Рішення

від 02.07.2009 по справі 4/217/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/217/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09                                                                                        Справа №  4/217/09

   Зінченко  Н.Г.

м. Запоріжжя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс Плюс”, (юридична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Автодорівська/провулок Стальний, буд. 26/11; фактична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул.. Л. Чайкіной, 67)

Про стягнення 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції.

           Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача – Юрковська О.А. –довіреність № 5160/27-19 від 11.09.2008 р.   

Від відповідача – Гайдук В.П. –   довіреність б/н від 01.01.2009р.

          27.05.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс Плюс” про стягнення 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2009 р. порушено провадження у справі № 4/217/09, судове засідання призначено на 02.07.2009 р.

В судовому засіданні 02.07.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 01.09.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268, за умовами якого позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. Відповідно до умов Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Л. Чайкіної, 67 в м. Запоріжжі. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, так протягом серпня 2008 року по квітень 2009 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5051,73грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. На підставі цього відповідачу були виставлені рахунки на оплату послуг по постачанню теплової енергії за спірний період на загальну на суму 5051,73 грн. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії відповідачем сплачена не була. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції.

          Відповідач судовому засіданні 02.07.2009 р. письмовий відзив на позовну заяву не надав. В судовому засіданні усно пояснив, що визнає та погоджується, що станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість перед позивачем за вказаним договором становить 5512,26грн.  

          Крім того, в судовому засіданні відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 4/217/09 на шість місяців. Необхідність надання відстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує важким фінансовим становищем підприємства, що обумовлено кризовим становищем, що склалася в державі. Таким чином, відповідач вважає, що одночасне і негайне виконання судового рішення у справі № 4/217/09 є неможливим.

          Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечив, вважає за необхідне вирішити дане клопотання на розсуд суду.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” (позивачем) та ТОВ “Сатурн Сервіс Плюс” (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Л. Чайкіної, 69 в м. Запоріжжі.

Пунктами 10.1 та 10.4 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.09.2007 р. і діє до 31.08.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., у разі, якщо не відбудеться ні одна із обставин, визначена в п. 10.2. Договору, а саме: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Отже, враховуючі зазначені положення Договору, його дія була пролонгована по вересень 2009 року включно.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 – 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 25 числа місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається відповідачу для потреб опалення та вентиляції –на протязі опалювального періоду, підігрів води –за наявної можливості, кондиціонування –по замовленню відповідача, інші технологічні потреби –по замовленню відповідача.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 5392,15 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.  

На виконання умов Договору за період з серпня 2008 року по квітень 2009 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 5051,73 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

У зв'язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 –6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за період з серпеня 2008р. по квітень  2009 року включно на суму 5051,73.

Зазначені рахунки були направлені за належною юридичною адресою відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстри на відправлення кореспонденції за спірний період, скріпленні відбитками календарного штемпелю відділення зв'язку за відповідну дату.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача вартість наданих послуг по постачанню теплової енергії оплачена не була.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007р. належним чином не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.   

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію в сумі 5051,73 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” підтверджується фактичними обставинами справи.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 286,62грн.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. Договору, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної сплати.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені, за період часу з серпня 2008 року по березень 2009 року складає 286,62грн.

Судом встановлено, що вимога про стягнення пені є законною обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат від інфляції за період з серпня 2008 року по лютий 2009 року в сумі 137,09грн. та 3% річних за період з серпня2008 року по березень 2009 року в сумі 36,82грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції та 3% річних,  встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з відповідача 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про розстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим станом підприємства, що обумовлено кризовим становищем, що склалося в державі.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан відповідача та матеріальні інтереси сторін, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 4/217/09 та вважає за доцільне клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2009 р. у справі № 4/217/09 задовольнити, розстрочити виконання рішення про стягнення 5051,73 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704268 від 01.09.2007 р., 286,62грн. пені, 36,82грн. 3% річних, 137,09грн. витрат від інфляції на шість місяців рівними частками по 918,71грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс Плюс”, (юридична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Автодорівська/провулок Стальний, буд. 26/11; фактична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул.. Л. Чайкіной, 67, р/р 26004150796 ТВБВ “Заводське ЗОДАППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 35183538) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 5051(п'ять тисяч п'ятдесят одна) грн. 73 коп. основного боргу, 286(двісті вісімдесят шість) грн. 62коп. пені, 137(сто тридцятьсім) грн. 09 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 36(тридцятьшість) грн. 82 коп. річних відсотків; 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита, 312(триста дванадцять)грн. 50коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від               02.07.2009 р. у справі № 4/217/09 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс Плюс”, (юридична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Автодорівська/провулок Стальний, буд. 26/11; фактична адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул.. Л. Чайкіной, 67, р/р 26004150796 ТВБВ “Заводське ЗОДАППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 35183538) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 5051(п'ять тисяч п'ятдесят одна) грн. 73 коп. основного боргу, 286(двісті вісімдесят шість) грн. 62коп. пені, 137(сто тридцятьсім) грн. 09 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 36(тридцятьшість) грн. 82 коп. річних відсотків на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частками по 918,71грн. щомісячно.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.07.2009р.

                       Суддя                                                                                       Н.Г.Зінченко