Рішення

від 06.07.2009 по справі 33/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.07.09 р.                                                                                                       Справа № 33/140                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ

про стягнення заборгованості в розмірі 6647грн.42коп., інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп.

за участю представників:

від позивача: Чередниченко В.І. за дов. №26/01-ю від 05.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 6647грн.42коп., інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та в повному обсязі сплати вартості послуг на підставі договору №47-хр від 09.06.2003р. за зберігання металоконструкції даху.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір №47-хр від 09.06.2003р., згідно якого відповідач передав на зберігання позивачу металоконструкцію даху.

Умовами договору №47-хр від 09.06.2003р. була передбачена оплата послуг зберігання в розмірі 100грн. на місяць, внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором за період з 09.06.2003р. по 24.12.2008р. виникла заборгованість в розмірі 6647грн.42коп.

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ направлявся лист №26/9/35 від 26.01.2009р. з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 6647грн.42коп., який був залишений відповідачем без відповіді.

Враховуючи це, позивач звернувся з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 6647грн.42коп. та інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп. за період з 26.01.2009р. по 01.04.2009р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у позові. Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 06.07.2009р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 06.07.2009р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та господарський суд встановив наступне.

Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” (далі – поклажодавець) був підписаний договір зберігання №47-хр від 09.06.2003р., згідно якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно – металоконструкцію даху та зобов'язується зберігати його та повернути це майно у схоронності в строки та порядку, визначеним цим договором.

Пунктом 3 договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р. визначено, що факт приймання майна на зберігання підтверджується складанням акту приймання-передачі, підписаного повноважними представниками обох сторін.

До матеріалів справи доданий акт приймання-передачі до договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р., підписаний та засвідчений печатками позивача і відповідача. В цьому акті зазначено, що ТОВ „Верстатобудівник” передає, а ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” приймає на зберігання згідно умов договору наступне майно – металоконструкцію даху в кількості 1 шт. заставною вартістю 38000грн (без ПДВ). Також в акті визначено, що технічний стан майна, яке передається на зберігання, відповідає технічним нормам.

В пункті 10 наведеного договору сторонами встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до моменту передачі майна поклажодавцю.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З урахуванням викладеного, судом застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

В договорі сторони передбачили, що поклажодавець або інша особа за довіреністю поклажодавця має право вимагати, а зберігач зобов'язаний видати майно, передане на зберігання, незалежно від строку зберігання. Передача цього майна здійснюється за актом передачі, підписаного представниками сторін.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №33/11, порушена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання в розмірі 38000грн.

Рішенням господарського суду від 21.04.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2009р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Під час розгляду справи №33/11 було встановлено знаходження на зберіганні у Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ металоконструкції даху, переданої Товариством з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ за договором №47-хр від 09.06.2003р.

Доказів повернення майна сторонами не надано, тому суд робить висновок, про те, що протягом спірного періоду майно знаходилось на зберіганні у позивача.

Стаття 946 Цивільного кодексу України встановлює, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктом 8 договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р. сторони встановили, що плата за зберігання майна становить 100грн. на місяць.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача був направлений лист №26/9/35 від 26.01.2009р., в якому містилась вимога про сплату суми боргу в розмірі 6647грн.42коп. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу з плати за зберігання

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку плати за зберігання в розмірі 6647грн.42коп.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідачем за договором щодо здійснення плати за зберігання не виконані у повному обсягу - належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 6647грн.42коп.

Враховуючи викладене, у позивача виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційної індексації.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було заявлено до стягнення суми інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп. за період з 26.01.2009р. по 01.04.2009р.

Слід зазначити, що з урахуванням положень частини 3 статті 530 Цивільного кодексу України належний період нарахування 3% річних становитиме з 02.02.2009р. по 01.04.2009р. та дорівнюватиме 31грн.69коп. Сума інфляційної складової розрахована позивачем правомірно.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ в частині стягнення заборгованості в розмірі 6647грн.42коп., інфляційної складової 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 31грн.69коп. У задоволенні вимог про стягнення 3% річних на суму 3грн.82коп. відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 6647грн.42коп., інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп.– задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ (84306, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, 4, ЄДРПОУ 32441930) на користь Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ (84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, ЄДРПОУ 00222999) суму заборгованості в розмірі 6647грн.42коп., інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп., 3% річних в розмірі 31грн.69коп., державне мито в розмірі 101грн.94коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.19коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 3грн.82коп. відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 06.07.2009р. проголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірники: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи