Рішення

від 02.12.2014 по справі 757/23786/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23786/14-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2014 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі - Дідик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти на утримання у сумі 4 000 доларів США в гривневому еквіваленті, що станом на 14.05.2014 року складає 48 000 грн. щомісяця з 14.05.2014 року та протягом трьох років після розлучення.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених в ньому.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що позивач не довів, що він є особою, яка потребує догляду та утримання.

Суд, вислухавши, пояснення позивача та представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20.06.2002 року між ним та відповідачем укладено шлюб у Дніпровському районному управлінні юстиції в м. Києві, про що вчинено актовий запис за № 699, й оскільки сімейні стосунки не склалися з квітня 2013 року вони не проживають разом. Відповідач проживає окремо, а позивач у власній квартирі, й стосунки, що притаманні сім'ї відповідач не підтримує. 11.07.2006 року у позивача та відповідача народилася дитина. Відповідач займалася підприємницькою діяльністю та не могла доглядати дитину, й тому позивач звернувся до керівництва Госпрозрахункової організації «Київблагоустрій», де працював, про надання йому відпустки по догляду за дитиною, про що 09.08.2006 року було видано наказ № 289 к, й з 09.08.2006 року позивач здійснював догляд за дитиною, яка постійно перебувала з позивачем, й він протягом семи років не працював, а займався доглядом за дитиною, яка після трирічного віку потребувала особливого догляду у зв'язку з хворобою. Відповідач була відсутня дома й постійно займалася підприємницькою діяльністю, в тому числі, з виїздом в Миколаївську область, де знаходиться об'єкт підприємницької діяльності.

Під час перебування у шлюбі було придбано базу відпочинку «Інгул-1», що знаходиться у с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, земельну ділянку в цьому ж населеному пункті, кадастровий № 4825184801:04:013:0021, а також нежиле приміщення, площею 200,9 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1, яке зареєстроване за відповідачем на підставі Свідоцтва про право власності, що видане Головним управлінням житлового забезпечення КМДА 17.01.2007 року та зареєстроване в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про що зроблено запис в реєстровій книзі № 6111-291 за № 5366-П.

Оскільки, дане майно придбане коли позивач та відповідач перебували в шлюбі, то позивач вважає, що воно є їх спільною сумісною власністю, й поділ даного майна в натурі займе значний час та значні витрати і може затягнути час на вирішення спору.

Крім того, позивач зазначає, що його сім'я з відповідачем утримувалася за рахунок здачі в оренду нежилих приміщень, які й в теперішній час здані в оренду за плату 8 000 США щомісяця, з яких відповідач особисто отримує орендну плату.

Позивач, вважає, що оскільки, відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного, а він позбавлений можливості отримувати дохід від використання спільної сумісної власності, то він має право на утримання, в тому числі, після розірвання шлюбу й повинен отримувати 4 000 доларів США в гривневому еквіваленті, щомісяця з моменту звернення з даним позовом та протягом трьох років від дня розірвання шлюбу, як це зазначено у п. 4 ст. 76 СК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Разом з тим, непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

Відповідно до п. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 4 ст. 76 СК України якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, займати відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Проте, позивач не надав суду доказів, що він є непрацездатним, таким, що досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи, та заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Також, позивач, не надав суду доказів, що він є працездатною особою, що потребує матеріальної допомоги.

З наведеного суд дійшов до висновку, що позивач є непрацездатним, таким, що досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи, та заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом, або що він є працездатною особою, що потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення.

Тому, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 75, 76 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В. Підпалий