Постанова

від 02.12.2014 по справі 813/6636/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року Справа № 813/6636/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Ожог А.Г.,

представник відповідача Шевчук І.З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заводу «Полімер-Електрон» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, -

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Конценрн-Електрон» Завод "Полімер-Електрон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002742201/8784 та №0002752201/8785 від 12.06.2014 року та рішення про результати розгляду скарги № 20166/10/13-01-10-08-05/1285 від 21.08.2014 року Головного управління Міндоходів у Львівській області. До початку судового розгляду справи по суті, позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002752201/8785 від 12.06.2014 року та № 0003742201/14905 від 02.10.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства. Усі первинні документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «НТ-Стіл», а висновки відповідача стосовно відсутності фактичного здійснення господарських операцій є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Перевіряючими безпідставно при обчисленні витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, не взято до уваги вартості наданих послуг відповідно до договорів та актів виконаних робіт із контрагентом ТзОВ «Епіцентр К», оскільки такі послуги напряму пов'язані із фінансово-господарською діяльністю позивача. Дочірнім підприємством ПАТ «Концерн-Електрон» Заводом «Полімер-Електрон» підставно віднесенодо витрат, що беруться до уваги при визначенні об'єкта оподаткування, вартість палива, використаного орендованим автомобілем NISSAN QASHQAI, р.н. НОМЕР_1, оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а висновки відповідача про відсутність відсутність такого зв'язку є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки факт отримання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) від ТзОВ «НТ-Стіл» не підтверджено, а отже позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Також, проведеною перевіркою встановлено відсутність в позивача належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТзОВ "Епіцентр-К", акти виконаних робіт не містять конкретизації послуг по організації просування товарів, що були надані позивачу, не зазначено, в якому обсязі такі послуги були надані, яким чином розрахована вартість таких послуг тощо. Крім того, в ході перевірки позивачем не доведено, що витрати, понесені ним на пальне для орендованого легкового автомобіля є витратами для провадження господарської діяльності підприємства та спрямовані на отримання доходу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Додав, що під час перевірки використано акт перевірки контрагента - ТзОВ «НТ-Стіл», який не надав первинних документів за цей період. Крім того, додатково пояснив, що податковим органом реальність операцій Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Конценрн-Електрон» Заводу "Полімер-Електрон" з ТзОВ "Епіцентр-К" заперечується, однак, у платника податків відсутнє належне оформлення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Концерн-Електрон» Завод "Полімер-Електрон" зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.06.1996 року за №141510500050051.

Позивач перебуває на податковому обліку з 11.07.1996 року за №23974489, з 26.10.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Конценрн-Електрон» Завод "Полімер-Електрон" зареєстровано платником ПДВ з 05.09.2002 року.

У період з 31.03.2014 року по 15.05.2014 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) проведено планову виїзну перевірку Заводу «Полімер-Електрон» - дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон» (далі - Завод «Полімер-Електрон») з питань дотримання вимог податкового законодавстваза період з 01.07.2012 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено Акт від 22.05.2014 року №221/120/13-07-22-01-10/23974489.

На підставі цього акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2014 року №0002742201/8784 та №0002752201/8785.

Прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено у адміністративному порядку до Головоного управління Міндоходів у Львівській області. Враховуючи скаргу Дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон» Заводу "Полімер-Електрон" на податкові повідомлення-рішення, на підставі листа Головоного управління Міндоходів у Львівській області від 21.07.2014 року № 17496/10/13-0110-08-05/1081, у період з 28.07.2014 року по 01.08.2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань, що стали предметом оскарження. За результатами перевірки складено Акт від 08.08.2014 року №363/280/13-07-22-01-10/23974489.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення:

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 138.2, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 44 762 грн., в тому числі за 2 - 4 квартал 2012 року на суму 13 529 грн., за 2013 рік на суму 31 233 грн.

- п. 198.3 ст. 198, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 759 грн., в тому числі за серпень 2012 року на суму 2 437 грн., за вересень 2012 року на суму 6 909 грн., за грудень 2012 року на суму 2 444 грн., за лютий 2013 року на суму 17 767 грн., за квітень 2013 року на суму 8 077 грн., за червень 2013 року на суму 2 501 грн., за жовтень 2013 року на суму 2 624 грн.

Під час перевірки встановлено безтоварний характер проведених операцій з ТзОВ «НТ-Стіл», завищення задекларованих витрат на надання послуг по організації просування товарів (торгової марки)по розрахунках із ТОВ «Епіцентр К», завищення витрат на списання палива на орендований транспортний засіб NISSAN QASHQAI, р/н НОМЕР_1.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області, відповідно до рішення про результати розгляду скарги № 20166/10/13-01-10-08-05/1285 від 21.08.2014 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0002742201/8785 від 12.06.2014 року, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002742201/8784. Натомість, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняте податкове повідомлення рішення від 02.10.2014 року № 0003742201/14905.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002752201/8785 від 12.06.2014 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 64 138,50 грн., у т. ч. 42 759 грн. за основним платежем та 21 379,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням № 0003742201/14905 від 02.10.2014 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 67 143 грн., у т. ч. 44 762 грн. за основним платежем та 22 381 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Стосовно включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, оплати за придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «НТ-Стіл».

В основу таких висновків контролюючого органу покладено акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 868/22-4/36162765 від 26.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НТ-Стіл» (код ЄДРПОУ 36162765) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476) за грудень 2011 року, лютий - серпень 2012 року, ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код ЄДРПОУ 32694389) за березень - травень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за серпень - жовтень, грудень 2012 року, ТОВ «Феріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за вересень 2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

На підтвердження господарських відносин з ТзОВ «НТ-Стіл» та правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивачем надано суду:

- Договір купівлі-продажу продукції і товарів від 31.08.2012 року, згідно якого Продавець (ТзОВ «НТ-Стіл») зобов»язується поставити та передати у власність Покупця (Завод «Полімер-Електрон») товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах договору;

- Видаткові накладні від 04.09.2012 року № 1580, від 11.09.2012 року № 1603;

- Товарно-транспортні накладні: від 04.09.2012 року 01АБ № 835132, від 11.09.2012 року 01АБ № 835130;

- Податкові накладні: від 31.08.2012 року № 452, від 10.09.2012 року №465; реєстр виданих та отриманих податкових накладних;

- Банківські виписки.

На підтвердження використання у господарській діяльності придбаної полімерної сировини позивачем надано виробничий звіт цеху 04 за вересень 2012 року; договір підряду № 96/0812 від 15.08.2012 року з Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-Лізинг» про виготовлення огорожі спортмайданчика по вул. Чупринки, 130; акт приймання підрядних робіт від 26.10.2012 року; банківські виписки, з яких вбачається що труби використані при встановленні огорожі по вул. Чупринки, 130 в м. Львові.

За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача не був зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Крім того, посилання відповідача на акт перевірки контрагента суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «НТ-Стіл» товару мали реальний характер.

Стосовно задекларованих витрат на надання послуг по організації просування товарів (торгової марки)по розрахунках із ТОВ «Епіцентр К».

При розгляді справи судом встановлено, що згідно з договором № 278310 від 05.10.2012 року, укладеним між Дочірнім підприємством ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" (Замовник) та ТзОВ "Епіцентр-К" (Виконавець), ТзОВ "Епіцентр-К" надає Замовнику інформаційні, маркетингові та інші послуги щодо просування товару (торгової марки) в регіонах України. Послуги щодо просування товару (торгової марки) передбачають надання наступної консультативної інформації: розміщення товару на окремих стелажах та площадках Виконавця; формування Виконавцем споживчого кошику покупця щоденно; проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються Замовником, та цільового опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних; інформування щодо залишку товару на стелажах гіпермаркету; надання інформації Замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів Виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються Замовником; проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції; проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій. Відповідно до п. п. 1.6 договору, надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг, який оформлюється виконавцем та підписується сторонами протягом 5 робочих днів від дати оформлення. Розмір оплати за послуги, яку замовник зобов'язаний сплатити Виконавцеві за надання консультацій згідно п.п. 1.3.1-1.3.5 договору, складає 8% без ПДВ від суми реалізованого товару за кожен квартал.

Згідно з даними бухгалтерського обліку та представленими документами позивач за перевірений період по вказаному договору включив до витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування оплату послуг по просуванню товару (торгової марки) від ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 167 067 грн. Такі витрати сформовано на підставі наступних первинних бухгалтерських документів, копії яких долучено до матеріалів справи:

- акту виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0011354 від 13.12.2012 року, розрахунку до акту № Ком/01-0011354, податкової накладної № 48599/001 від 13.12.2012 року;

- акту виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0000584 від 24.01.2013 року, розрахунку до акту № Ком/01-0000584, податкової накладної № 2523/001 від 24.01.2013 року;

- акту виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0003928 від 19.04.2013 року, розрахунку до акту № Ком/01-0003928, податкової накладної № 14784/001 від 19.04.2013 року;

- акту виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0005724 від 21.06.2013 року, розрахунку до акту № Ком/01-0005724, податкової накладної № 22424/001 від 21.06.2013 року;

- акту виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0010135 від 21.10.2013 року, розрахунку до акту № Ком/01-0010135, податкової накладної № 39566/001 від 21.10.2013 року.

- банківських виписок, відповідно до яких оплата вартості наданих позивачу ТзОВ "Епіцентр-К" послуг здійснювалась у безготівковій формі.

