Постанова

від 01.12.2014 по справі 753/20691/14-п

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20691/14-п

провадження № 3/753/7282/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, працює: ПП «Вікторіа» - директор, проживає за адресою: АДРЕСА_2, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений 23.10.2014 року відносно ОСОБА_2, про те, що 23.10.2014 року о 15 год 00 хв по вул. Чавдар, 7 у м. Києві, остання порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що було виявлено відповідно до акту № 7858/265122/35576088 від 23.10.2014р., а саме занижено суму податку на додану вартість у розмірі 18 986 грн., в тому числі за червень 2014 року - 18986 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнала, та пояснила, що підставою для складання відносно неї протоколу став акт позапланової перевірки № 7858/265122/35576088 від 23.10.2014р «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВІКТОРІА» (ЄДРПОУ 35576088) з питань взаємовідносин з ТОВ «Український зерновий холдинг» (ЄДРПОУ 38550151) за період з 01.06.2014 р. по 31.06.2014 р.», проте акт, так і протокол складені в один день - 23 жовтня 2014 року, що порушує вимоги п.п. 86.1, 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. Тобто головний державний ревізор-інспектор склав протокол навіть до початку перебігу строку, протягом якого ПП «Вікторіа» мало можливість подати заперечення до акту, що свідчить про явно упереджене ставлення працівника ДПІ.

Крім того ОСОБА_2 зазначила, що виклику з ДПІ про оформлення адміністративного протоколу про правопорушення вона не отримувала, присутня при його оформленні не була, права останній ніхто не роз'яснював.

Так ОСОБА_2 вважає, що протокол був складений пізніше 23.10.2014 року. Акт містить адресу ПП «Вікторіа» АДРЕСА_1, а протокол містить іншу адресу ПП «Вікторіа» м. Київ, вул. Чавдар, буд. 7. На момент перевірки 23.10.2014 року ПП «Вікторіа» було зареєстроване на вул. Дяченка, а перереєструвало свою адресу на початку листопада 2014 року на вул. Чавдар, 7. Отже, ревізор-інспектор 23.10.2014 року не могла знати про нову адресу підприємства, адже такої в нього ще не було. Договір оренди офісу на вул. Чавдар, 7 було укладено тільки 01.11.2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення за формою «Р» від № 0005372201 від 05.11.2014 року, яким нараховано податок на додану вартість на суму 18986 грн. і штрафні санкції 4 747 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0005382201 від 05.11.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення на 2 494 грн.

Захисник ОСОБА_2, ОСОБА_3, який здійснює захист ОСОБА_2 на підставі договору як адвокат, надав суду письмове пояснення, в якому пояснив, що відсутній склад адміністративного правопорушення, так як відсутня вина ОСОБА_2 і факт правопорушення. Крім того захисник пояснив, що податкові повідомлення-рішення, які винесені за результатом перевірки (Акту) оскаржені до суду протягом 10 днів з моменту винесення ППР, і Окружний адміністративний суд прийняв позов до розгляду, та призначив слухання на 11.12.2014 року (справа № 826/18024/14). Пояснив також, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (ст. 56.18 ПК України). Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, висновки акту є неузгодженими та не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Також захисник пояснив, що інспектор зробив висновки на основі припущень. Останній помилився в номері автомобіля, а тому не знайшов його в базі АІС «Автомобіль»; документи про якість товару постачальник не був зобов'язаний надавати, а підприємство вимагати; акт про неможливість проведення зустрічної звірки не свідчить про порушення ПП «Вікторіа» податкового законодавства, а фіксує тільки факт про неможливість проведення звірки. Вказано також на порушення при оформленні адміністративних матеріалів.

Крім того, 28.05.2014 року підприємство уклало договір поставки № 16, за яким 4 червня 2014 року було куплено 20 тон сої. Соя необхідна підприємству для виробництва корму для тварин. Підприємство переробляє сою на муку, крупу, оболонки сої, а також здійснює її мікронізацію. Це основний його вид діяльності.

Виробничі потужності знаходяться в с. Половинчик, Монастирищенського району Черкаської області.

04.06.2014 року на виконання договору поставки підприємству на виробництво було доставлено сою. Приймання товару здійснювала завідувач складу ОСОБА_4 на підставі довіреності на отримання ТМЦ № 27 від 04.06.2014 року. Прийнятий товар оприбутковано в бухгалтерському обліку, перероблено, і продукти переробки продано. На підтвердження вказаних обставин було надано ДПІ видаткову накладну № 1 від 04.06.2014 року; журнал реєстрації довіреностей форми № М-3; податкову накладну № 4/2 від 04.06.2014 року; товарно-транспортну накладну № 406 від 04.06.2014 року з перевізником ФОП ОСОБА_5; результат аналізу сої від 04.06.2014 року; рахунок-фактуру № 1 від 04.06.2014 року; наказ № 10К від 01.06.2013 року про призначення ОСОБА_4; Виписка с бухгалтерського обліку «Витрати на випуск продукції»; Виписка з бухгалтерського обліку «Книга складського обліку»; оборотно-сальдові відомості по рахунках 201 «Сировина й матеріали», 26 «Готова продукція», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Документи про поставку товару надавалися ревізору до проведення перевірки.

