Постанова

від 03.12.2014 по справі 908/2811/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа № 908/2811/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Васютовича О.В. (дов. № 382 від 02.10.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ (вх. № 3789 З/3-10)

на рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. у справі № 908/2811/14

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. по справі № 908/2811/14 (суддя Боєва О.С.) позовні вимоги задоволені. Змінено пункт 1.6. Договору оренди землі від 19.12.2002р. за № 61, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "Восток", щодо земельної ділянки загальною площею 0,3515 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення Прибережної автомагістралі та провулку Партизанського, наданої для розташування автозаправної станції, виклавши його в такій редакції:

" 1.6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4131566,15 грн. (чотири мільйони сто тридцять одна тисяча п"ятсот шістдесят шість грн. 15 коп.) в цінах 2013 року".

Змінено пункт 3.1. Договору оренди землі від 19.12.2002р. за № 61, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "Восток", щодо земельної ділянки загальною площею 0,3515 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення Прибережної автомагістралі та провулку Партизанського, наданої для розташування автозаправної станції, виклавши його в такій редакції:

" 3.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 247893,97 грн. (двісті сорок сім тисяч вісімсот дев"яносто три грн. 97 коп.), що складає 6 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року".

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. по справі № 908/2811/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з"ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 02.12.2014р. о 14:30 год. Запропоновано позивачу не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень. Викликано в судове засідання представників учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників зобов'язано письмово повідомити суд. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає прийняте у даній справі рішення законним, обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу вважає безпідставною, в зв'язку з чим просить залишити її без задоволення. Крім того, позивач просить розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а нез'явлення представника позивача в судове засідання 02.12.2014р. не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просить рішення господарського суду у даній справі скасувати, розглянувши доводи апеляційної скарги та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 12.11.2002р. між позивачем - Запорізькою міського радою («Орендодавцем») та відповідачем - ТОВ «Восток» («Орендарем») укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.09.2002р. № 303/122 та рішення четвертої сесії Запорізької міської ради від 25.09.2002р. № 26 передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення Прибережної автомагістралі та провулку Партизанського (далі - Договір).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. 12.11.2002р. та зареєстровано у реєстрі за № 3350, а також 19.12.2002р. зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 61.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. Договору сторони обумовили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3515 га. Цільове призначення земельної ділянки: розташування автозаправної станції. Категорія земельної ділянки: землі комерційного використання.

Згідно з Договором грошова оцінка земельної ділянки складає 2076380,80 грн. (в цінах 2002р.) (пункт 1.6. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що його укладено строком на 49 років до 30.09.2051р.

Орендна плата встановлена за один календарний рік у розмірі 20763,81 грн. за загальну площу земельної ділянки, яка вноситься орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок фінансового відділу Орджонікідзевської райадміністрації 33211810900007 у відділенні Держказначейства в Орджонікідзевському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014130, код 13050200, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 3.1. Договору).

Предметом спору у даній справі є вимога Запорізької міської ради внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 12.11.2002р. щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру орендної плати. Заявлений позивачем розмір орендної плати складає 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки і ґрунтується на законодавчій зміні граничного розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або місцевого самоврядування.

За частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VІ від 03.06.2008р. внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", згідно із якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Відповідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

Пунктами 3.3. та 3.4. Договору визначено, що умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за угодою сторін. Індексація суми орендної плати проводиться у разі збільшення, відповідно до законів України, розміру земельного податку, пропорційно.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу.

Відповідно абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Відповідно частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Запорізька міська рада, як суб'єкт владних повноважень, реалізує останні шляхом прийняття рішень.

Також рада може виступати, як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання різного виду угод.

Пунктом "а" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Із зазначених норм слідує, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень, а тому ініціювання внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни розміру орендної плати належить до компетенції сільської, селищної, міської ради і має здійснюватись шляхом прийняття відповідних рішень.

Згідно частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України

«Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 03.03.2008р. Запорізькою міською радою на дев'ятнадцятій сесії п'ятого скликання було прийнято рішення за № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», відповідно до якого вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ «Дніпромісто»; затверджено базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008р.; впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008р. (п.п. 1, 3, 7 рішення). Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено управлінню земельних ресурсів в місті Запоріжжі Запорізької області до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників (п.п. 8, 9 рішення).

Крім того, за наявними у справі матеріалами господарським судом правомірно встановлено, що 27.07.2011р. на позачерговій сесії Запорізької міської ради шостого скликання було прийнято рішення за № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати земельної ділянки певною функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким визначено коефіцієнт, згідно з яким розраховується розмір орендної плати за земельні ділянки.

Також, рішенням двадцять третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певною функціонального призначення у м. Запоріжжя» було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, зокрема, затверджено коефіцієнт « 6», відповідно до якого повинен визначатись розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій.

Рішення за № 37 було оприлюднене 24.07.2012р. у газеті «Запорізька січ» та набрало чинності з 01.01.2013р.

Всі вказані вище рішення Запорізької міської ради є чинними та у встановленому порядку не скасовані.

Колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися зі зміною розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Отже, в даному випадку має місце законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, а саме прийняття Запорізькою міською радою рішення № 37 від 26.06.2012р., що є правовою підставою для перегляду розміру орендної плати і потребує, в свою чергу, внесення відповідних змін в спірний Договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 7.1. Договору сторони узгодили можливість зміни умов Договору у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Частиною 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

В пункті 14.1.147 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за користування земельними ділянками державної і комунальної власності є загальнодержавним податком.

Орендна плата за користування земельними ділянками комунальної форми власності є регульованою ціною.

19.12.2013р. позивач на виконання вимог статті 30 Закону України «Про оренду землі» та пункту 7.1. Договору з метою досягнення згоди сторін звернувся до відповідача з пропозицією від 19.12.2013 вих. № 01/02-32/04070 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2002р.

На підтвердження отримання пропозиції про внесення змін до договору оренди землі відповідачем, позивач надав суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем даного листа 25.12.2013р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Позивачем доведено факт направлення пропозиції про внесення змін до договору оренди земельної ділянки відповідачу, про що надано відповідні докази, а саме належним чином засвідчену копію фіскального чеку від 20.12.2013р. №0067 та рекомендованого поштового відправлення, в якому міститься інформація щодо дати надсилання листа, адреси отримувача, доказів вручення адресату та інше.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на те, що він не отримував листа з пропозицією внести зміни до Договору, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки доказів неотримання цього листа, зокрема відповідної довідки підприємства зв'язку (територіального поштового органу) та/або витягу з реєстру вхідної кореспонденції ТОВ «Восток», відповідач не надав та в матеріалах справи такі докази відсутні. При цьому слід зазначити, що Правила надання послуг поштового зв'язку передбачають лише можливість надіслання цінного листа з описом, в якому засвідчується вміст кореспонденції. Проте ні вказаними Правилами ні чинним законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису. Цим самим спростовуються доводи скаржника про те, що єдиним належним доказом відправлення спірного листа є саме опис вкладення до нього.

Відповідно до п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних спорів» надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача.

Отже твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивачем не було дотримано порядку узгодження змін до Договору не знайшли свого підтвердження серед наявних у справі доказових матеріалів.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно витягу від 17.10.2013р. з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим № 2310100000:05:003:0029 нормативно-грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою становить 1175,41 грн., нормативно грошова оцінка земельної ділянки під забудовою площею 3515 кв.м. становить 4131566,15 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що оскільки сторонами в Договорі оренди передбачена можливість перегляду орендної плати, а орендна плата є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору. При цьому, оскільки згода сторін щодо внесення змін до договору оренди землі не була досягнута і на дату прийняття рішення судом першої інстанції зміни до договору оренди землі сторонами не внесено, тому позовні вимоги про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру орендної плати цілком законно та обґрунтовано задоволені господарським судом, адже недоотримання коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності є порушенням прав та законних інтересів територіальної громади м. Запоріжжя.

Таким чином, господарський суд Запорізької області під час прийняття рішення від 13.10.2014р. по справі № 908/2811/14 правильно застосував норми матеріального і процесуального права, належним чином з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, в тому числі і щодо надіслання відповідачеві пропозиції про внесення змін до договору оренди землі. Всі обставини, що мають значення для справи № 908/2811/14, які судом першої інстанції визнано встановленими, були доведені позивачем під час судового розгляду справи, а висновки, викладені в рішенні господарського суду Запорізької області у даній справі, відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності його заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2014 року у справі № 908/2811/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. у справі № 908/2811/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 03.12.14

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.