Рішення

від 01.07.2009 по справі 27/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/284

01.07.09

За позовом     

Приватного підприємства "Парком"

доНауково –виробничого підприємства «Альта»

простягнення  5671,00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Трухан Н.В. –представник за довіреністю від 03.11.2008 року № 424;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 Приватне підприємство "Парком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Науково –виробничого підприємства «Альта»про стягнення суми основного боргу у розмірі 3576,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 1774,00 грн.  та 3% річних у розмірі 321,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 18.05.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 01.06.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.05.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 01.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 22.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2009 року надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-3086 від 02.06.2009 року, з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Альта»є: 03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95, тобто інша ніж та яка зазначена в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

За таких обставин, ухвалою суду від 22.06.2009 року, розгляд справи відкладено на 01.07.2009 року та зобов'язано позивача надіслати на адресу відповідача, зазначену в довідці ЄДРПОУ позовну заяву з додатками.

Позивач в судове засідання 01.07.2009 року з'явився надав  документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 01.07.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Копія позовної заяви та додатки до неї були надіслані відповідачу позивачем на адресу: 03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95 рекомендованою кореспонденцією цінним листом, відповідні докази наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2005 року між Науково –виробничим підприємством «Альта»(відповідач), як замовником та Приватним підприємством "Парком" (позивач), як підрядником був укладений договір № 15-11-05/64 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок виконати  наступний  комплекс робіт по зовнішнім слабкострумним мережам на об'єкті по пр.. Перемоги,131, а саме: телебачення, - радіофікація; - диспетчеризація.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 86270,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року на суму 86270,40 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками, за вирахуванням 10623,60 грн., послуги по зняттю матеріалів відповідачем.

Відповідно до п. 3.4, договору,  розрахунки здійснюються за фактично виконані підрядні роботи поетапно по Актам приймання виконаних підрядних робіт, які розглядаються і підписуються  повноваженими представниками відповідача, не пізніше 10  банківських днів.

Відповідач за виконані позивачем роботи  розрахувався частково, а саме 20.02.2006 року платіжним дорученням № 424 перераховано 30 000,00 грн.,  та 04.04.2006 року платіжним дорученням № 447 перераховано на суму 40 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Київської філії Комерційного банку «Експобанку»від 17.06.2009 року № 718/02.

Крім того, п. 3.7 Договору вартість послуг генпідряду, які сплачує позивач, складає 2,4% від вартості виконаних робіт.

З урахуванням п. 3.7 Договору, із вартості виконаних позивачем робіт виключається 2070,49 грн.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день вирішення справи судом,  відповідач має заборгованість перед позивачем по договору № 15-11-05/64 у розмірі 3576,00 грн.  (86270,40 грн. –10623,60 грн. –2070,49 грн. –70000,00 грн.)

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3576,00 грн. заборгованості за договором .

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3576,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 1774,00 грн. та 3% річних у розмірі 321,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт  та довідка про вартість виконаних робіт підписана сторонами у лютому 2006 року без конкретної дати. З огляду на те, що сторонами не зазначено дату підписання  актів КБ-2в та КБ-3, то судом визнається дата підписання зазначених документів  останнім днем лютого 2006 року . З урахуванням п. 4.1 договору, судом встановлено, що відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 14.03.2006 року (01.03.2006 року + 10 банківських днів), отже прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт наступило 15.03.2006 року.

Суд не погоджується з розрахунком 3% річних, зробленим позивачем,  та робить власний розрахунок з 15.03.2006 по 01.03.2009 року (дата, по яку позивач нараховує 3% річних).

Отже, розмір 3% річних складає за 2006 рік (3576,00 грн. *3%*291 (кількість днів прострочки):365= 85,53 грн.); за 2007 рік (3576,00 грн.*3%*365:365 = 107,28 грн.); за 2008 рік (3576,00 грн.*3%*366:366 = 107,28 грн.); за 2009 рік (3576,00 грн. *3%*59:365= 17,34 грн.). Загальний розмір 3% , за розрахунком суду, становить річних становить 317,43 грн.

Сума збитків від інфляції за розрахунком суду складає 2263,60 грн., тобто більша ніж та, яку заявляє позивач, то з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України та того, що позивачем не заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума збитків від інфляції, яку просить позивач, а саме 1774,00 грн.  

Таким чином, позовні вимоги про стягнення  3% річних у розмірі 321,00 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на 317,43 грн., а позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції у розмірі 1744,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 3576,00 грн. –суми основного боргу, 317,43 грн. суми 3% річних, 1774,00 грн. –суми збитків від інфляції підлягають задоволенню, а в іншій частині відмові.  

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

   2. Стягнути з Науково –виробничого підприємства «Альта»(03061, м. Київ, вул. Новопольова,95; код ЄДРПОУ 22904618) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "Парком"  (03146, м. Київ, вул. Жмеринська, 36, кв. 306; код ЄДРПОУ 24369879) заборгованість у розмірі  3576 (три тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн., 00 коп. –основного боргу, 317 (триста сімнадцять) грн.43 коп. –3% річних та 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. –збитків від інфляції,  витрати по сплаті державного мита в сумі 101 (сто одна) грн. 40 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В інішій частині позовних вимог відмовити.          

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 15.07.2009 року