Головним державним ревізором-інспектором не вивчалися первинні, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, хоча вони і були надані до перевірки. Вони фактично не досліджувались, а усе обґрунтування акту будується виключно на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Український зерновий холдинг».

При дослідженні оскаржуваного акту вбачається, що жодного посилання на первинні документи, або на відмову з боку ПП «Вікторіа» в наданні таких документів немає, а є лише перелік цих документів, які ревізор-інспектор просто проігнорував. Під час проведення перевірки всі документи та пояснення були надані керівництвом ПП «Вікторіа».

Доводи ревізора-інспектора при складанні оскаржуваного акту ґрунтуються виключно на твердженнях з акту № 1728/22/38550151 від 28.07.2014 року, даних про автомобіль та документи про якість куплених товарів.

Що стосується використання інформації яка міститься в акті № 1728/22/38550151, та яка використана ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві при складані оскаржуваного акту, слід зазначити, що відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Враховуючи наведене, результати зустрічних звірок не можуть містити у собі висновки посадових осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи. Такі висновки можуть бути зроблені виключно при проведенні перевірок.

За таких обставин акт № 1728/22/38550151, який було використано ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві при проведені перевірки та складанні оскаржуваного акту, в силу приписів чинного законодавства не є носієм доказової бази, а тому не міг бути використаний ревізором-інспектором, як єдиний та безперечний доказ для встановлення порушень суб'єкта господарювання. А тому висновки ревізора-інспектора зроблені на підставі припущень, є хибними та необґрунтованими.

Так, ДПІ взагалі не наділена правом на встановлення нікчемності правочинів, дії ДПІ щодо висновків, зазначених в акті перевірки про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що вчинені поза межами наданих відповідачу функцій та повноважень, передбачених ст. 19-1 та ст. 20 Податкового кодексу України. Крім того, відповідно до презумпції правомірності, на обґрунтоване переконання ПП «Вікторіа», всі правочини укладені підприємством є чинними, оскільки жодного доказу, що це спростовує, ДПІ не надано.

Порушення зазначених вище норм права, та порушення прав ПП «Вікторіа» призвело до проведення незаконної перевірки та складання безпідставного та необґрунтованого акту.

Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складовою суб'єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.

Зі змісту протоколу вбачається, що підставою для складення відносно ОСОБА_2 протоколу став акт перевірки № 7858/265122/35576088 від 23.10.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВІКТОРІА» (ЄДРПОУ 35576088) з питань взаємовідносин з ТОВ «Український зерновий холдинг» (ЄДРПОУ 38550151) за період з 01.06.2014 р. по 31.06.2014 р.».

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Тобто, головний державний ревізор-інспектор склав протокол навіть до початку перебігу строку, протягом якого ПП «Вікторіа» мало можливість подати заперечення до акту. Крім того, суд погоджується з доводами ОСОБА_2, щодо невідповідності місцезнаходження ПП «Вікторіа» та пункту протоколу «Дата, час і місце вчинення порушення», де зазначено 23.10.2014, о 15-00. Тобто вчиненням порушення головний державний ревізор-інспектор фактично вважає дату завершення перевірки, проте перевірявся період діяльності з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 року.

Крім того, суд враховує той фат, що ПП «Вікторіа» оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту. Відповідно до п. 56.18 Податкового кодексу України зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, висновки акту є неузгодженими та не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначають відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2. п. 1, пп. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи це - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 5.2. розділу ІІ наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.1., 20.1.4., 20.1.6., п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акту відмови відображається в акті документальної перевірки.

Як вбачається зі змісту акту, головним державним ревізором-інспектором первинні, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, фактично не досліджувались, а усе обґрунтування акту будується тільки на акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

Також суд приймає доводи захисника ОСОБА_3 про порушення порядку притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. ОСОБА_2 не було повідомлено про розгляд матеріалів щодо адміністративного правопорушення. Повідомлення від 20.10.2014 року на адресу ПП «Вікторіа» не може вважатися належним підтвердженням повідомлення ОСОБА_2 так як відправлене не їй і не на її адресу.

Відповідно до ст. 256 КУПАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні події і склад адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що матеріали адміністративної справи не підтверджують вину ОСОБА_2 та не спростовують пояснення цих осіб, з яким суддя погоджується у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 38, п. 1 ст. 247, 284-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена, на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з часу її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва

Суддя: Цимбал І.К.