Рішення

від 24.06.2009 по справі 14/95-09-2346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/95-09-2346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2009 р.Справа  № 14/95-09-2346

За позовом  Приватного малого підприємства "ВІДЗЕВ"  

до відповідача  Одеської залізниці  

про стягнення 2227,50грн.

Суддя Горячук Н.О.

            Представники:

Від позивача:  за Пронь Д.С.

Від відповідача: за дов. Ксьондз А.В.; за дов. Клочко Н.В.

          В засіданні суду по 24.06.2009р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Приватне мале підприємство "ВІДЗЕВ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2227,50грн. Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

08.01.2007р. зі станції Маріуполь –сортировочний Донецької залізниці по залізничній накладній № 49048649, у вагоні № 66728338 на адресу Приватного малого підприємства „Відзив” (станція призначення Миколаїв Одеської залізниці) було відвантажено сталь тонколистову (горячекатна) вагою 61700кг.

На станцію призначення Миколаїв Одеської залізниці вантаж прибув з нестачею маси, про що складений комерційний акт №БК 044996/4 від 12.01.2007р., яким встановлено, що відповідно до накладної значиться вантаж сталь тонколистова 3х1250ї2500 8 пачок, вага нетто 61700кг. визначена по трафарету. У дійсності виявилось вантаж сталь сортова тонколистова 3х1250х2500 кількість місць згідно накладної вірно. Із загального числа завантажений місць 1 пачка має пошкодження, інші 7 пачок не порушені. При накладній є специфікація №391, де вказана вага відвантаженого вантажу. При перевірці та звірці ваги в 7 справних пачках з бирками, які знаходились на верхніх листах пачок, де вказаний розмір листа 3х1250х2500 марка СТ ЗПС ОК 360 В плавка 370071, вага брутто 53740кг., нетто 53600кг., відповідно до специфікації №391 вага у порушеній пачці брутто 7960кг., нетто 7940кг. При її переважуванні виявилось вага нетто 7150кг., що менш специфікації на 790кг. Завантаження у вагоні в один ярус, по ширині 1 пачка розміщена поперек вагону. Від торців вагону розміщено по 4 пачки, середина вагону закріплена розпірною рамою. Порушена пачка знаходилась другою від торця вагону, по ходу потягу, ув'язана трьома проволоченими обв'язками у дві ниті поперек пачки. Інші 7 пачок окантовані стандартною металевою стрічкою, по ширині 4 стрічки, по довженні 3,  вантаж завантажений згідно Сб.21 СМГС п. 4.2.4 вірно, що відповідає даним вказаним у накладній. Вагон прибув у технічно справному стані.

Викладене свідчить про втрату частини вантажу при перевезенні.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із статтею 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до вимог статті 113 Статуту залізниць України, відповідно до якого за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

26.01.2007р. позивач надіслав відповідачу претензію, яка була визнана відповідачем частково у сумі 2227,50грн. Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки комерційний акт № БК 044996/4 складений 12.01.2007р., а позовна заява про стягнення заборгованості у сумі 2227,50грн., направлена до суду 07.05.2009р. (вх. суду 3509 від 14.05.2009р.), крім того претензія до залізниці була заявлена позивачем 26.01.2007р., та визнана залізницею 01.03.2007р., у зв'язку з чим позивач мав можливість подати позов до суду у встановленому порядку в межах шестимісячного строку передбаченого Статутом залізниць України.

Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Стаття 136 Статуту залізниць України встановлює шестимісячний строк для пред'явлення до перевізника вантажовідправниками та вантажоодержувачами позовів, що випливають з перевезення.

Виходячи з принципу рівності суб'єктів господарювання, з урахуванням частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог п. 134 Статуту залізниць України –з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (складання комерційного акту, акту загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови від позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.   

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

        Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Горячук Н.О.