Таким чином, з комплексного аналізу змісту договору № 278310 від 05.10.2012 року та представлених суду як актів виконання робіт (надання послуг), так і розрахунків до актів, вбачається, що сторонами договору № 278310 від 05.10.2012 року в повній мірі було конкретизовано, які саме послуги повинні надаватись, встановлено вартість таких послуг і, відповідно, їх обсяг.

Згідно з довідкою про реалізацію продукції дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон» Заводу «Полімер-Електрон» обсяги реалізації його продукції через торгову мережу «Епіцентр» протягом періоду, що перевірявся, щорічно збільшувались як у абсолютних, так і у відносних показниках.

Збільшення обсягів реалізованих товарів по укладених договорах поставки пов'язане із наданими послугами по просуванню таких товарів, що свідчить про економічну обгрунтованість та доцільність отримання позивачем таких послуг, оскільки їх результативність впливає на збільшення отримуваного прибутку, що є метою господарської діяльності.

Згідно п. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно з п.п. 139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього ж кодексу).

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" чітко визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 також передбачена необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Зокрема, п. 2.1 ст. 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Стосовно витрат на списання палива на орендований транспортний засіб.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до договорами оренди транспортного засобу від 25.11.2009 року та від 30.11.2012 року, Орендодавець (ОСОБА_4.) передає, а Орендар (Завод «Полімер-Електрон» дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон») приймає у тимчасове платне користування автомобіль марки NISSAN QASHQAI, р/н НОМЕР_1. Згідно з умовами договору (п.1.4), Орендоване майно може використовуватись орендарем при здійсненні виробничої діяльності (а саме - для службових поїздок персоналу Орендаря та вантажного перевезення дрібних речей), на території України та за її межами.

Згідно з даними бухгалтерського обліку та представленими документами позивач за перевірений період 50% списання палива для вказаного автомобіля віднесено до витрат на збут, оскільки автомобіль використовувався у господарській діяльності позивача.

Такі витрати підтверджено наступними документами, копії яких долучено до матеріалів справи:

- актами прийому-передачі автомобіля NISSAN QASHQAI, р/н НОМЕР_1 від 25.11.2009 року та від 30.11.2012 року;

- наказами генерального директора дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон» Заводу «Полімер-Електрон» № 77а від 01.12.2009 року та № 65/гд/12 від 05.12.2012 року «Про оренду автомобіля»;

- дорожніми листами №№ 07/12, 08/12, 09/12, 10/12, 11/12, 12/12, 01/13, 02/13, 03/13, 04/13, 05/13, 06/13, 07/13, 08/13, 09/13, 10/13, 11/13, 12/13

- місячними звітами про рух орендованого автомобіля за період з липня 2012 року по грудень 2013 року.

Згідно з пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього кодексу.

Згідно з п.п. в) п.п. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу, до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про фактичне використання орендованого автотранспортного засобу у здійсненні господарської діяльності позивачем, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останньої із використанням автомобіля NISSAN QASHQAI, р/н НОМЕР_1.

Зауважень до оформлення вище перелічених документів представник податкового органу в судовому засіданні не висловив.

Водночас, зауважив, що до перевірки не було представлено місячних звітів про рух орендованого автомобіля, що виключає право позивача на формування витрат.

Також зі змісту акта перевірки від 08.08.2014 року випливає, що дочірнє підприємство ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" не представило до перевірки товарно-транспортні накладні від 04.09.2012 року 01АБ № 835132, від 11.09.2012 року 01АБ № 835130, на які посилався позивач в підтвердження реальності господарських операцій із ТзОВ «НТ-Стіл», зокрема у запереченнях на акт перевірки від 22.05.2014 року та скарзі на податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 року.

Однак, судом такі твердження податкового органу не беруться до уваги, оскільки.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно до ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом п. 85.7. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що податковий орган вимагав у дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" Завод "Полімер-Електрон" первинні бухгалтерські документи як по операціях з ТзОВ «НТ-Стіл», так і місячні звіти про рух орендованого автомобіля. Аналоігчно відсутні докази того, що позивач відмовився надати такі документи на вимогу податкового органу.

Водночас, копії таких первинних бухгалтерських документів були долучені представником позивача до матеріалів справи.

Відтак, доводи ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про ненадання під час перевірки товарно-транспортних накладних по операціях з ТзОВ «НТ-Стіл» та звітів про рух орендованого автомобіля NISSAN QASHQAI, р/н НОМЕР_1 не підтверджені матеріалами справи.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 334,30 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002752201/8785 від 12.06.2014 року та № 0003742201/14905 від 02.10.2014 року.

3. Стягнути з державного бюджету на користь Заводу «Полімер-Електрон» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» (Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, 313; ЄДРПОУ 23974489) 334 (триста тридцять чотири) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2014 року.