Рішення

від 15.02.2012 по справі 2-10658/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2- 10658/11

провадження 2/412/59/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі -Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой», ОСОБА_2 міської ради і комунального підприємства «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_2 обласної ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІТА - 9»про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання недійсним рішення сесії, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і додаткового договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 березня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Перспектива Інвестстрой», ОСОБА_2 міської ради і КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_2 обласної ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання недійсним рішення сесії, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і додаткового договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Позивач ОСОБА_1 в своїх позовних вимогах посилався на те, що він був учасником ТОВ «ЛІТА - 9»і йому належала частка в цьому товаристві; в 2007 році були внесені зміни до статутних документів цього товариства і його виключено зі складу учасників, але виплата вартості його частки в цьому товаристві не відбулася. Після цього в 2007 році третя особа продала відповідачу ТОВ «Перспектива Інвестстрой»за договором купівлі-продажу нерухоме майно -будівлі і споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, 16. ТОВ «Перспектива Інвестстрой»зареєструвало своє право власності в КП ДМБТІ ДОР і на підставі рішення сесії міськради отримало в оренду земельну ділянку, на якій розташована вказана будівля. Позивач вважає вказане незаконним, оскільки ТОВ «ЛІТА - 9»не мало право продавати вказану будівлю без виплати йому його частки в товаристві. Позивач звернувся до відповідачів та третьої особи з вказаним питанням, але отримав відмову. В добровільному порядку питання не вирішено, виник спір. Просив визнати договір купівлі-продажу спірної будівлі недійсним, скасувати запис в КП ДМБТІ ДОР про реєстрацію права власності на цю будівлю за відповідачем, визнати недійсним рішення сесії про передачу земельної ділянки в оренду відповідачу, визнати недійсними договір оренди цієї земельної ділянки і додатковий договір оренди та зобов'язати відповідача привести вказану земельну ділянку у стан, який існував до укладання договору купівлі-продажу, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Перспектива Інвестстрой»в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним, просив справу розглядати без його участі. В письмовому зверненні до суду позовні вимоги не визнали, пояснивши, що договір купівлі-продажу і договори оренди земельної ділянки були належним чином укладені і посвідчені нотаріусом, реєстрація власності відбулася законно. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов'язань відносно позивача на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували і шкоди не завдавали. Вважає позовні вимоги безпідставними і просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Представники відповідачів ОСОБА_2 міської ради і КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ДОР судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, в письмовому зверненні до суду вказали на те, що все ними зроблено згідно вимог закону, порушень не допущено. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників вказаних відповідачів згідно ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи ТОВ «ЛІТА - 9»в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаної третьої особи згідно ст. 169 ЦПК України.

З'ясувавши думку сторін і третьої особи, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 був учасником ТОВ «ЛІТА - 9»(зареєстроване виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради 20 вересня 2004 року) і йому належала частка в цьому товаристві; 20 липня 2007 році були внесені зміни до статутних документів цього товариства і позивача було виключено зі складу учасників цього товариства. 26 липня 2007 року третя особа ТОВ «ЛІТА - 9»продала відповідачу ТОВ «Перспектива Інвестстрой»за договором купівлі-продажу нерухоме майно -будівлі і споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, 16. ТОВ «Перспектива Інвестстрой»зареєструвало своє право власності в КП ДМБТІ ДОР і на підставі рішення сесії ОСОБА_2 міськради від 19 вересня 2007 року отримало в оренду земельну ділянку, на якій розташована вказана будівля. Позивач вважає вказане незаконним, оскільки ТОВ «ЛІТА - 9»не мало право продавати вказану будівлю без виплати йому його частки в товаристві після виключення зі складу учасників цього товариства. Позивач звернувся до відповідачів та третьої особи з вказаним питанням (про виплату частки), але отримав відмову. В добровільному порядку питання не вирішено, виник спір і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

