Ухвала

від 27.01.2011 по справі 17175/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р.справа № 2а-405/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача : - Козик А.І., дов. від 27.10.10 р.

відповідача: - Сполохов Є.О., дов. від 01.11.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 р. у справі № 2а-405/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула"

до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Вакула»(далі -ВАТ «ТД «Вакула», Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі -Мелітопольська ОДПІ), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0001842301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37341,00 грн. та № 0001832301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 99844,90 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 р. у справі № 2а-405/10/0870 (суддя - Стрельнікова Н. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що надання позивачу маркетингових послуг підтверджується належним чином оформленими звітами про їх виконання, оформлення інших документів договорами не передбачалось. Придбаваючи маркетингові послуги позивач має на меті отримання прибутку в подальшому. Під час складання додатку № 5 до декларації з ПДВ позивачем допущена технічна помилка, однак в самому реєстрі податкових накладних ці данні відображені вірно. Податкова інспекція формально підійшла до з'ясування змісту порушення та фактично не дослідила первинні документи.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Мелітопольською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 р. у справі № 2а-405/10/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував даних контрагента позивача, згідно яких податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ВАТ «Торговий дім «Вакула»відсутні. На момент складання акту перевірки розбіжності між додатком № 5 до декларації з ПДВ та реєстром податкових накладних не усунені. Результатом маркетингових послуг повинно було стати знаходження нового покупця, а не такого, з яким позивач вже мав тривалі взаємовідносини.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні надали пояснення та заперечення стосовно доводів апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів справи встановлено наступне: Мелітопольською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ВАТ «ТД «Вакула» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої був складений акт № 1078/23/30608654 від 01.09.2009 р. (т.1, а. с.10-59).

Згідно висновку перевіркою встановлено порушення:

- п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 81 491 грн., в т. ч. за І квартал 2008 р. на суму 5 747 грн., за півріччя 2008 р. на суму 15 956 грн., за 3 квартали 2008 р. на суму 24 382 грн., за 2008 р. на суму 74 194 грн., за І квартал 2009 р. на суму 7 297 грн.;

- п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додатну вартість на загальну суму 29 237 грн., в т. ч. за лютий 2008 р. на суму 1063 грн., за березень 2008 р. на суму 2195 грн., за квітень 2008 р. на суму 1300 грн., за травень 2008 р. на суму 6646 грн., за червень 2008 р. на суму 6049 грн., за липень 2008 р. на суму 2751 грн., за серпень 2008 р. на суму 2250 грн., за жовтень 2008 р. на суму 2502 грн., за листопад 2008 р. на суму 1254 грн., за грудень 2008 р. на суму 1223 грн., за січень 2009 р. на суму 720 грн., за лютий 2009 р. на суму 724, за березень 2009 р. на суму 560 грн.

На підставі акту перевірки 21.09.2009 р. Мелітопольською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:

1. № 0001832301/0, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 99844,90 грн., в т. ч. 74 758 грн. за основним платежем та 25 086,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а. с.100);

2. № 0001842301/0, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37 341,00 грн., в т. ч. 24 894,00 грн. за основним платежем та 12 447 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а. с.101).

Колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Запорізької адміністративного окружного суду від 18 лютого 2010 р. у даній справі, а апеляційну скаргу Мелітопольською ОДПІ такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

1. Стосовно заниження податку на прибуток в сумі 74 758,00 грн. внаслідок завищення валових витрат за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. у сумі 299 032 грн.

а) Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.7.1 п.5.7. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94 (далі - Закон № 334) Товариством завищено суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на заробітну плату, за 2008 рік на суму 158 478 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2008 рік у сумі 1266277 грн., за І квартал 2009 р. у сумі 259714 грн. на підставі таких документів: відомості нарахування заробітної плати, даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», встановлено безпідставне завищення задекларованих ВАТ «Торговий дім «Вакула»показників у рядку 04.4 Декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»за 2008 рік у сумі 158478 грн. За даними податкового обліку платником задекларовано внески до фондів державного загальнообов'язкового страхування за 2008 рік у сумі 1266277 грн., тобто завищено на 158478,13 грн. (1107798,87 грн. -1266277 грн.).

Згідно п.п.5.7.1. п.5.7 ст.7 Закону № 334 до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п.«б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-III (далі -Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. При цьому слід враховувати, що при визначені податкового зобов'язання податковий орган має врахувати як заниження податку так і його завищення.

