернення тари.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати  у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

 Керуючись ст.ст.  44,49,75,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково

2.          Стягнути з Торгово-комерційного приватного підприємства “Валентина (69006 м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8, код ЄДРПОУ 19269992) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  “Моноліт” (83016 м. Донецьк, вул. Кірова, 50а, рахунок №26001021100 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, код ЄДРПОУ 31535158, МФО 334970)  2017 грн. 18  коп. боргу за поставлений товар,  101  грн. 09 коп. держмита та 116 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                    Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України   14.06.2006