Відповідно ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обсяг і межі районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 20 липня 2007 року був учасником товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА-9»(код ЄДРПОУ 33183908), зареєстрованого 20 вересня 2004 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради, номер запису 1224 102 0000 002320. Належна йому частка у статутному фонді (капіталі) цього товариства складала 23.335 %. 20 липня 2007 року було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ЛІТА-9», відповідно до яких позивача (без його відома та жодних на те підстав) було виключено зі складу учасників товариства. При цьому виплата вартості частки майна товариства, пропорційна належній позивачу частці у статутному фонді (капіталі) на момент виключення в порушення ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»здійснена не була. Водночас 26 липня 2007 року директором ТОВ «ЛІТА-9»було здійснено відчуження належного товариству нерухомого майна - так, 26 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІТА-9»в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Перспектива Інвестстрой»(відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 8712. За умовами вищезазначеного договору ТОВ «ЛІТА-9»в особі директора ОСОБА_3 передало у власність ТОВ «Перспектива Інвестстрой»будівлі та споруди, розташовані по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпропетровську. З огляду на те, що даний договір було укладено з порушеннями вимог чинного законодавства України, внаслідок його укладення було порушено права позивача, останній змушений звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищезазначене нерухоме майно було набуто ТОВ «ЛІТА-9»у власність на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного 14 лютого 2007 року та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1853. Таким чином, на момент набуття товариством у власність зазначеного майна позивач був учасником товариства.

Стаття 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачає право кожного учасника, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність товариства.

Однак з метою усунення позивача від управління справами товариства та в першу чергу позбавлення можливості брати участь у вирішенні питання щодо відчуження належного товариству майна, позивача було виключено зі складу учасників. При цьому рішення про продаж нерухомого майна приймалося одноособово директором товариства ОСОБА_3 Постановою прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська від 27 січня 2009 року відносно директора ТОВ «Літа-9»ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками складу злочину, передбаченого ч. З ст. 365 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ст. 215 ЦК України передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). В той же час ст. 241 ЦК України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі схвалення правочину цією особою.

Вчинений директором товариства правочин (договір купівлі-продажу) учасниками товариства жодним чином схвалено не було, внаслідок чого і було порушено кримінальну справу у відношенні директора товариства.

Крім того, згідно п. 3.1. договору продаж нерухомого майна по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпропетровську було здійснено за 143000.00 грн. (Сто сорок три тисячі гривень 00 копійок). Однак вказане нерухоме майно було відчужене за ціну, значно нижчу від його дійсної ринкової вартості, внаслідок чого товариство (а саме - його учасники) не доотримало прибуток.

Згідно ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону. Водночас статтею 54 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Таким чином, в силу даної імперативної норми Закону, після виключення позивача зі складу учасників ТОВ «ЛІТА-9»зобов'язане виплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі, належний йому вклад у розмірі 35865.90 гривень та частку прибутку. Належна позивачеві частка у статутному фонді (капіталі) ТОВ «ЛІТА-9»складала 23.335%. Отже, ТОВ «ЛІТА-9»зобов'язане було виплатити позивачеві вартість 23.335% майна товариства. До загальної маси майна товариства, на частку вартості якого позивач має право, належали також і відчужені директором ОСОБА_3 будівлі та споруди по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпропетровську.

Отже, з огляду на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпропетровську було укладено директором ТОВ «Літа-9»ОСОБА_3 з перевищенням наданих йому повноважень, ціна договору є значно нижчою ринкової вартості відчужених об'єктів нерухомості, а також з метою подальшого захисту своїх прав на отримання вартості частини майна товариства внаслідок виключення зі складу учасників, позивач змушений звернутися до суду з даною заявою та просити суд визнати вищезазначений договір недійсним.

Також, в подальшому між ОСОБА_2 міською радою та ТОВ «Перспектива Інвестстрой»було укладено договір оренди від 29 жовтня 2007 року та додатковий договір до договору оренди від 29 жовтня 2007 року про зміну розміру плати за оренду: ОСОБА_2 міська рада на сесії 19 вересня 2007 року прийняла рішення №184/19 про передачу відповідачу ТОВ «Перспектива Інвестстрой»в оренду земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, 16 («Про передачу ТОВ «Перспектива Інвестстрой»земельної ділянки в районі вул. Колодязної та вул. Ливарної в оренду для будівництва житлового комплексу, зміну цільового призначення земельної ділянки, дозвіл будівництва житлового комплексу») і саме на підставі цього рішення 29 жовтня 2007 року було укладено договір оренди, а згодом і додатковий договір оренди (стосовно зміни розміру плати за оренду землі).