Судом першої інстанції встановлено допущення Товариством методологічної помилки при складанні Декларації з податку на прибуток. Так, у рядку 04.4 Декларації з податку на прибуток позивачем помилково відображені крім внесків на загальнообов'язкове страхування інші витрати, які мають бути відображені у рядку 04.13 Декларації, а саме: послуги банків в сумі 91704 грн. та курсова різниця в сумі 72704,31 грн.

Отже, колегія суду вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Мелітопольська ОДПІ при встановленні завищення Товариством валових витрат в рядку 04.4 Декларації на суму 158 478 грн., мала встановити їх заниження по рядку 04.13 Декларації. Не здійснивши цього, податківці невірно визначили суму податку на прибуток., оскільки фактично Товариством не було ані занижено, ані завищено податок на прибуток за вказаним фактом порушення, тому що завищення валових витрат в рядку 04.4 та їх заниження в рядку 04.14 Декларації не призводять до донарахування податку на прибуток.

В даному випадку можливе лише нарахування штрафних санкцій за невірне відображення суми в Декларації.

б) Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 ВАТ «ТД «Вакула»безпідставно включено до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, по яких відсутній зв'язок з господарською діяльністю, чим завищено валові витрати на загальну суму 97 114 грн.

Скаржник вважає, що Товариством не надано належних доказів, що отримані послуги були використані в господарської діяльності та вони надали (або можуть надати у майбутньому) будь-який позитивний економічний ефект саме від використання отриманої інформації.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «ТД «Вакула», як замовник укладав договори з контрагентами (виконавцями) про надання послуг, пов'язаних з просуванням продукції ТМ «Вакула»через торгівельні мережі. Згідно умов вказаних договорів, виконавці прийняли на себе зобов'язання розміщувати товар в магазинах у відповідності до місць, погоджених із замовником, здійснювати підготовку товарів до продажу, вивчати та формувати попит споживачів з метою збільшення обсягів поставок товарів замовника, надавати замовнику доступну інформацію про хід продажу товарів, сприяти поширенню інформації про промо-акції за участю товарів замовника, тощо.

Пунктом 1.32 Закону № 334 визначено, що під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Так, основною метою укладення ВАТ «ТД «Вакула»вказаних договорів - є збільшення попиту на товари постачальника в майбутньому. Тобто, сплачуючи торгівельним мережам вартість наданих ними маркетингових послуг, позивач придбаває такі послуги, з метою використати отриману від таких послуг інформацію у своїй господарській діяльності.

Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після ЇЇ закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому скаржник сам визнає, що діючим законодавством не встановлено особливих вимог до документів на підтвердження витрат на маркетинг.

Судом першої інстанції встановлено, і з цим погоджується колегія суддів, що надані контрагентами ВАТ «ТД «Вакула»маркетингові послуги підтверджуються належним чином оформленими звітами про їх виконання, що фактично було передбачено умовами договорів, і оформлення будь-яких інших документів сторонами за угодами не передбачалось.

Крім того, в постанові Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 3-8161-09р. від 01.12.2009 р. за адміністративним матеріалом Мелітопольської ОДПІ у відношенні ОСОБА_4 ст.ст.155-1, 163-163-4 КУаАП, яка набрала законної сили 11.12.2009, зазначено: «Враховуючи те, що в акті перевірки будь-яких порушень щодо правильності оформлення податкових накладних за операціями з просування продукції не встановлено, ВАТ «Торговий дім «Вакула»має усі підстави для віднесення витрат на маркетингові послуги до складу валових витрат підприємства, а також до складу податкового кредиту, а отже вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУаАП відсутня»(т.1, а. с.102).

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що факт отримання маркетингових послуг Товариством і їх зв'язок з господарською діяльністю ВАТ «ТД «Вакула»є цілком доведеним.

в). Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 Товариством у перевіреному періоді до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 43 440 грн. отриманих транспортних послуг від фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_5, використання яких у власній господарській діяльності позивачем не доведено у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, а також в актах не вказано кількість (обсяг, об'єм) та ціну поставки транспортних, експедиційних та вантажно-розвантажних послуг, в результаті чого завищено валові витрати в сумі 43 440 грн., в тому числі за І квартал 2008 р. на суму 7340 грн., за півріччя 2008 р. на суму 13940 грн., за 3 квартали 2008 р. на суму 22677 грн., за 2008 р. на суму 30864 грн., за І квартал 2009 р. на суму 12576 грн.

Як зазначає скаржник, з наданих копій документів, доданих до авансових звітів по розрахунках з приватним підприємцем ОСОБА_5 за І квартал 2009 р. невідомо які саме перевезення здійснювались: пасажирів чи вантажів, бо в наданих документах зазначено: «сплачено готівкою послуги таксі по маршруту Токмак-Мелітополь, Токмак-Молочанськ-Токмак.»Вказані документи не містять назви замовника послуг, виду послуг (перевезення вантажів чи пасажирів).

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ОСОБА_5 є приватним підприємцем і має право надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт»та внутрішні перевезення пасажирів на таксі (свідоцтво -т.1, а.с.221; ліцензія Головдержінспекції на автомобільному транспорті -т.1, а. с.223).

Валові витрати Товариства на транспортні послуги, надані ПП ОСОБА_5, підтверджені наданими позивачем чеками, а також авансовими звітами підприємства та доданими до них розшифровками.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334).

Пунктом 5.10 статті 5 Закону № 334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Отже, позиція суду першої інстанції про неправомірність висновку відповідача щодо непідтвердження валових витрат Товариства наданими первинними документами бухгалтерського обліку і, відповідно, неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат витрат по оплаті транспортних послуг, є цілком обґрунтованою.

Таким чином, відсутнє порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону №334 у перевіреному періоді щодо неправомірного віднесення до складу валових витрат витрат з оплати автотранспортних послуг від ПП ОСОБА_5

2. Стосовно заниження ПДВ у сумі 24 894,00 грн., яке утворилося внаслідок завищення податкового кредиту по податкових накладних з отримання маркетингових послуг (16 488 грн.) та по виявлених розбіжностях по контрагенту ППФ «Сатурн»(8406 грн.).

а) В акті перевірки зазначено, що платником ВАТ «ТД «Вакула»зайво включено до податкового кредиту податкові накладні з отримання маркетингових послуг, використання яких в господарській діяльності не доведено.

Так, Мелітопольська ОДПІ дійшла висновку про порушення Товариством вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168) та завищення податкового кредиту по податкових накладних з отримання маркетингових послуг, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегією суддів встановлено вище правомірність включення Товариством до складу валових витрат вартості маркетингових послуг на загальну суму 97 114 грн. Таким чином, і ПДВ, що міститься у вартості даних маркетингових послуг, включений до податкового кредиту Товариства цілком обґрунтовано.

б) перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.5.1 ст.7 Закону № 168 Товариством завищено податковий кредит на суму, що потягло заниження ПДВ на загальну суму 8406 грн., в тому числі: за травень 2008 р. на суму 3609 грн., за червень 2008 р. на суму 4239 грн., за липень 2008 р. на суму 558 грн.

Так, при перевірці реєстру податкових накладних ВАТ «ТД «Вакула»за травень-липень 2008р. не виявлено податкових накладних, отриманих від ПП фірми «Сатурн», код ЄДРПОУ 23289196, індивідуальний податковий номер 232891908266. За даними бухгалтерського обліку серед контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) також не виявлено ПП фірми «Сатурн». Товариство не заперечує, що в розшифровці контрагентів задекларовано невірний індивідуальний податковий номер контрагента-постачальника. Платнику в період перевірки була надана інформація про існування зазначених розбіжностей та запропоновано їх усунути шляхом подачі уточнюючих розрахунків. На момент складання акту перевірки платником не було усунено розбіжності.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що під час складання додатку 5 до Декларації по ПДВ ВАТ «ТД «Вакула» допущена технічна помилка та замість податкових даних контрагента ЗАТ «Київстар» вказано ППФ «Сатурн». Водночас у самому реєстрі податкових накладних ці дані Товариством відображені вірно.

З огляду на те, що підставою для відображення податкового кредиту є саме податкова накладна, а останні видані ЗАТ «Київстар», то позивач правомірно відобразив вказані суми податкового кредиту у звітному періоді.

Так, суд першої інстанції правомірно зазначив, що складання додатку № 5 до податкової декларації за травень-липень 2008 р. із помилковим зазначенням контрагента ППФ «Сатурн», замість ЗАТ «Київстар», не тягне порушень вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним скасування судом першої інстанції податкових повідомлень-рішень від 21.09.2009 р. № 0001842301/0 про визначення Товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37341,00 грн. та №0001832301/0 про донарахування Товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 99844,90 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 р. у справі № 2а-405/10/087 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 р. у справі № 2а-405/10/087 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко