Рішення

від 06.07.2009 по справі 4/221/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/221/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.09                                                                          Справа №  4/221/09

   Зінченко  Н.Г.

м. Запоріжжя

За позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка”, (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 1)    

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” (69039 м. Запоріжжя, вул. Українська, 143)

Про стягнення 161869,91грн. основного боргу за договором поставки товару № 02856-08 від 01.01.2008р.,  2415,35грн. 3% річних, 43405,90грн. штрафу, 11007,15грн. витрат від інфляції та 10196,60грн. пені.

                                                                                                                  Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: Ворона К.П. –довіреність № 1411 від 05.05.2009р.

від відповідача: Таратута В.О. –ген. директор на підставі протоколу зборів учасників № 2 від 10.10.2003р.

01.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” до товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” про стягнення 161869,91грн. основного боргу за договором поставки товару № 02856-08 від 01.01.2008р.,  2415,35грн. 3% річних, 43405,90грн. штрафу, 11007,15грн. витрат від інфляції та 10196,60грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 4/221/09, судове засідання призначено на 06.07.2009 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

У судовому засіданні 06.07.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 06.07.2009р. представник позивача надав суду заяву якою відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 43405,90грн. - 20% штрафу. Наслідки відмови відповідачу відомі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 43405,90грн. - 20% штрафу, суд дійшов висновку, що заява відповідає вимогам ст. 22, 28  ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, а тому судом приймаються до розгляду.

Крім того, представник позивача звернувся до суду з клопотанням яким просить суд додатково стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 17,00грн. понесені позивачем у зв”язку з отриманням довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 272202.

Суд, розглянувши клопотання представника  позивача, в його задоволені відмовляє, оскільки витрати на отримання довідки не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

 В судовому засіданні 06.07.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 1606 від 27.05.2009р. з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу, обґрунтовує їх  ст. 175, 193, 230 ГК України, ст. 509, 525, 526, 552, 610, 625 ЦК України, суду пояснив наступне. Згідно договору поставки товару № 02856-08 від 01.01.2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” зобов'язалося  передати  відповідачу у власність товар –авто шини а асортименті, кількості та по ціні в українській гривні згідно із заявкою відповідача, погодженою сторонами за допомогою факсового зв”язку, електронної пошти або за усною формою, а відповідач зобов”язався прийняти  та сплатити його на умовах договору. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття відповідачем товару за видатковою накладною наданою позивачем, яка після підписання її сторонами,має юридичну силу специфікації, врозумінні ст. 266 ГК України. п.4.3. Договору передбачено, що сплата за товар здійснюється  відповідачем на підставі договору та видаткових накладних, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача, або внесенням готівки в касу позивача. Оплата повинна бути здійсненна на протязі 14 календарних днів з дати поставки. Датою поставки, у відповідності з п. 4.5. Договору, вважається момент підписання представником відповідача видаткової накладної на отриманний товар. Так, на виконання умов договору позивач за період з 21.03.2008р. по 10.12.2008р. здійснив поставки товару на загальну суму 1583992,44грн. Товар відповідачем був оплачений частково в сумі 1421299,31грн. Станом на час судогового засідання за відповідачем рахується заборгованість в сумі 161869,91грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 161869,91грн. основного боргу за договором поставки товару № 02856-08 від 01.01.2008р.,  2415,35грн. 3% річних, 11007,15грн. витрат від інфляції та 10196,60грн. пені.

          Представник відповідача в судовому завідонні 06.07.2009р. позовні вимоги визнав, надав суду платіжні доручення, які свідчать про часткове погашення основного боргу в сумі 19690,64грн. Таким чином, на теперішній час заборгованість відповідача по основному боргу становить 142179,27грн.

           Представник позивача в судовому засідання перевірив пояснення відповідача щодо часткової оплати заборгованості в сумі 19690,64грн. та підтвердив факт часткової оплати відповідачем основного боргу за договором поставки товару № 02856-08 від 01.01.2008р.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності,  суд встановив, що 01 січня 2008 року між ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” (надалі позивач) та ТОВ “Домінанта” (надалі - відповідач) був укладений договір поставки товару № 02856-08 (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” зобов'язалося  передати  відповідачу у власність товар –авто шини а асортименті, кількості та по ціні в українській гривні згідно із заявкою відповідача, погодженою сторонами за допомогою факсового зв”язку, електронної пошти або за усною формою, а відповідач зобов”язався прийняти  та сплатити його на умовах договору. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття відповідачем товару за видатковою накладною наданою позивачем, яка після підписання її сторонами,має юридичну силу специфікації, врозумінні ст. 266 ГК України.

п.4.3. Договору передбачено, що сплата за товар здійснюється  відповідачем на підставі договору та видаткових накладних, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача, або внесенням готівки в касу позивача. Оплата повинна бути здійсненна на протязі 14 календарних днів з дати поставки.

Датою поставки, у відповідності з п. 4.5. Договору, вважається момент підписання представником відповідача видаткової накладної на отриманний товар.

На виконання умов Договору позивач за період з 21.03.2008р. по 10.12.2008р. здійснив поставки товару на загальну суму 1583992,44грн., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в рахунок оплати поставленого товару відповідачем було сплачено 1422122,53грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача  (копії в матеріалах справи).

На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 161869,91грн.

У зв'язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 19690,64грн. після направлення позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Представник відповідача заборгованість в сумі 142179,27грн. підтвердив.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 142179,27грн.

Крім того, судом розглянута заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 43405,90грн. - 20% штрафу.

Процесуальні наслідки відмови від позову представнику позивача роз'яснені.

ст. 22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову в  будь - який час до прийняття рішення у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 43405,90грн. - 20% штрафу, та припиняє провадження у справі в цій частині, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відмовою позивача.

Також позивачем  заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 10196,60грн. за період часу з 01.03.2009р. по 27.05.2009р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.1. Договору, який передбачає, що у разі порушення строків оплати товару відповідач,за вимогою позивача,  зобов”язан сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУвід суми заборгованості закожен калкндарний день прострочки протягом всього часу прострочки, крім того, у разі прострочки платежу на строк більше ніж30 календарних днів - сплачує штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за вказаний період складає 10196,60грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, ,за періодз січня 2009р.по квітень 2009р. становить 11007,15 грн., а сума річних процентів, за період з 25.12.2008р. по 27.05.2009р.,  складає 2415,35 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та витрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі  викладеного позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.п. 1-1, 4, ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов  задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” (69039 м. Запоріжжя, вул. Українська, 143, п/р 26000355100001 в Запорізькому РУ “Приватбанк”, МФО 313399, ІПН 319758808309, код ЄДРПОУ 31975884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка”, (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 1, п/р 260080018324 у АКРБ “Регіон –Банк”, м. Харків, МФО 351254, ІПН 330108220234, код ЄДРПОУ 33010822) 142179(сто сорок дві тиясячі сто сімдесят дев”ять)грн. 27 коп. основної заборгованості; 10196(десять тисяч сто дев”яносто шість)грн. 60 коп.- пені; 2415(дві тисячі чотириста п”ятнадцять)грн. 35 коп. 3% річних; 11007(одинадцять тисяч сім)грн. 15коп. –витрат від інфляції; 1854(одна тисяча вісімсрт п”ятдесят чотири)грн. 05коп. державного мита; 253(двісті п”ятдесят три)грн. 13коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 19690,64грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Прийняти відмову від позову товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” в частині стягнення 43405,90грн. - 20% штрафу. Провадження у справі в цій частині припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.07.2009р.

               Суддя                                                   Н.Г. Зінченко