Вказаний договір і рішення про оренду земельної ділянки укладені з порушенням норм закону, виходячи з вище викладеного.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи і з наступного. У відповідності до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Заперечення відповідачів нічим не підтверджені і спростовуються матеріалами справи, а отже встановленим є факт того, що позивача жодних злочинів щодо відповідачів та їх майна не вчиняв. Таким чином, жодне з тверджень відповідачів не містить під собою будь якого доказового ґрунту.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При таких обставинах суд вважає, що позивачем було доведено, та надано докази, які б свідчили про те, що оспорюваний правочин, а саме договір купівлі-продажу стосовно вказаного нерухомого майна, слід визнати недійсним. Крім того, продаж нерухомого майна по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпропетровську, було здійснено за ціною, нижчою від його дійсної ринкової вартості, тобто було недоотримання суб'єктом господарювання прибутку. Факт порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «ЛІТА - 9» ОСОБА_3 є доказом наявності порушень під час укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості. Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», встановлено права дійсних учасників товариства і тих осіб, які вибули зі складу ТОВ, або були з нього виключені щодо участі в управлінні справами товариства.

Як зазначається самим позивачем, ОСОБА_1 20 липня 2007 року було виключено зі складу учасників товариства, положення ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»на позивача, як на учасника, якого було виключено зі складу товариства, розповсюджується.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Тобто, відповідачі ТОВ «Перспектива Інвестстрой», ОСОБА_2 міська рада і КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_2 обласної ради повинні довести, що дiями позивача було порушено їх права. Однак, жодних доказiв відповідачами до суду не надано.

Згiдно ст. 61 ЦПК України обставини, визнанi сторонами та iншими особами, якi беруть участь у справi, не пiдлягають доказуванню. Обставини, визнанi судом загальновiдомими, не потребують доказування. Обставини, встановленi судовим рiшення у цивiльнiй, господарськiй або адмiнiстративнiй справi, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді iнших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено цi обставини. Вирок у кримiнальнiй справi, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адмiнiстративне правопорушення обов'язковi для суду, що розглядає справу про цивiльно-правовi наслiдки дiй особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненi вони цiєю особою.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові можуть бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 10 ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідачі в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 137 ЦПК, могли би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Суду не надано доказів того, що неправомірними, злочинними діями позивача відповідачам було завдано ушкодження здоров'я, майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями позиваач і підлягають відновленню чи повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які інші (крім законних) домовленості і зобов'язання стосовно відповідачів по оформленню, виконанню та реєстрації договору, права власності та оренди, а відповідачі цього не довели, твердження відповідачів про наявність будь-яких інших зобов'язань, не обізнаність, оману та ін. є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідачів стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 26 липня 2007 року між ТОВ «Перспектива Інвестстрой»та ТОВ «ЛІТА - 9», скасувати в КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ДОР запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно -будівлі і споруди, розташовані по вул. Ливарній, 16 м. Дніпропетровська на ім'я ТОВ «Перспектива Інвестстрой», визнати не дійсним рішення № 184/19 сесії ОСОБА_2 міської ради від 19 вересня 2007 року, визнати не дійсним договір оренди від 29 жовтня 2007 року, укладений між ТОВ «Перспектива Інвестстрой»та ОСОБА_2 міською радою, визнати не дійсним додатковий договір від 17 вересня 2010 року оренди про зміну розміру плати за оренду, укладений між ТОВ «Перспектива Інвестстрой»та ОСОБА_2 міською радою і зобов'язати ТОВ «Перспектива Інвестстрой»привести земельну ділянку по вул. Ливарній, 16 м. Дніпропетровська у стан, який існував на момент укладання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26 липня 2007 року.

Таким чином суд вважає, що позовна заява про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання недійсним рішення сесії, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і додаткового договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії в такому вигляді ґрунтується на вимогах закону і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 203, 204, 205, 207, 208, 209, 210, 215, 319, 328, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 24, 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 26 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой»та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІТА - 9».

Скасувати в комунальному підприємстві «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_2 обласної ради запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно -будівлі і споруди, розташовані по вул. Ливарній, 16 м. Дніпропетровська на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой».

Визнати не дійсним рішення № 184/19 сесії ОСОБА_2 міської ради від 19 вересня 2007 року «Про передачу ТОВ «Перспектива Інвестстрой»земельної ділянки в районі вул. Колодязної та вул. Ливарної в оренду для будівництва житлового комплексу, зміну цільового призначення земельної ділянки, дозвіл будівництва житлового комплексу».

Визнати не дійсним договір оренди від 29 жовтня 2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой»та ОСОБА_2 міською радою.

Визнати не дійсним додатковий договір від 17 вересня 2010 року оренди про зміну розміру плати за оренду, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой»та ОСОБА_2 міською радою.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестстрой»привести земельну ділянку по вул. Ливарній, 16 м. Дніпропетровська у стан, який існував на момент укладання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26 липня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -