Рішення

від 09.07.2009 по справі 17/1437

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1437

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2009 р.                                          м. Черкаси                          Справа №  17/1437

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Плесюк О.С. - по довіреності,           відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1437

за позовом дочірнього підприємства «СЕСА –ТРЕЙД «Черкаси»

довиробничо –комерційного підприємства «Рімекс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю

простягнення 12 554,72 грн.,

                                                                       ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «СЕСА –ТРЕЙД «Черкаси»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з виробничо –комерційного підприємства «Рімекс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі-відповідач) 12 554,72 грн. заборгованості, з яких: 11 935,47 грн. основної заборгованості, 525,33 грн. інфляційних та 93,92 грн. - 3 % річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних: № 0-00035894 від 28.12.2007 року, № 0-00040924 від 21.02.2008 року, № 0-00041658 від 28.02.2008 року, № 0-00042554 від 06.03.2008 року, № 0-00044010 від 20.03.2008 року, № 0-00044802 від 27.03.2008 року, № 0-00045506 від 03.04.2008 року, № 0-00046207 від 10.04.2008 року, № 0-00046958 від 17.04.2008 року, № 0-00048328 від 24.04.2008 року, № 0-00050317 від 08.05.2008 року, № 0-00051121 від 15.05.2008 року, № 0-00052025 від 22.05.2008 року, № 0-00053233 від 29.05.2008 року, № 0-00054209 від 05.06.2008 року, № 0-00055155 від 12.06.2008 року, № 0-00056133 від 19.06.2008 року, № 0-00057373 від 26.06.2008 року, № 0-00058322 від 03.07.2008 року, № 0-00059187 від 10.07.2008 року, № 0-00060067 від 17.07.2008 року, № 0-00060900 від 24.07.2008 року, № 0-00061805 від 31.07.2008 року, № 0-00062674 від 07.08.2008 року, № 0-00063607 від 14.08.2008 року, № 0-00064625 від 21.08.2008 року, № 0-00065539 від 28.08.2008 року, № 0-00066326 від 04.09.2008 року, № 0-00067152 від 11.09.2008 року, № 0-00067927 від 18.09.2008 року, № 0-00068432 від 25.09.2008 року, № 0-00069146 від 02.10.2008 року, № 0-00069968 від 09.10.2008 року, № 0-00070724 від 16.10.2008 року, № 0-00071558 від 23.10.2008 року, № 0-00072437 від 30.10.2008 року, № 0-00073352 від 06.11.2008 року, № 0-00073955 від 12.11.2008 року.

В судовому засіданні 30.06.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 24.06.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 2)

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду від 29.05.2009 року про порушення провадження у справі, від 30.06.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.07.2009 року представник позивача подав заяву від 02.07.2009 року про уточнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 12 554,72 грн. та стверджує, що поставлений за видатковою накладною від 28.12.2007 року № 0-00035894 товар на суму 3 402,57 грн. оплачено частково в сумі 1 910,38 грн. (платіжне доручення № РМ - 00153 від 22.04.2009 року).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13 845,85 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.13-52): № 0-00035894 від 28.12.2007 року, № 0-00040924 від 21.02.2008 року, № 0-00041658 від 28.02.2008 року, № 0-00042554 від 06.03.2008 року, № 0-00044010 від 20.03.2008 року, № 0-00044802 від 27.03.2008 року, № 0-00045506 від 03.04.2008 року, № 0-00046207 від 10.04.2008 року, № 0-00046958 від 17.04.2008 року, № 0-00048328 від 24.04.2008 року, № 0-00050317 від 08.05.2008 року, № 0-00051121 від 15.05.2008 року, № 0-00052025 від 22.05.2008 року, № 0-00053233 від 29.05.2008 року, № 0-00054209 від 05.06.2008 року, № 0-00055155 від 12.06.2008 року, № 0-00056133 від 19.06.2008 року, № 0-00057373 від 26.06.2008 року, № 0-00058322 від 03.07.2008 року, № 0-00059187 від 10.07.2008 року, № 0-00060067 від 17.07.2008 року, № 0-00060900 від 24.07.2008 року, № 0-00061805 від 31.07.2008 року, № 0-00062674 від 07.08.2008 року, № 0-00063607 від 14.08.2008 року, № 0-00064625 від 21.08.2008 року, № 0-00065539 від 28.08.2008 року, № 0-00066326 від 04.09.2008 року, № 0-00067152 від 11.09.2008 року, № 0-00067927 від 18.09.2008 року, № 0-00068432 від 25.09.2008 року, № 0-00069146 від 02.10.2008 року, № 0-00069968 від 09.10.2008 року, № 0-00070724 від 16.10.2008 року, № 0-00071558 від 23.10.2008 року, № 0-00072437 від 30.10.2008 року, № 0-00073352 від 06.11.2008 року, № 0-00073955 від 12.11.2008 року.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ДП «СЕСА –ТРЕЙД «Черкаси»поставило продовольчі товари, а ВКП «Рімекс»у формі ТОВ прийняло його і частково розрахувалось за нього, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний  передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу продовольчі товари на загальну суму 13 845,85 грн., що підтверджується наведеними вище видатковими накладними.

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, сплативши позивачу по видатковій накладній від 28.12.2007 року № 0-00035894 лише 1 910,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № РМ - 00153 від 22.04.2009 року, заборгованість відповідача складає 11 935,47 грн. (13 845,85 –1 910,38), що підтверджується також Актом звірки розрахунків станом на 24.04.2009 року, тому суд задовольняє позов в цій частині.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за отриманий товар, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача двічі направлялись вимоги про сплату заборгованості в сумі 13 935,47 грн.: № 98 від 15.01.2009 року (а.с.9), що підтверджується описом вкладення цінного листа та фіскальним чеком від 16.01.2009 року; № 319 від 30.03.2009 року (а.с.11), що підтверджується описом вкладення цінного листа та фіскальним чеком від 31.03.2009 року.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов'язання по оплати позивачу за поставлений товар настав з моменту направлення першої вимоги № 98, тобто з 16.01.2009 року, а через сім днів –з 23.01.2009 року у позивача виникло право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Проте позивач, користуючись своїм правом встановив такі періоди:

-          для нарахування інфляційних: з 01.02.2009 року по 23.04.2009 року на суму 13 935,47 грн., з 24.04.2009 року по 30.04.2009 року на суму 11 935,47 грн.;

-          для нарахування 3% річних - з 01.02.2009 року по 23.04.2009 року на суму 13 935,47 грн.

З урахуванням цього суд нараховує:

- інфляційні: з 01.02.2009 року по 22.04.2009 року (дата сплати 1 910,38 грн.) на суму 13 845,85 грн., з 23.04.2009 року по 30.04.2009 року на суму 11 935,47 грн.;

- 3% річних: з 01.02.2009 року по 22.04.2009 року на суму 13 845,85 грн. (дата сплати 1 910,38 грн.)

Суд перерахувавши інфляційні за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування позивачем (після перерахунку –526,14 грн.), але оскільки позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 525,33 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

01.02.2009 - 22.04.200913 845.851.038526,14

23.04.2009 - 30.04.2009 11 935,471.0000.00

Суд перерахувавши 3% річних за період з 01.02.2009 року по 22.04.2009 року, встановив неправильність їх нарахування позивачем (після перерахунку –92,18 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 92,18 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13 845.8501.02.2009 - 22.04.2009813 %92,18(13 845,85*3%*81день/365)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 12 552,98 грн. заборгованості, з яких: 11 935,47 грн. основної заборгованості, 525,33 грн. інфляційних та 92,18 грн. - 3 % річних за невиконання зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог: по сплаті державного мита в сумі 125,53 грн. та 312,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                     ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з виробничо –комерційного підприємства «Рімекс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 2, р/р 260042510701 у філії ВАТ «Фінанси та Кредит»м. Полтава, код ЄДРПОУ 21350359) на користь дочірнього підприємства «СЕСА –ТРЕЙД «Черкаси»(м. Черкаси, вул. Пацаєва, буд. 2/1, р/р 2600400013910 у філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Черкаси, МФО 354789, код ЄДРПОУ 34076947) –11 935,47 грн. основної заборгованості, 525,33 грн. інфляційних, 3 % річних в сумі 92,18 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 125,53 грн. та 312,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,45 грн. згідно платіжного доручення № 2329 від 25.05.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                         С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 09.07.2009 року.