Ухвала

від 24.06.2009 по справі б-21/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Б-21/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

УХВАЛА

 24 червня 2009 р.  Справа № Б-21/51   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді  Скапровської І. М.,

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні матеріали справи

за заявою: Державної податкової інспекції в Снятинському районі вул. Воєводи Коснятина, 62, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300 про визнання  фермерського господарства "ДЛВ" с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78341, Код ЄДРПОУ 33327460 - банкрутом

Встановив, що ДПІ в Снятинському районі подала заяву про порушення справи про визнання фермерського господарства "ДЛВ" - банкрутом в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Свої вимоги обгрунтувала тим, що станом на 29.05.09року, сума зобов"язання, яке виникло  на підставі перервірки, щодо своєчасності представлення звітності становить  882грн. 68 коп.  Довідка про суми податкового боргу підтверджує, що розмір штрафних санкцій становить  849, 95 грн..,  розмір пені  становить  32,73 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.09 порушено провадження у справі про банкрутство фермерського господарства "ДЛВ", введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, призначено підготовче засідання та  зобов»язано  кредитора  подати суду документи, що підтвердять підстави визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема довідку з ДПІ про неподання боржником протягом року до органів ДПІ податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності або довідку з ЄДРПОУ про відсутність боржника за місцезнаходженням, довідку  про включення боржника в  Єдиний  державний  реєстр   підприємств та організацій України (витяг із ЄДРПОУ) та документи , що підтвердять відсутність чи наявність майнових активів у боржника, довідку   в якій буде зазначено перелік банківських установ в яких боржник має відкриті розрахункові рахунки,  довідки з банківських установ про відсутність чи наявність  коштів на розрахункових рахунках.

     24.06.09, представник кредитора в судове засідання не з"явився, однак подав суду клопотання  про розгляд справи без його участі, до клопотання   долучив довідку  з ДПІ в Снятинському районі, про те, що боржник останню податкову звітність, а саме декларацію з податку на прибуток підприємства подав 03.05.2008р., кредитор токож надіслав суду витяг  з ЄДРПОУ  про включення  боржника в ЄДРПОУ.

         Розглянувши матеріали справи,   суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід  припинити.  

При цьому  суд врахував наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 6 Закону України № 2343-ХІІ, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17.10.2006 року у справі № 3/157.

Стаття 52 Закону України № 2343-ХІІ, яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в частині третій статті 6 Закону, а саме, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, частина третя статті 6 Закону України № 2343-ХІІ є загальною, а стаття 52 Закону України № 2343-ХІІ передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Закон України № 2343-ХІІ не передбачає можливості порушення справи  про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, можливо відмітити лише дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється статтею 52 Закону України № 2343-ХІІ, в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону України № 2343-ХІІ, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого статтею 1 Закону України № 2343-ХІІ, регулюються загальними нормами Закону.

Виходячи з викладеного, у вирішенні питання про склад вимог Державної податкової інспекції за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справи про банкрутство, у тому числі і за спрощеною процедурою, яка передбачена статтею 52 Закону України № 2343-ХІІ, необхідно виходити з того, що згідно з вимогами статті 1 Закону України № 2343-ХІІ неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.

З огляду на наведене, Закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, суми штрафних санкцій , з яких складається зобов"язання боржника, що підтверджується довідкою долученою до матеріалів справи про суми  податкового боргу платника податків, щодо якого  подається заява  про порушення  справи про банкрутство, та  які  були підставою для  порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора -Державної податкової інспекції при порушенні провадження у справі про банкрутство, у тому числі і за спрощеною процедурою, безспірні вимоги, в даному випадку, можуть складати суму заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), які передбачені статтями 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Вказана правова позиція підтримана в Постановах Вищого господарського суду України від 19.11.2008 року у справі № 24/47-6, від 20.01.2009 року у справі № 23/254-6, від 03.02.2009 року у справі № 23/255-6, від 18.11.2008 року у справі № 04-05/27-42-86

Статею 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо  відсутній предмет спору.

Статею 5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  встановлено, що  провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом,  Господарського процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись  п.1-1 ст.80, 86  Господарського процесуального кодексу України,  ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі Б-21/51  за заявою Державної податкової інспекції в Снятинському р-ні  про визнання    фермерського господарства "ДЛВ"  - банкрутом - припинити.

Скасувати моратарій .

Ухвалу направити: заявнику, боржнику, Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (м.Івано-Франківськ, вул.С.Стрільців, 15) та  державному реєстратору (пл.Незалежності, 1, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300).

Суддя                                                            Скапровська І. М.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"