Рішення

від 01.11.2011 по справі 2-7025/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №2-7025/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Браги А.В.,

при секретарі -Лампіка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №37 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнення, послався на те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання прибудинкової території та будинку №1 на ж/м Сокіл в м. Дніпропетровську. В корпусі 9а вказаного будинку розташована належна позивачу на праві власності квартира №71. Посилаючись на зазначені обставини, вказуючи, що відповідач встановлені законодавством обов'язки зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території не виконує належним чином, при цьому відповідач від таких послуг не відмовився, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем за період з 01 грудня 2006 року по 01 березня 2010 року в розмірі 1252,29 гривень, яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності даного представника, в якій останній також зазначив, що позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг (надає послуги) з утримання будинків та прибудинкової території, зокрема, за адресою м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд.1, корпус 9а, що підтверджується копією рішення Дніпропетровської міської ради від 30 липня 2003 року №34/11 з копією додатку №16, копією Наказу в.о. начальника Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 01 серпня 2003 року №104.

Також судом встановлено, що відповідачу з 15 вересня 2004 року на праві приватної власності належить квартира №71 в корпусі №9а, будинку №1, ж/м Сокіл в м. Дніпропетровську, за адресою якої відповідач зареєстрований та фактично проживає, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 06 серпня 2004 року, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 вересня 2004 року, копією довідки КЖЕП №37.

Згідно копії довідки за особовим рахунком відповідача від 16 березня 2010 року, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач за адресою м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл, буд.1, корпус 9а. При цьому, у відповідача наявна заборгованість за оплату зазначених житлово-комунальних послуг перед позивачем на суму 1252,29 гривень за період з 01 грудня 2006 року по 01 березня 2010 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572.

Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст.11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Нормою ст.13 вказаного Закону визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від їх функціонального призначення. Зокрема, до житлово-комунальних послуг віднесено окрім іншого послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

За змістом ст.151 ЖК України, ст.10 ч.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

За змістом ст.20 ч.3 п.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічна норма закріплена п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, та має наступне формулювання: власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний окрім іншого оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Необхідність додержання вимог зазначених Правил встановлена ст.179 ЖК України.

Згідно ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець житлово-комунальних послуг має право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги береться окремо від квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, за змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні в їх сукупності, суд виходить з того, що законом на відповідача покладено обов'язок вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги. У судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем вищезазначеного обов'язку, і, як наслідок, факт виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка становить 1252,29 гривень. На підставі цього суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та вважає за можливе їх задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

При цьому, суд не застосовує вимоги ст.267 ЦК України, оскільки від сторін заяви щодо цієї норми закону не надійшло.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд з урахуванням задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, на підставі ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у вигляді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень. Оскільки ж позивач згідно Рішення Дніпропетровської міської ради №09/28 від 06 лютого 2008 року звільнений від сплати судового збору (державного мита), що зараховується до міського бюджету, за звернення до суду із позовною заявою про відшкодування заборгованості за наданими житлово-комунальними послугами, суд вважає за можливе стягнути з відповідача відповідно до ст.88 ч.3 ЦПК України в дохід держави судовий збір (державне мито) в розмірі 51 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 267, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.67, 151, 179 ЖК України, ст.ст.1, 13, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.10 «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224, Глава 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №37 (код ЄДРПОУ 32616615, рахунок №26006050802363, МФО 305299 КБ «ПриватБанк») суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 1252,29 гривень.

Сягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №37 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а судовий збір (державне мито) в розмірі 51 гривні стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст.223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Брага