Рішення

від 07.07.2009 по справі 5/792

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/792

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" липня 2009 р. Справа № 5/792

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Крутій О.В., довір. від 30.04.09.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укравтоваз" (м.Київ)  

до Закритого акціонерного товариства "Житомир-Лада" (м. Житомир)

про стягнення 450656,75 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 450656,75грн., із яких 364430,00грн. вартість реалізованих автомобілів, 43497,07грн. - індекс інфляції та пеня 42729,68грн.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язувався реалізувати за винагороду автомобілі протягом тридцяти днів. А після їх реалізації, відповідач повинен перерахувати позивачеві повну вартість товарів. Відповідач отримав автомобілі "Лада", що підтверджується накладними і довіреностями, реалізував їх, про що свідчить акт, а кошти не перерахував. Заперечував проти відкладення розгляду справи та про розгляд справи в більш тривалий строк.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і вчасно.  Надіслав  заяву, в якій просить  оголосити перерву в засіданні суду до 03.09.09., в зв'язку з терміновим від'їздом голови правління за сімейними обставинами за кордон.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.69 ГПК України, заперечення позивача про вирішення спору у більш тривалий термін та про задоволення частково аналогічного клопотання відповідача ухвалою суду від 18.06.09., суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи до 03 вересня 2009 року, і розглядає справу за наявними матеріалами на підставі  ст.75 ГПК України.

Суд дослідив у засіданні  матеріали справи, а саме6  договір комісії №3/08-01/К від 02.01.08., видаткові накладні, довіреності, розрахунок стягуваної суми, службову записку,  акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ЗАТ  "Житомир - Лада", статут, довідку ЄДРПОУ, довідку та інші.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між сторонами був укладений договір комісії  №3/08-01/К, відповідно до умов якого позивач (комітент) доручив комісіонеру (відповідачеві) реалізовувати покупцям від свого імені, але за рахунок  комітента автомобілі "LАDА", які являються власністю комітента, за винагороду, а відповідач зобов'язувався реалізувати автомобілі не пізніше 30 календарних днів з дати у видатковій накладній, по якій передається товар та перерахувати на рахунок комітента (позивача) повну вартість автомобілів по мірі їх реалізації (п.1.1, п.3.3, п.2.3).

Позивач виконав умови договору, передав на реалізацію товари - автомобілі (кузов автомобілів, зокрема: ХТА11194080071869, ХТА11193080071813, ХТА11193080071632, ХТА11193080078383,ХТА11184080181327,ХТА11194080079878,№ХТА11193080080780), що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 2383 від 26.06.08., №2193  від 06.06.08., №2220 від 10.06.08.,  № 2922  від 19.08.08., №3679 від 07.11.08.,. №3081 від 03.09.08. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (автомобілів) на загальну суму 364430,00грн. (а.с.13-20, 25-30).

Відповідач реалізував автомобілі, про що свідчить акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей відповідача від 20.03.09. за участю представника відповідача (а.с.21) та службова записка позивачу від відповідача за №19 від 19.03.09. (а.с.60-61), але в порушення умов договору не перерахував кошти позивачеві за реалізовані автомобілі.

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує заборгованість за переданий на реалізацію товар в сумі 364430,00грн.

З врахуванням вимог ст.1011 ЦК України, за договором  комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер зобов'язаний вчинити правочин на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок (ч.1 ст.1014 ЦК України).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч.ст.1022 ЦК України).

Як вбачається із п.3.4 і п.2.3 договору №3/08-01/К від 02.01.08., відповідач теж зобов'язувався передати позивачеві звіт після виконання умов договору та перерахувати на розрахунковий рахунок позивача повну вартість товара, про що суд зазначав вище.

Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору, закону. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 364430,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 42729,68грн. за несвоєчасну сплату вартості реалізованих товарів.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, враховуючи наступне:

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема: неустойкою (ст.546 ЦК України).

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1ст.547 ЦК України)).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст.547 ЦК України).

Оскільки, сторони не погодили в письмовій формі (в договорі) забезпечення виконання зобов'язання за несвоєчасне перерахування коштів за реалізований товар позивачеві, то відсутні підстави для стягнення пені.

Суд не приймає доводи позивача щодо нарахування пені на підставі п.5.4 договору №3/08-01/К від 02.01.08., так як згідно умов зазначеного пункту договору сторони погодили відповідальність у виді пені за несвоєчасну реалізацію товарів, а не за прострочку в оплаті вартості реалізованих товарів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі  42729,68грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 43497,07грн. (407927,07грн. - 364430,00грн.), оскільки останній несвоєчасно перерахував кошти за реалізовані автомобілі.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування індексу інфляції, суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Тому, суд задовільняє позовні вимоги в частині стягнення 43497,07грн. індексу інфляції.

Відповідно  до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів на підтвердження повернення коштів за вартість реалізованого товару або про повернення товарів, отриманих на реалізацію, не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 364430,00грн. та індексу інфляції в сумі 43497,07грн., оскільки в цій частині позовні вимоги обгрунтовані, підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та відповідають вимогам чинного законодавства. А відмовляє в позові в частині стягнення пені в розмірі 42729,68грн.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст.525, 526, 547, 549, 625, 1011, 1014, 1022 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  із Закритого акціонерного товариства "Житомир-Лада", 10009, м. Житомир, вул. Космонавтів, буд.11, код 13553344,

на користь Закроитого акціонерного товариства "Торговий дім "Укравтоваз", 04050, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд.17, код 22965525:

- 364430,00грн. - основного боргу,

- 43497,07грн. - індексу інфляції,

- 4079,27грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита,

- 282,87грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в позові у частині стягнення пені в сумі 42729,68грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання мотиваного рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.  

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 10.07.09.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - поз.

3 - відп.