Рішення

від 06.06.2006 по справі 8/149/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/149/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06                                                                                        Справа №  8/149/06

Суддя   Попова І.А.

ПозивачКонцерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

Відповідач Запорізька іудейська релігійна громада “Яхад”, м.Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Сахарова О.О., дов. № 1/20-19 від 03.01.2006 р.

Відповідача:Естеркін Б.Л., прот. від 22.05.1997 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 8317 грн. 10 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 380 від 01.08.2002 р., 241 грн. 84 коп. пені, 108 грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 38 грн. 19 коп. річних відсотків.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 06.06.2006 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 380 на постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.08.2002 р., свої зобов'язання перед відповідачем виконав. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав в повному обсязі, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 8317 грн. 10 коп. за період січень –березень 2006 р., яку позивач просить стягнути з Запорізької іудейської громади “Яхад”. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути 241 грн. 84 коп. пені нарахованої за період з 21.02.2006 р. по 12.05.2006 р., 38 грн. 19 коп. річних відсотків та 108 грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів за зазначений період.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача надав суду докази сплати основного боргу в сумі 8317 грн. 10коп.  

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 01.08.2002 р. укладено договір № 380 за умовами якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач –оплачувати одержану теплову енергію. Як передбачено п.6.3 зазначеного договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну.  Згідно п. 6.5 споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.  

Як свідчать вивчені матеріали, на сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2006 р. по березень 2006 р. позивачем пред'явлено рахунки від 31.01.2006 р., 28.02.2006 р., 31.03.2006 р. та відповідно акти на надання послуг № 380.

Відповідач в порушення умов договору не розрахувався за спожиту теплову енергію у встановлені строки, внаслідок чого за ним склалася заборгованість.

Як встановлено, заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 8317 грн. 10 коп. на час розгляду справи погашена відповідачем, про  що свідчить надане відповідачем платіжне доручення № 57 від 02.06.2006 р.

Суд вважає за можливе в частині стягнення 8371 грн. 10 коп. основного боргу провадження по справі припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору, внаслідок врегулювання його в добровільному порядку після порушення провадження по справі –02.06.2006 р.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 241 грн. 84 коп., нарахованої за період з 21.06.2006 р. по 12.05.2006 р., позивач обґрунтовує п. 7.2.3 договору № 380 від 01.08.2002 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст.ст. 230-232 ГК України і положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Суд вважає за можливе, зважаючи на пояснення відповідача та додані ним документи, зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню за порушення зобов'язання  за договором про постачання теплової енергії до 50 грн. відповідно до ст.. 83 ГПК України.  

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 21.02.2006 р. по 12.05.2006 р. в сумі 108 грн. 80 коп. та річних відсотків, нарахованих за зазначений період в сумі 38 грн. 19 коп., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач зазнав збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80 п. 1-1, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької іудейської релігійної громади “Яхад” (69063,  м.Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22, ЄДРПОУ 20508315, р/р 26003301290496 у Олександрійській філії “Національний кредит”, МФО 3213775) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 108 грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 38 грн. 19 коп. річних відсотків, 50 грн. пені, 220 грн. судових витрат.  Видати наказ.

В частині стягнення 8371 грн. 10 коп. основного боргу провадження по справі припинити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 14 червня 2006 року.