Рішення

від 15.07.2009 по справі 37/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/301

15.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна-Будівельна Компанія «МІСТО»

Простягнення 230 262, 29 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

Представники сторін:

Від позивача:           Каюк П.В. –предст. за дов. № б/н від 14.07.2009 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна-Будівельна Компанія «МІСТО»про стягнення 217 150 грн. основного боргу, 3 123, 39 грн. трьох процентів річних та 9 988, 90 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. щодо оплати за надані послуги за травень 2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/301, розгляд справи призначено на  15.07.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Надав суду для огляду звіт за травень 2008 року, копію якого суд залучив до матеріалів справи, календарно-сітьовий графік, акт прийому-здачі консультаційних послуг за травень 2008 року, підписані представником відповідача та засвідчені печаткою ТОВ «ІБК «МІСТО».  

Представник відповідача 15.07.2009 р. у судове засідання не з'явився. Через службу діловодства суду від ТОВ «ІБК «МІСТО»08.07.2009 р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що ТОВ «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»порушило умови договору № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. та не надало відповідачу звіт за травень 2008 року, календарно-сітьовий графік, графік фінансування, акт прийому-передачі консультаційних послуг за травень 2008 року, тому підстави здійснювати розрахунок за травень 2008 року у відповідача відсутні.

13.07.2009 р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від ТОВ «ІБК «МІСТО», в якому відповідач просив відкласти розгляд даної справи у зв'язку з тим, що його представник не може бути присутнім у судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання та заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд клопотання відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача прибути у судове засідання не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Крім того, суд звертає увагу, що відповідач виклав свої заперечення у наданому суді відзиві на позов, тому його позиція відома суду і буде врахована при прийнятті рішення у даній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна-Будівельна Компанія «МІСТО» був укладений договір  № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати комплекс консультаційних послуг, пов'язаних з реалізацією Проекту.

Згідно з п. 1.1. зазначеного договору, Проект –це комплекс дій з планування Проекту, розробки, узгодження та затвердження проектно-кошторисної документації стадії «Р»(«ПСД»), проведення підготовчих робіт/підготовки площадки до будівництва, виконання будівельно-монтажних робіт та вводу Об'єкта в експлуатацію, а також із запуску бізнесу, які визначені у цьому договорі. Об'єктом при цьому визначено житловий будинок з підземним паркінгом по вулиці Привокзальна, 10А у м. Києві.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 6.1. договору № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р., консультант щомісячно надає звіт у строк не пізніше 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного календарного місяця.

Представник позивача надав суду для огляду оригінали зазначених звітів, підписаних обома сторонами, в тому числі звіт за травень 2008 року.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. зазначеного вище договору, не пізніше 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного календарного місяця, протягом всього строку дії цього договору, консультант надає замовнику два примірники акту прийому-передачі консультаційних послуг. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання акту підписує акт або надає консультанту письмову відмову від підписання з обґрунтованими зауваженнями та строками їх усунення.

За результатами дослідження наданих суду документів було встановлено, що за період з лютого 2008 року до травня 2008 року включно сторонами було складено та підписано чотири акти прийому-передачі консультаційних послуг, зокрема: № 1 від 29.02.2008 р. на суму 41 360, 00 грн., № 2 від 31.03.2008 р. на суму 217 150, 00 грн., № 3 від 25.04.2008 р. на  суму 217 150, 00 грн. та № 4 від 30.05.2008 р. на суму 217 150, 00 грн.

Пунктом 4.2. договору № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. сторони погодили, що щомісячна вартість послуг позивача складає 217 150, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 36 191, 67 грн.

У відповідності до пункту 4.4.2. згаданого договору, авансова плата в розмірі 50% від щомісячної вартості послуг консультанта,  яка підлягає сплаті за березень місяць 2008 року та наступні місяці дії договору, виплачується замовником консультанту протягом перших п'яти робочих днів місяця, за який здійснюється оплата, а решта суми щомісячної вартості послуг консультанта –протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі консультаційних послуг за поточний місяць.

Таким чином, оскільки акт прийому-передачі консультаційних послуг за травень 2008 року був підписаний сторонами 30.05.2008 р., то повну суму щомісячної вартості послуг консультанта за травень 2008 року відповідач зобов'язаний був сплатити до 06.06.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. щодо надання послуг, тоді як ТОВ «ІБК «МІСТО»взяте на себе зобов'язання за договором щодо оплати за надані послуги за травень 2008 року не виконало, розрахунок з позивачем за актом № 4 від 30.05.2008 р. не здійснило, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 217 150, 00 грн., які позивач просить стягнути як основний борг. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 9988, 90 грн. інфляційних нарахувань та 3 123, 39 грн. трьох процентів річних у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «МІСТО»грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило,  тоді як відповідач за послуги за травень 2008 року розрахунок не провів.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»порушило умови договору № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. та не надало відповідачу звіт за травень 2008 року, календарно-сітьовий графік, графік фінансування та акт прийому-передачі консультаційних послуг за травень 2008 року, є необґрунтованим і спростовується наданими суду позивачем доказами, залученими до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна-Будівельна Компанія «МІСТО»217 150, 00 грн. основного боргу за договором № 4/ДВ-2008 від 25.02.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»просить суд також стягнути з відповідача 3 123, 39 грн. трьох процентів річних та 9 988, 90 грн. інфляційних нарахувань процентів за період прострочення виконання зобов'язання з 07.06.2008 р. до 28.11.2008 р. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за виконані роботи.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 217 150, 00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 3 123, 39 грн. трьох процентів річних та 9 988, 90 грн. інфляційних нарахувань за період прострочення виконання зобов'язання з 07.06.2008 р. до 28.11.2008 р.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна-Будівельна Компанія «МІСТО»(юр.адреса: вул. Артема, 37-41, м. Київ, 04053; поштова адреса: вул. Володимирська, 49-Б, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 35084901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Менеджмент Бізнес Консалтінг»(юр.адреса: вул. Мечникова/Л.Первомайського, буд. 10/2, прим. 126 (в літ. А), м. Київ, 01133; пошт. адреса: 03035, Київ –35, а/с 77, код ЄДРПОУ 31089005) 217 150 (двісті сімнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 3 123 (три тисячі сто двадцять три) грн. 39 коп. трьох процентів річних, 9 988 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп. інфляційних нарахувань, 2 302 (дві тисячі триста дві) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.