Рішення

від 17.11.2014 по справі 627/1210/13-ц

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1210/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Л.В. Вовк

з участю секретаря - О.С. Полешко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору, третя особа - відділ Держземагенства у Краснокутському районі Харківської області,

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФО-П ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.

В позові ОСОБА_1 вказав, що він є спадкоємцем земельної ділянки площею 6,6883 га, що розташована на території Костянтинівської селищної ради та належить на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку його покійному брату ОСОБА_3. В березні 2007 року між братом ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до якого брат передав земельну ділянку відповідачці для вирощування сільськогосподарської продукції. На думку позивача, відповідачка порушила умови договору, так як розмір орендної плати не переглядався, не проводилася індексація, орендна плата не підвищувалася. В зв'язку з цим позивач прохав розірвати договір оренди землі від 01.03.2007 року укладений між ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

В грудні 2013 року позивач уточнив позов, зазначивши, що на початку липня 2013 року він дізнався про існування договору оренди землі укладеного між ним та відповідачкою в квітні 2012 року. Однак вказаний договір позивач не підписував та волевиявлення на укладання договору з його сторони не було. Продукцію він не отримував та підписи зазначені в накладних, йому не належать. Крім того, згоди на реєстрацію договору він не надавав та сам з заявою до відділу Держкомзему про реєстрацію договору оренди землі, не звертався. Крім того, на думку позивача, йому орендна плата, згідно договору сплачується тільки одного разу в 2012 році, а інші 19 років орендна плата виплачуватись не буде. Крім того, позивач вказує на те, що договір оренди землі від 2007 року не розірваний та не визнаний недійсним та без його припинення не могла відбуватися реєстрація договору оренди землі від 2012 року. Прохав визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 1 квітня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, прохали його задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, прохала відмовити в позові, пояснивши суду, що дійсно в 2012 році був укладений договір оренди землі між нею та позивачем, при цьому було волевиявлення сторін та вони досягли всіх істотних умов договору. Орендна плата сплачується своєчасно та в повному розмірі, заборгованості не має. Підстав для визнання договору оренди землі недійсним, на думку відповідачки не має.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, подав заяву слухати справу у його відсутність, прохав позов вирішити на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, показання свідків, прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №330394 від 03.05.2006 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,6883 га на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

Відповідно до договору оренди землі від 01.03.2007 року між ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір про оренду землі площею 6,6883 га, що знаходиться на території Костянтинівської селищної ради. Договір укладено на 7 років та орендна плата вноситься в розмірі 932,10 грн. до 20 грудня поточного року. Актом прийому-передачі від 01.03.2007 року вказана земельна ділянка була передана відповідачці.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 08.12.2009 року, ОСОБА_1 успадкував вище вказану земельну ділянку після смерті брата. Перехід права власності на земельну ділянку зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за №1906 та внесено запис до Поземельної книги про перехід права власності за №699020010223001 від 29.01.2010 року.

1 квітня 2012 року позивачем укладено договір оренди належної йому земельної ділянки з ФО-П ОСОБА_2, який 12.11.2012 року зареєстрований у Книзі записів про реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі зроблено запис за № 632355544001373.

Згідно умов вказаного договору, належна позивачу земельна ділянка передається відповідачу в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за що орендар до 30 грудня поточного року сплачує йому орендну плату в розмірі 3 % - 4106,51 грн., в тому числі в грошовій, натуральній формі. Розмір орендної плати переглядається один раз у рік. Строк дії договору передбачений пунктом 8 та становить 20 років. Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою підприємства - орендаря. Між сторонами також був підписаний 13.11.2012 року акт приймання-передачі земельної ділянки та акт встановлення та погодження меж земельної ділянки.

Таким чином, між сторонами склалися договірні відносини, врегульовані нормами цивільного та земельного кодексів, а також договором «Про оренду землі».

Згідно ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, законами України, Законом «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, згідно зі ст.14 вказаного Закону укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч.3 статті, яка говорить про те, що волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Позивач зазначає, що взагалі не знав про існування договору оренди від 01.04.2012 року, так як він його не підписував, земельну ділянку позивачці не передав та орендну плату не отримував.

Допитана по справі свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що їй та позивачу по справі невідомо про існування договору оренди землі від 2012 року, що ОСОБА_1 не підписував вказаного договору.

З даного приводу, в рамках кримінального провадження була проведена судово-почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої від 31.03.2014 року № 1674, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 01.04.2012 року, акті прийому-передачі землі від 13.11.2012 року та акті встановлення та погодження меж земельної ділянки, в рядку «Орендодавець ОСОБА_1.» виконані саме ОСОБА_1. Крім того, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про те, що невстановлені особи підробили договір оренди землі від 01.04.2012 року, постановою начальника СВ Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області 23 травня 2014 року закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Таким чином будь-яких доказів, що підтверджують факт невідповідності підпису ОСОБА_1 у тексті договору оренди землі, акті прийому-передачі землі, акті встановлення та погодження меж земельної ділянки позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

З тексту спірного договору вбачається, що він укладений в 3 примірниках, які мають однакову юридичну силу, один примірник знаходиться у орендодавця, другий - у орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію, тобто у відділі Держкомзему у Краснокутському районі. Однак, як стверджує позивач, примірник договору йому не надавався. Дане ствердження суд ставить під сумнів, оскільки суду не надано доказів протиправної поведінки відповідача, спрямованої на обмеження прав власника земельної ділянки отримати примірник підписаного договору.

Крім того, позивач вказує на те, що він до відділу Держкомзему у Краснокутському районі про реєстрацію договору оренди землі від 01.04.2012 року не звертався та не уповноважував відповідачку реєструвати договір оренди землі.

Суд з даного приводу, зазначає, що в період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року діяла Постанова КМУ №1021 від 09.09.2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі», відповідно до якої повноваженнями по веденню Поземельної книги, Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі в паперовому

вигляді були наділені територіальні органи Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки.

З заявою про державну реєстрацію вище вказаного договору оренди, 30 жовтня 2012 року до відділу Держкомзему у Краснокутському районі звернулася ФО-П ОСОБА_2, яка є стороною по вказаному договору та відповідно до Земельного Кодексу України, Постанови КМУ від 09.09.2009 року, яка діяла на час підписання заяви, має право звернутися з відповідною заявою про державну реєстрацію договору оренди землі. Заява про державну реєстрацію договору оренди землі скріплена печаткою та підписана ФО-П ОСОБА_2, а не сторонньою особою, як зазначає позивач. Вказана заява прийнята головним спеціалістом відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області 30.10.2012 року.

Взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі відповідач виконує добросовісно, своєчасно сплачує орендну плату, обумовлену умовами договору, заборгованості по її виплаті не має. Даний факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та не заперечується позивачем. Накладні, відомості про виплату грошей надані в судове засідання свідчать про сплату орендної плати позивачу за 2012 р., 2013 р..

Позивач стверджує, що відповідно до умов договору орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року, тобто на його думку лише до 30 грудня 2012 року, а на протязі 19 років орендна плата виплачуватися не буде.

З даного приводу суд зазначає, що договором оренди землі від 01.04.2012 року передбачено, що договір оренди укладено на 20 років, орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року та розмір орендної плати переглядається один раз у 1 рік.

Крім того, позивач вказує на те, що договір оренди землі від 01.03.2007 року укладений ФО-П ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не розірваний, реєстрація його не скасована, тобто без припинення вказаного договору, на думку позивача, державний реєстратор не мав жодних підстав для реєстрації іншого договору оренди землі від 01.04.2012 року.

Однак, суд, вказує на те, що під час укладання договору оренди землі між позивачем та відповідачем 01.04.2012 року, волевиявлення позивача було вільним, відповідало внутрішній волі позивача та підстав для визнання вказаного договору недійсним не має.

Допитаний по справі свідок ОСОБА_5 пояснив, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі, волевиявлення ОСОБА_1 було вільним, відповідало його внутрішній волі, він отримує орендну плату та претензій з даного приводу не мав.

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що при укладенні договору оренди від 01.04.2012 року волевиявлення сторін було вільним, спрямованим на виникнення взаємних прав та обов'язків. Виходячи з цього у суду немає підстав сумніватися в законності вказаного договору, при його укладенні сторони обумовили всі істотні умови.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд не вбачає достатніх підстав для визнання договору оренди землі від 01.04.2012 року недійсним, договір укладався у відповідності до вимог закону, належним чином виконувався і виконується. Претензій з приводу його виконання у позивача немає, а саме по собі небажання позивача підтримувати будь-які договірні відносини з ФО-П ОСОБА_2 не можуть бути підставою для визнання договору недійсним, а інших доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх вимог позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 638, 792 ЦК України, ст.93 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі від 01.04.2014 року недійсним та скасування державної реєстрації договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. В. Вовк