Постанова

від 28.11.2014 по справі 813/2474/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року № 813/2474/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Капустинської Н.М.

з участю:

представника позивача Романіва А.В.

представника відповідача Слуцького Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082204 від 27.02.2014 року,-

Встановив:

Приватне акціонерне товариство «Картонно-паперова компанія» звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082204 від 27.02.2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте на підставі та у повній відповідності до норм податкового законодавства та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ «Промметалресурс» (код ЄДРПОУ 32407444) за червень 2012р., ПУП БК «Ваша криша» ( код ЄДРПОУ 32790920) за лютий 2012р., СГД-ФО ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за січень, лютий 2013 р.

У висновках даного акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПАТ «Картонно-паперова компанія» вимог п.186.1 ст.186, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 80445 грн, в тому числі за червень 2012р.-188 грн., січень 2013р.-27987грн., лютий 2013р.-52270 грн.

На підставі наведених вище висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000082204 від 27.02.2014 року.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Картонно-паперова компанія» (покупець) та ФО-П ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу макулатури №10/12/12 від 10.12.2012 р, відповідно до умов якого, продавець зобов»язується продати (передати у власність) покупцю макулатуру, а покупець зобов»язується купити (прийняти у власність) і оплатити товар на умовах передбачених цим договором.

На виконання вказаних умов договору, позивачем надано до матеріалів справи договір, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення на оплату сировини, акти приймання макулатури.

Також, поставка партії робочих костюмів від ТОВ «Прометалресурс» та її оприходування ПАТ «Картонно-паперова компанія» засвідчується видатковою накладною, платіжним дорученням та прибутковим ордером.

В ході перевірки відповідачем встановлено, про фіктивність господарських операцій по поставці макулатури ПАТ «Картонно-паперова компанія» та ФО-П ОСОБА_3, який грунтується на акті перевірки Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС №25/1701/НОМЕР_1 від 18.04.2013 р. «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 з питань дотримання податкового законодавства за період діяльності з 01.12.2012 по 01.03.2013 рр.», а також про фіктивність господарських відносин з ТОВ «Промметалресурс», який грунтується на акті перевірки Центральної МДПІ у м.Кривому Розі №2994/220/32407444 від 10.10.2012 р «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «ТзОВ «Промметалресурс» (код ЄДРПОУ 32407444) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин ТОВ «Вершина Плюс» (код ЄДРПОУ 34361590) за період з 01.05.12 р. по 31.05.12 р. та ТОВ «Живий хліб» (код ЄДРПОУ 35234970) зп період з 01.06.12 р. по 30.06.12 р.

Відповідачем встановлено, що у ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Промметалресурс» відсутнітні технічні можливості для здійснення господарських операцій в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу.

Проте з такими висновками контролюючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

На підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться договір, податкові накладні, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, платіжні доручення, акти приймання макулатури, які складені між позивачем та його контрагентами. Наведені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи викладене вище та норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» 241,34 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 27.02.2014 року № 0000082204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Картонна-паперова компанія» (м.Львів, вул.Ковельська,109, ЄДРПОУ 00278793) 241,34 (двісті сорок одна гривня 34 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2014 року.

Суддя Гулкевич І.З.