ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.12.2014 Справа № 920/1867/14
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "КАМА",
с. Володимирівка, Сумський район, Сумська область
про стягнення 61 578 грн. 04 коп.,
СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: не з'явився;
При секретарі судового засідання Кас'яні А.О.
Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 61 578 грн. 04 коп., що складає: 50675грн. 81 коп. основного боргу за договором № 01-03/11 від 01.03.2011 року, 1628 грн. 57 коп. - 3% річних, 9273 грн. 66 коп. - інфляційних витрат та 1827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з'явився.
Про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4231600004189.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарант-С» та відповідачем - Приватним сільськогосподарським підприємством «КАМА» було укладений договір № 01-03/11, за яким ТОВ «Агрогарант-С» зобов'язалося поставити (продати) ПСП «КАМА» засоби захисту рослин та насіння (товар), а останній зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару.
Згідно п. 2.1 цього договору найменування товару, ціна за одиницю виміру, строки поставки покупцю, базис поставки, а також інші умови, визначені у додатках до даного договору, що підписуються обома сторонами і є його невід'ємною частиною.
Факт поставки (продажу) товару ПСП «КАМА» на загальну суму 53 675,81 грн. підтверджується довіреністю на видачу товару, видатковою накладною № РН-0000179 від 31.03.2011р., № РН-0000186 від 11.04.2011р., № РН-0000194 від 12.04.2011, РН-0000228 від 04.05.2011, № РН-0000235 від 10.06.2011.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарант-С» було направлено вимогу № 04-10/01 від 04.10.2011, в якій просило відповідача сплатити борг в сумі 53 675,81 грн. у 7-миденний термін від дня отримання цієї вимоги.
01 листопада 2012 року між Приватним сільськогосподарським підприємством «КАМА» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарант-С» відступає новому кредитору - ФОП ОСОБА_1 право вимоги за основним зобов'язанням, що виникло на підставі договору № 01-03/11 від 01.03.2011 на поставку засобів захисту рослин та насіння, укладеним між первісним кредитором та ПСП «Кама», а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за основним договором в повному обсязі, в свою чергу новий кредитор сплачує первісному плату за відступлення боргу у розмірі 53675,81 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора та оформити належним чином усі пов'язані з цим документи протягом робочих днів з моменту підписання договору.
Заперечень щодо укладення вищезгаданого договору та переходу права вимоги від відповідача позивачу не надходило.
Згідно п. 4.1 договору № 01-03/11 для забезпечення виконання даного договору покупець здійснює платежі у безготівковій формі, у строки, встановлені у додатках до цього договору.
25 вересня 2013 року ФОП ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача вимогу щодо сплати коштів, відповідно до договору відступлення права вимоги у 7-денний термін, попередивши останнього про негативні наслідки невиконання вимоги.
03 жовтня 2013 року відповідач частково погасив борг у розмірі 3000 грн. 00 коп.
01 жовтня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача повторну вимогу щодо сплати коштів, на яку відповідач відповіді не надав.
Згідно поданих позивачем документів станом на 06 листопада 2014р. заборгованість відповідача складає 50675,81 грн.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати основного боргу в сумі 50675,81 грн. або обґрунтованих заперечень, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Крім цього, за прострочення відповідачем строків оплати позивачем нараховані йому 9273 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 1628 грн. 57 коп. - 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
З урахуванням викладеної правової норми, позовні вимоги по стягненню 9273 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 1628 грн. 57 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають сплаті витрати позивача по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «КАМА» (42316, Сумська обл., Сумський р-н., с. Володимирівка, вул. Зарічна, 2, код 31232209) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ін. номер НОМЕР_1) 50675грн. 81 коп . боргу, 9273 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 1628 грн. 57 коп. - 3% річних, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 03.12.2014 року.
Суддя Ю.О. Зражевський
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2014 |
Оприлюднено | 08.12.2014 |
Номер документу | 41696604 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Зражевський Юрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні