Постанова

від 07.06.2006 по справі 3/194/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/194/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              07.06.06                                                                             №   3/194/06-АП

суддя     Соловйов  В.М.

15.55-16.10

За позовною заявою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНБАД 3000”, м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу в сумі 16 122,99 грн.

                            суддя  Соловйов В.М.

                                                                          секретар судового засідання Іотова Н.П.

Представники:

від позивача:  Луньова Н.І., заступник начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань, довіреність №6210/10-014 від 21.02.2006р.;

Вапіров І.В., головний державний податковий інспектор відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юридичного управління

від відповідача: не з'явися

Розглядається позовна заява ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до ТОВ  “СІНБАД 3000” про стягнення податкового боргу по податку на прибуток у сумі                  16 122,99 грн.  

Ухвалою від 10.05.2006р. відкрито провадження у справі №3/194/06-АП розгляд якої призначено на 07.06.2006р.

Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.

Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки такої вимоги від представника позивача не надійшло.

В судовому засіданні 07.06.2006р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Зазначає, що відповідач має заборгованість по податку на прибуток у сумі                          16 122,99 грн. (16 100,12 грн. основний борг, 22,87 грн. пеня).

Станом на 27.04.2006р. вказана сума боргу не була сплачена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Відповідач заперечення проти адміністративного позову і витребувані судом документи не надав, в судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Приймаючи рішення за відсутності представника відповідача господарський суд бере до уваги те, що ТОВ “СІНБАД 3000” не надало суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування). Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 10.05.2006р., надіслана за поштовою адресою зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду не поверталась.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання. Крім того, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно свідоцтва від 22.10.2003р. про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи місцезнаходженням ТОВ “СІНБАД 3000” є: 69000,                          м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115.

Відповідно до довідки від 05.10.2005р. №959 “Про взяття на облік платника податків” відповідач взятий на облік ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

За даними особового рахунку станом на 07.06.2006р. ТОВ “СІНБАД 3000” має борг по податку на прибуток у сумі 16 122,99 грн.

Податковий борг виник внаслідок наступного.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем по справі надані до податкового органу податкові декларації по податку на прибуток підприємств:

-          №119568 від 09.11.2005р.;

-          №134033 від 20.12.2005р.;

-          №152792 від 03.02.2006р.

Відповідно до вказаних податкових декларацій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 600,00 грн.

09.11.2005р. ТОВ “СІНБАД 3000” сплачена сума у розмірі 1 600,00 грн., а 26.12.2005р. –ще 300, 00 грн.

Крім того, за результатами планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 22.10.2003р. по 30.06.2005р. (акт від 07.10.2005р. № 176/23-32721574) встановлено заниження податку на прибуток за І квартал 2004р. на суму 10 933,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2005р. № 0001832302/0, яким донараховано податку на прибуток в сумі    10 933,00 грн. основного платежу та 5 467,00 грн. штрафних санкцій.

Згідно корінцю податкового повідомлення-рішення від 17.10.2005р. № 0001832302/0 відповідач його отримав 17.10.2005р.

Також відповідач має залишок несплаченої пені у розмірі 22,87 грн.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вживались заходи в порядку ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме:

-  направлена перша податкова вимога  № 1/1212 від 04.11.2005р. на суму                             16 584,00 грн., яка згідно повідомленню про вручення поштового відправлення №629464 отримано відповідачем 11.11.2005р.;

-          направлена друга податкова вимога № 2/1373 від 14.12.2005р. на суму                        16 590,64 грн., яка згідно повідомленню про вручення поштового відправлення №625879 отримано відповідачем 19.12.2005р.;

-          19.01.2006р. прийнято рішення №31 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Оскільки відповідач не сплачує суму податкового боргу у розмірі 16 122,99 грн. позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В податковому повідомленні-рішенні від 17.10.2005р. №0001832302/0 відповідачу визначена сума у розмірі 16 400,00 грн. за платежем: податок на прибуток.

Вказана сума є узгодженою в зв'язку з наступним.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу визначено статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку,  передбаченого підпунктом  5.2.2  цього пункту  для  подання  заяви  про  перегляд  рішення  контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання  платником  податків   рішення   контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання   платником   податків  рішення  контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем  узгодження  податкового  зобов'язання  платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону).

У  випадках  апеляційного  узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити  її узгоджену  суму,  а  також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом  десяти  календарних  днів,  наступних  за  днем   такого узгодження (п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону).

Узгоджена  сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону).

Згідно матеріалів справи строк сплати по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2005р. №0001832302/0 припадає на 28.10.2005р.(податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 17.10.2005р.).

Відповідач не надав суду доказів сплати суми визначеної податковим органом у наведеному податковому повідомленні-рішенні.

Згідно п.п.3.1 п.3 Інструкції ДПА України “Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби”, затвердженої Наказом №290 від 11.06.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за №522/7843 (далі –Інструкція), після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.

Згідно п.п.3.4 п.3 Інструкції  нарахування   пені   здійснюється   на  день  фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за  кожний календарний  день  прострочення  платежу,  включаючи  день  такого погашення.

Відповідно до п.п.3.5 п.3 Інструкції нарахування пені закінчується у  день  прийняття  банком (органом   державного   казначейства),  який  обслуговує  платника податків,  платіжного документа про сплату суми податкового боргу.  У  разі  часткової  сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі  погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом,  ніж  шляхом  сплати  за  платіжним   документом   (шляхом проведення   взаєморозрахунків   непогашених  зустрічних  грошових зобов'язань,  розстрочення (відстрочення)  сум  платежів,  подання платником   податків   декларацій  (у  тому  числі  уточнюючих)  з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо), нарахування пені  закінчується  датою  фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Як зазначено у п.п.3.6 п.3 Інструкції, при частковому погашенні податкового  боргу  сума  такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку податкового  боргу.  Податковий  борг,  що  погашається  частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки,  єдиним  платіжним  документом,  в   якому   суми   такого податкового  боргу  та  такої  пені визначаються окремо.  Платіжні документи,  які не містять окремо виділену суму податкового  боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

У разі часткового погашення  податкового  боргу  для  частини податкового   боргу,   що  залишилась  непогашеною,  днем  початку нарахування пені залишається перший  робочий  день,  наступний  за останнім  днем  граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначений згідно з пунктом 3.2 цієї Інструкції.

Згідно п.п.3.9 п.3 Інструкції, пеня нараховується на суму податкового боргу  (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного  банку  України,  діючої  на день  виникнення  такого  податкового боргу або на день його (його частини) погашення,  при  цьому  для  розрахунку  використовується більша із зазначених ставок.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і  зборів (обов'язкових   платежів), крім пені щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної   діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Господарським судом встановлено, що сума пені позивачем нарахована згідно облікової картки платника податків і заявлена до стягнення правомірно.

Згідно матеріалів справи за податковими деклараціями №119568 від 09.11.2005р.; №134033 від 20.12.2005р.; №152792 від 03.02.2006р. відповідачем сплачена сума у розмірі              1 900,00 грн. з яких 300,00 грн. є переплатою.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з ТОВ “СІНБАД 3000”                            16 122,99 грн. є обґрунтованими.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Статтею 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних  державних податкових інспекцій.

Зокрема, вказані органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна (п.11 ст.10 Закону).

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ТОВ “СІНБАД 3000”  в сумі 16 122,99 грн., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 87-98, 158-163, 167 КАС України, суд                                                                                                               

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНБАД 3000” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 114, ЄДРПОУ 32721574, п/р 2600130245801 в АБ “Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 350749) на користь Державного бюджету України (Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, р/р31119009600007, код платежу 11021000, код отримувача 26014130, банк –УДК у Запорізькій області, МФО 813015) 16 122 (шістнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 99 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               Соловйов В.М.

Постанову виготовлено в повному обсязі 13.06.2006р.