Рішення

від 07.07.2009 по справі 18/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/243

07.07.09

За позовом          Товариства з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.”;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю „МПК –Моноліт”;

Про                    стягнення 648 840,90 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Жуков Д.О., представник, довіреність №025/09 від 28.05.2009 р.;

Від відповідача:          не з”явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 р. порушено провадження у справі №18/243, справа призначена слуханням на 16.06.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 16.06.2009 р. до 07.07.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 16.06.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 587 218,61 грн. (535 245,10 грн. основного боргу + 51 973,51 грн. інфляційних втрат), 42 514,49 грн. пені, 19 157,79 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 488,40 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „МПК –Моноліт”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

12.10.2007 р. між сторонами укладений договір №7.216 оренди майна (оперативної оренди), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачеві у тимчасове користування та за плату елементи опалубки згідно з додатком №1 до договору, який є його невід”ємною частиною, а відповідач зобов'язався прийняти майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Відповідно до п. 4.6. договору документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачеві, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав елементи опалубки, що підтверджується накладними на переміщення:

—№ДК-0000594 від 06.02.2008 р.;

—№ДК-0000593 від 06.02.2008 р.;

—№ДК-0001162 від 26.02.2008 р.;

—№ДК-0001160 від 26.02.2008 р.;

—№ДК-0001210 від 27.02.2008 р.;

—№ДК-0001209 від 27.02.2008 р.;

—№ДК-0001418 від 06.03.2008 р.;

—№ДК-0001448 від 07.03.2008 р.;

—№ДК-0001596 від 13.03.2008 р.;

—№ДК-0001597 від 13.03.2008 р.;

—№ДК-0001607 від 13.03.2008 р.;

—№ДК-0001606 від 13.03.2008 р.;

—№ДК-0001776 від 19.03.2008 р.;

—№ДК-0001775 від 19.03.2008 р.;

—№ДК-0001773 від 19.03.2008 р.;

—№ДК-0001854 від 21.03.2008 р.;

—№ДК-0001852 від 21.03.2008 р.;

—№ДК-0003343 від 15.05.2008 р.;

—№ДК-0003344 від 15.05.2008 р.;

—№ДК-0003705 від 28.05.2008 р.;

—№ДК-0003713 від 28.05.2008 р.;

—№ДК-0003701 від 28.05.2008 р.;

—№ДК-0004220 від 17.06.2008 р.;

—№ДК-0004236 від 17.06.2008 р.;

—№ДК-0004502 від 27.06.2008 р.;

—№ДК-0004506 від 27.06.2008 р.

та актом прийому-передачі №ДК-0003814 від 01.05.2008 р.

Згідно з п. 2.1. договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачеві і діє до моменту повернення відповідачем майна у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні; при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць відповідач зобов'язаний сплачувати позивачеві шляхом попередньої оплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

За період користування майном загальну сума орендної плати склала 725 079,71 грн., що підтверджується актами наданих послуг по оренді майна:

—№0000000338 від 29.02.2008 р.;

—№0000000570 від 31.03.2008 р.;

—№ДК-0000828 від 30.04.2008 р.;

—№ДК-0001075 від 31.05.2008 р.;

—№ДК-0001311 від 30.06.2008 р.;

—№ДК-0001554 від 31.07.2008 р.;

—№ДК-0001805 від 31.08.2008 р.;

—№ДК-0002063 від 30.09.2008 р.;

—№ДК-0002306 від 31.10.2008 р.;

—№ДК-0002851 від 31.12.2008 р.;

—№0000000060 від 31.01.2009 р.;

—№0000000231 від 28.02.2009 р.;

—№0000000391 від 31.03.2009 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, орендну плату сплатив частково у сумі 189 834,61 грн. Таким чином, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 535 245,10 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 42 514,49 грн., передбачена п. 8.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 587 218,61 грн. (535 245,10 грн. основного боргу + 51 973,51 грн. інфляційних втрат) та 19 157,79 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт” (інд. 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35195428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (інд. 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 20-а, код ЄДРПОУ 30530955) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 587 218 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 61 коп., 42 514 (сорок дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 49 коп. пені, 19 157 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 79 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 40 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко